Українські дрони змінили географію війни, під прицілом Росія - Euronews

Українські безпілотники б’ють по нафтових об’єктах Росії та змінюють географію конфлікту. Українські безпілотники б’ють по нафтових об’єктах Росії та змінюють географію конфлікту, пише

Українські безпілотники б’ють по нафтових об’єктах Росії та змінюють географію конфлікту, пише Euronews.

Побудовані в підпільних майстернях українські далекобійні безпілотники завдали серії ударів по російських нафтопереробних заводах, паливних складах та військових логістичних центрах — послаблюючи енергетичну інфраструктуру і змушуючи Москву вводити обмеження на постачання пального.

У секретних місцях на заході України, під покровом темряви, формуються колони ударних дронів, що стартують з імпровізованих злітно-посадкових смуг і прямують углиб російської території. За словами учасників операцій, тепер деякі моделі долають до 1 000 км, що значно розширює радіус ураження порівняно з попередніми етапами кампанії.

"Дрони розвиваються", — каже командир, відомий під позивним "Фідель". "Замість того, щоб літати на 500 кілометрів, тепер вони літають на 1000. Для успішної операції потрібні три фактори: дрони, люди та планування. Ми хочемо досягти найкращого результату. Для нас це свята місія".

Проста, масова і відносно недорога конструкція

Багато безпілотників виготовляються всередині країни з деталей, що постачаються широкою мережею майстерень.

Один із найпоширеніших типів — "Лютий" — простий у конструкції й обслуговуванні: корпус у формі "ковбаси", один гвинт і трикутний хвіст. Саме простота й низька собівартість (приблизно $55 000 за одиницю) дозволяє виробляти "Лютий" серійно.

Стратегічні наслідки ударів

За даними західних аналітиків, атаки на енергетичну інфраструктуру мали помітний, але не руйнівний ефект: огляд аналітичного центру Carnegie Endowment нарахував принаймні 16 великих НПЗ, уражених дронами, що складає близько 38% номінальної потужності країни з переробки нафти. Водночас більшість заводів відновлювали роботу протягом кількох тижнів, а виробництво згладжувалося надлишками та запасами.

Міжнародне енергетичне агентство оцінює, що повторні удари скоротили потужності переробки Росії приблизно на 500 000 барелів на день — наслідком стали внутрішні дефіцити пального, місцеве нормування та обмеження експорту дизелю й авіаційного пального, хоча світове видобування нафти залишалося стабільним.

Київ говорить про реальні втрати у постачанні: президент Володимир Зеленський заявив, що, за оцінками української сторони, росіяни втратили до 20% поставок бензину внаслідок ударів безпілотників.

Тактика виснаження і зміна уявлень про безпеку

Експерти називають цю кампанію логістичною: атаки змушують Росію розосереджувати постачання, перекидати резерви та посилювати ППО далеко від фронту.

"Протягом більшої частини війни Росія діяла, виходячи з припущення, що її власна територія у безпеці. Тепер це не так", — відзначає Адріано Босоні з аналітичної компанії RANE.

Україна також демонструє здатність діяти автономно, запускаючи власні ракето-дрони без необхідності імпорту далекобійних засобів від західних партнерів — що важливо на тлі блокування постачання певних типів озброєнь.

Втрати й ціна успіху

Однак кожна місія — це й ризики: за зізнанням організаторів, менше 30% дронів доходять до цілі, тому ретельне планування і великий ресурс техніки є критично важливими.

"Ми платимо за це своїм життям і життям наших друзів", — говорить "Фідель", наголошуючи, що нинішня кампанія — частина "боротьби за майбутнє" наступних поколінь.

Обирайте перевірене — додайте Vesti-UA.net до обраного Google

Новини партнерів