Європейська комісія розробляє схему передачі майже €200 млрд заморожених російських активів для відбудови України після війни.
Про це пише Politico із посиланням на неназваних європейських посадовців.
Брюссель перевіряє ставлення національних урядів до переведення активів у більш ризиковані інвестиції, що могли б принести Україні додатковий прибуток та посилити тиск на Росію, яка відмовляється припиняти бойові дії.
Прихильники підходу також розглядають цю схему як крок до потенційного вилучення активів та передачі їх Україні як покарання за відмову Росії виплачувати післявоєнну компенсацію.
"Ми просуваємо роботу над замороженими російськими активами, щоб зробити свій внесок у оборону та відбудову України", — заявила напередодні президентка Комісії Урсула фон дер Ляєн.
Politico зазначає, що цей варіант не передбачає негайної конфіскації активів, проти чого виступають більшість країн ЄС через фінансові та юридичні проблеми. Кульмінацією стануть переговори 30 серпня у Копенгагені (Данія) — 27 міністрів закордонних справ ЄС вперше обговорять такий варіант.
У підготовчій записці, із якою ознайомилось видання, зазначено, що після обговорення міністри повинні розглянути "подальші варіанти використання доходів, які надходять від іммобілізованих російських суверенних активів".
Балтійські країни, які межують із Росією, та кілька інших давно наполягають на тому, щоб ЄС повністю конфіскував ці активи. Цю ідею просувають латвійський комісар з економіки Валдіс Домбровскіс і глава зовнішньої політики Естонії Кая Каллас.
Водночас цей варіант стикається із опором з боку країн Західної Європи, а зокрема Німеччини, Італії та Бельгії. Остання особливо вразлива до юридичних та фінансових ризиків, оскільки саме в ній знаходиться Euroclear, фінансова установа, яка володіє більшою частиною російських активів.
Як компроміс, країни G7 у 2024 році домовилися спрямувати в Україну €45 млрд прибутку, отриманого від інвестування активів, при цьому залишаючи базові активи недоторканими. Проте частка ЄС у розмірі €18 млрд буде повністю виплачена до кінця року й це, як зазначає Politico, спонукає до закликів до отримання додаткових доходів у стислі терміни.
Як обхідний шлях, юристи Комісії розглядають можливість передачі активів "спеціальній цільовій компанії", яку підтримують низка країн ЄС та, можливо, іноземних держав.
Чиновники порівняли запропонований фонд із Європейським механізмом стабільності (ЄМС) — фондом фінансової допомоги країнам, який підтримують лише члени єврозони та був створений поза договорами ЄС. За словами європейського чиновника, потенційний фонд для України також буде відкритий для країн G7, включаючи Велику Британію та Канаду, які виступають за конфіскацію активів, хоча деталі все ще опрацьовуються. Загалом, ця нова структура надасть ЄС більший контроль для передачі активів Україні, коли для цього настане час.
Згідно з чинними правилами, як зазначило видання, одна країна може фактично повернути активи Москві, наклавши вето на поновлення санкцій, яке виноситься на голосування кожні шість місяців. Проросійський та протрампівський уряд Угорщини вважається найімовірнішим варіантом для такого курсу. Переведення коштів до нового органу, який потенційно не потребуватиме одностайності, усунуло б загрозу з боку Угорщини.
Переведення активів до нового фонду також дозволить розмістити їх у більш ризикованих інвестиціях, здатних генерувати вищу прибутковість для України.
Це було б зміною порівняно з чинним зводом правил, який зобов'язує Euroclear інвестувати активи в Бельгійському центральному банку, що пропонує найнижчу безризикову норму прибутковості.
Скептики, зокрема гендиректорка Euroclear Валері Урбен, стурбовані тим, що платникам податків ЄС доведеться нести основний тягар будь-яких збитків, спричинених ризикованішими операціями.
Аби розділити юридичний та фінансовий тягар, Бельгія хоче, щоб інші країни ЄС взяли на себе відповідальність за активи згідно із запропонованим Комісією планом.
