За словами президента України Володимира Зеленського, Росія готується до додаткової мобілізації. Йдеться про щонайменше десятки тисяч нових солдатів. Як зазначає український президент, передусім це має на меті компенсувати особливо високі втрати російської армії на фронті. Проте нагадаємо, як у квітні Зеленський також припускав, що обмеження доступу до соцмереж в РФ пов’язане з тим, щоб не було бунтів передусім через проведення загальної мобілізації, щоб повторити або великий наступ на Україну або на країни Балтії.
Тоді міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна розкритикував заяву Володимира Зеленського, бо вона, за його словами, не відповідала оцінці загроз і розвідданим країни. Очільник парламентського комітету у закордонних справах Естонії Марко Міхкельсон взагалі звинуватив українське керівництво у поширенні російських наративів. Проте трохи більше ніж за місяць оцінки європейських розвідок змінилися.
Днями The Wall Street Journal, посилаючись на очільницю дипломатії ЄС Каю Каллас, а також на представників європейських розвідувальних і військових відомств, у своїй статті наголосила, що Путіну треба буде якось виправдовувати обов’язкову мобілізацію в РФ, без якої йому не обійтися, тому лінійність війни може змінитися. Росія може атакувати країни Балтії, острови Готланд та Борнхольм, чи використати архіпелаг Шпіцберген. Днями про те, що Путін прагне розв’язати ширший конфлікт в Європі також попередила й директорка британського агентства з питань розвідки, кібернетики та безпеки Енн Луїза Кіст-Батлер, підкреслюючи об’єднання Росії і Китаю проти Заходу.
Тож чому європейські розвідки саме зараз почали серйозно сприймати російську загрозу? Що змінилося? Та до чого насправді готується Путін? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
Тривоги, дрони і погрози: дестабілізація країн Балтії
В інтерв’ю CNN очільник Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін заявив, що протягом наступних 4-5 місяців Путін, можливо, більше не зможе вести переговори з позиції сили на тлі глухого кута на полі бою та економічного, військового і суспільного тиску всередині Росії.
«Я більше не чую розмов про повну перемогу. Люди (в Кремлі) визнають, що ситуація на українському полі бою складається не дуже добре», — сказав Розін, додавши, що Москва втрачає більше людей, ніж може завербувати.
За словами Енн Луїзи Кіст-Батлер, за більш ніж чотири роки повномасштабної війни вбитими Росія втратила 500 тис. солдатів. Наразі щомісячні російські втрати вбитими й тяжкопораненими — 35 тис. Наприкінці березня в ГУР заявляли, що рекрутувати Кремлю вдається 30-40 тис. щомісяця. За оцінками західних аналітиків, від місяця до місяця ситуація різна, проте вже протягом кількох місяців Росія втрачає солдатів більше, ніж встигає мобілізувати. Про це говорив і Володимир Зеленський.
Тож без додаткової мобілізації Путіну не обійтися. І європейські країни-члени НАТО вже не впевнені, що Кремль не спробує розпочати ще одну «переможну» війну проти східного флангу Альянсу. Європейські армії не мають так багато досвіду, на відміну від Сил оборони України, у веденні сучасної війни з масовим застосуванням дронових технологій. Тож у Москві дійсно можуть вирішити кинути нових мобілізованих чи то проти однієї з країн Балтії, чи то спробувати влаштувати масштабні провокації у Балтійському морі, протестувавши таким чином статтю 5 НАТО. До того ж Путін бачить позицію Трампа щодо зобов’язань США захищати Європу.
Європейські розвідки не дарма б’ють на сполох. Вже протягом кількох місяців Росія реалізує кампанію безпекової і політичної дестабілізації у країнах Балтії, навмисно перенаправляючи українські дрони в повітряний простір країн-членів східного флангу НАТО, використовуючи джеммінг (глушіння GPS-сигналу) та спуфінг (підміну GPS-координат фальшивими сигналами). Через це минулого тижня найвищі посадові особи Литви спускалися в укриття після попередження про дрони поблизу повітряного простору країни. А в Латвії після того, як українські дрони, які Росія навмисно спрямувала в повітряний простір країни і два з яких влучили в нафтобазу, навіть «впав» уряд і розгорілася політична криза.
«Ми спостерігаємо свідомі спроби направити безпілотники до країн Балтії, а потім поширювати пропагандистські повідомлення та хибні звинувачення в тому, що країни Балтії беруть участь в атаках на цілі в Росії», — заявляв міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс, додавши, що це безпосередній наслідок війни Росії проти України та співучасті у ній Білорусі.
Що задумали в Кремлі: напрямки можливої атаки
У середині травня Служба зовнішньої розвідки (СЗР) РФ звинувачувала Україну в підготовці ударів з території Латвії. Ще раніше в Кремлі поширювали брехню, що країни Балтії та Фінляндія дають українським БпЛА можливість прольоту над своєю територією для завдавання ударів по цілях в Росії, передовсім по нафтопереробленню та портам. Москва навіть погрожувала силовою відповіддю по східному флангу НАТО.
«Де-факто триває практична підготовка НАТО до масштабного збройного конфлікту на Сході», — заявляв очільник СЗР РФ Сергій Наришкін.
У силових відомствах країн Балтії коментували Reuters, що безпекова ситуація в регіоні не змінилася, а агресивну риторику Росії там розглядають переважно як внутрішню, щоб зосередити увагу росіян на європейцях, які буцімто розпалюють війну, й приховати власні проблеми з протидії українським БпЛА. Водночас, за словами заступника голови литовського регулятора зв’язку Даріуса Кулесюса, у російському Калінінграді суттєво збільшилася кількість антен для GPS-спуфінгу, й тепер зона покриття сягає 450 км від ексклаву.
Експерти, зокрема Королівського Об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI), вже давно попереджають, що Росія накачує Калінінград ракетними системами з прицілом на блокування Сувальського коридору — 65-кілометрової смуги землі, що з’єднує Калінінград з Білоруссю. ТСН.ua вже зазначав, що, напевно, не дарма Кястутіс Будріс публічно попереджав, що НАТО має можливості для знищення російських військових об’єктів у Калінінграді, якщо виникне така необхідність — зрівняти з землею російські ракетні та бази протиповітряної оборони.
Так само вже протягом досить тривалого часу експерти попереджають (європейські аналітичні центри проводили серію відповідних військових симуляцій) про можливі агресивні дії Росії щодо островів Борнхольм (Данія) та Готланд (Швеція), які є ключем для контролю над Балтійським морем. Також директорка британського агентства з питань розвідки, кібернетики та безпеки Енн Луїза Кіст-Батлер у своєму нещодавньому виступі згадала про співпрацю Росії та Китаю, зокрема в Арктиці. Експерти попереджають, що загроза може походити й від Кольського півострова, де базується ядерний підводний флот Росії, яка може використати в своїх цілях й архіпелаг Шпіцберген.
Водночас у п’ятницю, 29 травня, Росія вкотре «нагадала», що під загрозою перебуває весь східний фланг НАТО. Російський дрон типу «Герань-2» поцілив у 10-поверховий будинок у румунському місті Галац. Двох людей госпіталізували, 70 — евакуювали. Очільниця МЗС країни Оана Цою заявила, що це привід для застосування статті 4 НАТО, яка передбачає консультації із союзниками, й викликала посла Росії до міністерства, щоб повідомити про заходи, яких Румунія вживатиме на дипломатичному рівні.
Румунські військові не змогли збити російський «Шахед» через брак часу — 4 хвилини — на реагування та низку законодавчих обмежень мирного часу. Це перший випадок, коли влучання російського дрона по житловому будинку в Румунії, яка є членом НАТО, призвело до серйозних наслідків. Президент країни Нікушор Дан закликав союзників надати Румунії додаткові засоби для протидії безпілотникам. Український міністр закордонних справ Андрій Сибіга своєю чергою висловив готовність тісно співпрацювати з Румунією, щоб посилити захист від таких загроз.
Читають зараз: Ставка на виснаження: крім Донбасу Путін хоче контролювати Київ та Одесу, – FT.
