Ізраїльський філософ, історик і письменник Юваль Ной Харарі написав колонку для Financial Times, у якій заявляє, що Україна виграє війну з Росією, здивувавши весь світ, після того як здавалася безпорадною 2014 року і після того, як увесь світ очікував програшу після початку повномасштабного наступу ЗС РФ у лютому 2022 року.
Ніхто не очікував від України успіхів на полі бою у 2022 році
Харарі зазначає, що на той час російське керівництво і багато спостерігачів по всьому світу очікували, що Росія захопить Київ і завдасть вирішальної поразки українській армії протягом кількох днів. Навіть західні прихильники України були настільки невпевненими в її шансах на опір, що запропонували евакуювати президента Зеленського та його команду і допомогти їм сформувати уряд у вигнанні.
Але Володимир Зеленський залишився в Києві, заявивши американцям, що йому потрібні боєприпаси, а не "попутка".
ЗСУ приголомшили світ, відбивши російський наступ на Київ. Наприкінці літа 2022 року українська армія перейшла в контрнаступ, здобувши дві великі перемоги в Харківській і Херсонській областях і звільнивши значну частину території, захопленої росіянами на першому етапі вторгнення.
Відтоді, незважаючи на обмежені успіхи обох сторін, лінія фронту практично не зрушила. Росіяни намагаються створити враження невпинного просування, але річ у тім, що з весни 2022 року їм не вдалося захопити жодного стратегічно важливого міста, такого як Київ, Харків чи Херсон.
"У 2025 році, ціною приблизно 200 000-300 000 убитих і поранених, російській армії вдалося захопити лише тонку смужку прикордонної зони, що становить, за найдостовірнішими даними, близько 0,6% від загальної території України. При збереженні темпів у 2025 році, теоретично, Росії знадобиться близько 100 років і десятки мільйонів жертв, щоб завоювати іншу частину України. Фактично, у серпні 2025 року Росія контролювала меншу територію України, ніж у серпні 2022 року", — нагадує Харарі.
На його думку, ситуація нагадує західний фронт Першої світової війни, коли безжальні генерали жертвували десятками тисяч солдатів, щоб роздобути "кілька кілометрів брудних руїн". І як і російські ЗМІ, газети в той час також приховували масштаб втрат, друкуючи карти, які нібито показували великі успіхи.
Як зауважив історик Тобі Такер, газети часів Першої світової війни часто використовували навмисно великий масштаб, "що робило "успіхи" зовні вражаючими, але будь-який проникливий читач міг помітити, що... вони були незначними. У багатьох газетах точні географічні деталі прямо суперечили постійним повідомленням про "успіхи" і "просування". Те ж саме відбувалося і з останніми російськими успіхами".
Україна загнала Росію в глухий кут
Для України з військового погляду має сенс здійснювати тактичні відступи, зберігаючи свої сили і життя солдатів, тоді як Росія виснажує себе, проводячи дорогі атаки заради незначної вигоди. Правда в тому, що Україні вдалося загнати Росію в глухий кут.
На морі українські досягнення були не менш вражаючими. 24 лютого 2022 року Чорноморський флот Росії мав повну перевагу на морі, і, здавалося, в України не було засобів йому протистояти. Спочатку флагман Чорноморського флоту Росії, крейсер "Москва" загрожував гарнізону на острові Зміїний, але Україна повернула острів і потопила "Москву", змусивши росіян ховати свій флот у безпечних гаванях далеко від фронту.
У повітрі Росія також зазнала невдачі. Російські ВПС зазнали нищівних втрат, зокрема внаслідок української операції "Павутина".
Росія відреагувала, застосувавши далекобійні ракети та безпілотники для терору українських міст. Україна утрималася від дій у відповідь і уникає ударів по цивільних об'єктах у Росії, однак українські безпілотники продемонстрували значну спроможність вражати летовища та об'єкти інфраструктури, особливо нафтопереробні заводи, що розташовані за сотні кілометрів від російської території.
Харарі нагадує, що всього цього ЗСУ домоглися всього цього без прямого військового втручання ззовні. Поки що єдиною третьою стороною, яка безпосередньо втрутилася у війну, була Північна Корея, яка відправила понад 10 000 своїх солдатів воювати на боці Росії. Країни НАТО надали Україні масштабну підтримку зброєю та іншими ресурсами, але жоден з її військовослужбовців офіційно не брав участі в реальних бойових діях.
Він нагадує, що до 24 лютого 2022 року і протягом тривалого часу після цього країни НАТО відмовлялися постачати Україні багато видів більш сучасного важкого озброєння, а також обмежували використання інших. Деякі з цих обмежень діють досі.
Харарі зазначає, що якби Україні надали повну підтримку у 2022 році, то ЗСУ цілком могли б виграти війну до кінця 2022 року або до літа 2023 року, до того, як Росія встигла б відновити свою армію і військову економіку.
Найслабша ланка оборони України — в умах її західних союзників
"У 2025 році найслабша ланка оборони України, як і раніше, перебуває в умах її західних друзів", — вважає Харарі.
Поширюючи пропаганду про неминучість перемоги Росії, у Кремлі сподіваються, що американці та європейці впадуть духом, позбавлять Україну підтримки та змусять її здатися. Харарі нагадує, що піддатися цій пропаганді стане катастрофою не тільки для України, а й для країн НАТО, які втратять значну частину свого авторитету, а також кращий захист від російських загроз, що зростають.
"Найбільшою і найдосвідченішою бойовою силою, що стоїть між російською армією і Варшавою, Берліном і Парижем, є українська армія. Польська, німецька та французька армії налічують близько 200 000 солдатів кожна, більшість з яких ніколи не брали участі в боях. В українській армії, навпаки, налічується близько мільйона солдатів, більшість з яких — досвідчені ветерани", — пише Харарі.
Він вважає, що європейцям варто задуматися про те, що якщо Росія завтра нападе на Європу, а США вирішать не втручатися, головним військовим активом Європи стане українська армія. І американським військовим теж варто повчитися в України, враховуючи її бойовий досвід і передові розробки у сфері озброєнь, особливо дронів.
Путін не досяг головної мети в Україні
Юваль Ной Харарі, як історик, нагадує, що війну виграє не той, хто завойовує більше земель, руйнує більше міст або вбиває більше людей. Війну виграє той, хто досягає своїх політичних цілей. І в Україні вже очевидно, що Путін не зміг досягти своєї головної військової мети — знищення української нації.
Він нагадує, що російський президент постійно стверджував, що українці ніколи не були "справжньою нацією". Він розпочав війну, щоб довести світові, що української нації не існує, що українці — насправді росіяни, і що за найменшої нагоди "українці з радістю увійдуть до складу Росії-матінки".
"Незалежно від того, як розвиватиметься війна найближчими місяцями, пам'ять про російське вторгнення, російські звірства та українські жертви продовжуватиме живити український патріотизм для майбутніх поколінь", — резюмує Харарі.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →