В Україні ідея голосування онлайн або поштою наразі не знаходить підтримки в суспільстві. До прикладу, соціологічні дослідження показують, що довіра до таких форматів вкрай низька, а більшість громадян не готові розглядати їх як безпечну альтернативу традиційним виборам.
Про це в ефірі "Ранок.LIVE" розповіла голова парламентського комітету з питань організації державної влади та місцевого самоврядування Олена Шуляк. За її словами, спеціальні опитування проводилися за участі міжнародних партнерів і стосувалися саме сприйняття українцями дистанційних способів голосування — як онлайн, так і поштою.
Результати цих досліджень виявилися показовими, зокрема найменше довіри люди проявляють до голосування поштою. Зокрема, подібний формат підтримують лише близько 8% громадян. Натомість, ситуація з онлайн-виборами ненабагато краща — частка прихильників цифрового волевиявлення також залишається малої. І причиною цієї недовіри, за словами посадовиці, є не лише страх кібератак, а й до здатності держави гарантувати чесність і таємницю голосування.
"На сьогодні дуже такий низький рівень довіри суспільства і до голосування онлайн, і до голосування поштою. Мені здається, до голосування поштою лише там довіряють 8%, по онлайн-виборам також цей відсоток людей невеликий", — повідомила нардепка.
Водночас парламентарка зазначила, що як альтернативний інструмент теоретично може розглядатися формат мобільних виборчих дільниць. За аналогією з мобільними ЦНАПами чи мобільними центрами соціального захисту, така модель можлива лише за умови повного дотримання стандартів прозорості та безпеки виборчого процесу.
"У нас є мобільні ЦНАПи, у нас є мобільні центри соціального захисту. Я думаю, якщо ця мобільна виборча дільниця зможе відповідати всім правилам проведення чесних демократичних виборів — то чому й ні, якщо це все буде забезпечено", — пояснила журналістам Шуляк.
Однак вона застерегла, що мобільні дільниці можливі лише за умов повного контролю. Якщо ж пункт голосування з бюлетенями пересувається без прозорого маршруту й належного нагляду, такі формати створюють надто високі ризики зловживань і не можуть бути дозволені.
Для порівняння посадовиця навела приклад Естонії — країни, яку часто називають взірцем цифрової демократії. За її словами, у цій країні понад половина громадян голосують онлайн, однак до такого формату держава йшла чверть століття.
"До шляху голосування онлайн Естонія йшла 25 років. Вона робила там і покращення системи… Тому що коли ми говоримо про вибори онлайн, саме таке головне питання — навіть не втручання, а можливості ідентифікації особи, всі можливості, які пов’язані з таємницею голосування", — зазначила нардепка.
Читають зараз: Вибори в Україні: коли обиратимуть нового президента.
