Росія планувала повністю захопити український Покровськ, важливий логістичний центр Донеччини, до листопада 2024 року, однак її війська відстають від графіка на рік. Попри перевагу в чисельності, росіяни не змогли швидко прорвати оборону — українські сили щомісяця знищують понад 20 тисяч окупантів. Втім, попереду вирішальна зима, пише Foreign Affairs.
Тепер, за оцінками західних експертів, Москва готується до консолідації контролю над руїнами міста, кидаючи дедалі більше живої сили в зруйновані квартали Покровська. Безпілотники РФ активно блокують українські лінії постачання.
Фронт стискається
Покровськ — не єдина гаряча точка. Російські війська просуваються до Костянтинівки, одночасно формуючи "кишені" на півночі й півдні фронту. З’явилися й нові загрози: Москва активно застосовує далекобійні дрони та плануючі авіабомби, які фактично "знелюднюють" міста, як це сталося у Херсоні.
Ризику піддається і Запоріжжя — економічний центр півдня. Якщо Донбас паде, наступною ціллю Кремля, ймовірно, стане Харків.
Путін грає в довгу
Аналітики описують російську стратегію у трьох етапах:
- Перший — воєнний: окупувати або знищити достатньо територій, щоб зробити Україну економічно залежною. Кремль хоче утримати сім областей — чотири вже анексовані плюс Харківську, Миколаївську й Одеську;
- Другий — політичний: через економічний тиск і загрозу нової війни підпорядкувати Київ;
- Третій — повне поглинання України в російську орбіту за білоруським сценарієм.
Та поки що навіть перший етап далекій від завершення. Росія сподівається виснажити українську армію, але темпи наступу залишаються повільними, попри величезні втрати.
Зброя, люди і рішучість
Україна входить у четверту зиму війни. Її стійкість визначатиметься трьома факторами — ресурсами, людським потенціалом і рішучістю. Європа поступово бере на себе місію постачання боєприпасів, інвестуючи у виробництво снарядів, дронів і ракет. Водночас нестача засобів ППО залишається критичною.
Попри велику кількість військових, українська армія стикається з нестачею підготовленої піхоти. Головне завдання тепер — якісна підготовка та інтеграція нових бійців до бойових бригад. Видання пише:
"Ця зима може бути вирішальною. Росія виробляє більше ракет, ніж будь-коли раніше, тоді як пошкоджена енергомережа України вже не в змозі забезпечити живленням всю країну... Якщо Росія зможе прискорити свої здобутки — можливо, завдяки поєднанню провалу оборонних ліній України та зменшення кількості населення основних центрів поблизу фронту — вона може взяти курс на примус до покори України у 2026 році".
Та експерти наголошують: вирішальна битва відбуватиметься не лише на фронті, а й у стратегії Заходу.
"Припинення вогню не буде досягнуте символічними жестами чи поступками Москві. Кремль змінить поведінку лише під реальним економічним і військовим тиском", — зазначає видання.
Як попереджають спостерігачі, час працює не на Київ — і кожна зима тепер може стати вирішальною. Втім, шанс втримати фронт ще є. Видання підсумувало:
"Україна все ще має можливість виграти час для тиску на Росію, щоб досягти успіху. Але вона не може чинити опір нескінченно".
