Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт 13533 про повернення незалежності НАБУ та САП. Напередодні подібний документ подала група з 48 народних депутатів. В чому різниця між законопроєктами щодо НАБУ та САП та коли проголосує Рада, – читайте в матеріалі РБК-Україна.
У вівторок, 22 липня, Верховна Рада підтримала законопроєкт 12414, до якого перед другим читанням внесли правки. Вони стосувалися фактичного позбавлення незалежності НАБУ та САП.
Зокрема, генпрокурор отримав можливість витребувати будь-які справи у детективів НАБУ, а також віддавати провадження, які розглядає Бюро, іншим правоохоронним органам. Такі критично важливі зміни пояснювали тим, що НАБУ треба уберегти від російського впливу, а справи, які "висять" роками, мають бути зрушені з місця.
Проект закону в блискавичному темпі пройшов комітети парламенту, одразу з'явився в порядку денному сесії Ради і швидко був проголосований. Свої голоси за нього віддали 263 народних депутати, а вже ввечері його підписав президент Володимир Зеленський, не дивлячись на те, що недалеко від Офісу президента вже збиралися люди на перші протести.
Правки викликали справжній шок як всередині українського суспільства, так і за його межами. Поки західні партнери намагалися переконати владу, що незалежність НАБУ і САП треба повернути, мітинги набирали обертів. На другий день після прийняття законопроекту на площах українських міст зібралось більше людей, ніж до цього. Тож в Офісі президента були змушені прислухатись.
24 липня, на третій день після підписання закону, Зеленський виступив з новим законопроектом. Він по суті повністю "обнулив" попередній і запропонував свої "запобіжники".
Три дні дискусій
Скандальні правки щодо роботи НАБУ і САП з'явилися доволі неочікувано і також неочікуванно швидко були проголосовані Радою. В парламенті цифру "263" на табло зустріли оплесками і загальною радістю. І це доволі очевидно, бо деякі з тих, хто голосував "за", і самі є фігурантами в справах детективів НАБУ і САП.
Як тільки завершилось голосування, до журналістів вийшли керівники обох антикорупційних органів – Семен Кривонос і Олександр Клименко. Вони заявили, що правки фактично знищують антикорупційну інфраструктуру в Україні і закликали президента Володимира Зеленського ветувати законопроект.
Протягом дня критики законопроекту підняли цілу хвилю невдоволення – нардепи, які голосували проти, закликали готувати альтернативу і вже почали збирати під неї голоси. Лідери суспільної думки і активісти в соціальних мережах призначили час і місце для протестів.
Паралельно з цим західні партнери один за одним заявляли про занепокоєння. Зокрема, союзники нагадали, що незалежність НАБУ та САП – одна з умов євроінтеграції України. Здивовані змінами щодо антикорупційних органів України були, зокрема, президентка Єврокомісії, лідери Франції, Німеччини та Британії, американські конгресмени. Головний заклик – НАБУ та САП потрібно повернути незалежність.
"Демонтаж ключових запобіжників, що захищають незалежність НАБУ – це серйозний крок назад. Незалежні інституції, як НАБУ і САП, є життєво важливими для європейського шляху України. Верховенство права залишається у центрі перемовин про вступ до ЄС", – додала Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.
В той же день на захист правок вийшли генпрокурор Руслан Кравченко і голова Служби безпеки України Василь Малюк. Виступаючи перед журналістами на пізній прес-конференції, останній, зокрема, говорив про певний вплив на Бюро з боку Росії. Також Малюк дав зрозуміти, що в Бюро не поспішали з вирішенням цього питання, давши до прикладу справу проти одного зі співробітників НАБУ Віктора Гусарова, якого підозрюють у співпраці з Росією.
І обидва спікери запевнили медіа – НАБУ і САП залишатимуться незалежними, навіть попри те, що тепер обидва органи повністю підпорядковані Офісу Генпрокурора.
"Ми живемо в правовій державі? Я кажу в правовій. Основний закон який? Конституція. Ніхто нікого не ліквідовував. Я не депутат і не законодавець. І повірте мені, там те, що вони голосували, це питання нардепів, і краще вам запитати в них. Це буде правильно і логічно. Вони дадуть якісь деталі", – зазначив тоді голова СБУ.
Також Малюк нагадав скандальні обшуки в лавах Нацгвардії, зокрема, у бригадного генерала Олександра Півненка. Вони, за словами голови СБУ, сильно деморалізували військових в лавах Нацгвардії, тому міністру внутрішніх справ Ігорю Клименку довелось кілька тижнів їздити по бригадах і заспокоювати солдат.
Це ж саме РБК-Україна розповіли джерела в вищих колах влади. За словами співрозмовників, причина, чому ці правки з'явилися, була не стільки в тому, що Офісу президента кортіло контролювати Бюро і антикорупційну прокуратуру.
"У влади були претензії щодо того, що справи проходять повз них, вони дізнаються про це зі ЗМІ, при цьому саме суспільство питає з них про боротьбу з корупцією", - розповідає джерело видання.
Тим часом недалеко від урядового кварталу в Києві і в інших українських містах збирались протести.
За інформацією РБК-Україна, в одній тільки столиці на площу Франка за весь вечір в сукупності прийшло близько 5 тисяч людей. Вони з різними гаслами закликали Зеленського не підписувати законопроєкт. Але президент його все ж підписав, чим викликав обурення у протестувальників і викрики "Ганьба!".
Традиційне вечірнє звернення Зеленського з'явилося в мережах аж після опівночі. Президент, як і генпрокурор з головою СБУ, підкреслив, що є ризик певного російського впливу на антикорупційні органи, а справи "на мільярди висять роками". Але ці слова мало кого переконали, тому наступний день – 23 липня критики законопроекту продовжили збирати голоси за альтернативний проект, а протестувальники заявили про чергову хвилю мітингів.
Опівдні 23 липня президент зустрівся з керівниками ключових правоохоронних органів країни – ДБР, НАБУ, САП, НАЗК, а також з міністром внутрішніх справ. Описуючи зустріч, Зеленський ще раз заявив, що головний ворог українців – це Росія, а провадження не повинні розслідуватись роками. Але і додав, що протестувальники були почуті, втім, не продовжив думку.
Вдень в Офісі генпрокурора знову пройшла прес-конференція. Руслан Кравченко, відповідаючи на питання, заявив, що на ранковій зустрічі з президентом мова йшла, зокрема, про те, що всі невдоволення законопроєктом треба зібрати в одну заяву і опрацювати їх в найближчі тижні. Але ввечері на площі міст вийшло ще більше протестувальників, ніж в перший день, що, очевидно, трохи пришвидшило процес.
24 липня, на третій день після прийняття скандальних правок, Зеленський оголосив, що зробить альтернативну пропозицію, яка поверне незалежність НАБУ і САП, а через кілька годин вніс до парламенту відповідний законопроєкт.
Як розповідали РБК-Україна співрозмовники серед депутатів, проходження нового законопроєкту через зал виглядає не таким простим завданням. У вівторок ухвалення правок до проекту №12414 супроводжувалося не лише обуренням опозиції, а й відкритою радістю тих, хто проголосував. Антикорупційні структури завжди мали у стінах парламенту невисоку репутацію, зокрема тому, що вони регулярно розслідували справи проти самих депутатів.
Тому тепер отримати 226 голосів за новий законопроект Зеленського в сесійній залі – складне завдання, особливо після того, як лічені дні тому ця зала проголосувала за діаметрально протилежне рішення. Проте джерела в "Слузі народу" схиляються до того, що його все ж таки буде розглянуто в залі, для чого депутатів спеціально "висмикнуть" з канікул – у якийсь із найближчих календарних днів.
Що в президентському проєкті
Законопроект 13533 скасовує всі процесуальні обмеження для САП, які були внесені до Кримінального процесуального кодексу законом 4555-ІХ (законопроєкт 12414), а також зміни, які стосувалися підслідності справ НАБУ.
"Чинна редакція КПК містить потенційні ризики для ефективного функціонування антикорупційної інфраструктури в Україні, зокрема щодо незалежності НАБУ та САП", - йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.
Основні зміни:
- керівник САП повертає самостійність в управлінні САП без контролю з боку генпрокурора;
- керівник САП відновлює право повідомляти про підозру посадовцям, зокрема нардепам, кандидатам у президенти України, омбудсмену, прокурору САП, директору НАБУ, голові НАЗК, прем’єру, членам Кабміну, директору ДБР;
- генпрокурор втрачає доступ до матеріалів справ НАБУ та право давати вказівкам детективам НАБУ;
- відновлюється виключна підслідність НАБУ та забороняється передавати справи НАБУ іншим органа;
- скасовуються зміни щодо підстав проведення невідкладного обшуку (без ухвали слідчого судді).
Водночас президентський законопроєкт запроваджує перевірки на поліграфі працівників НАБУ, САП, БЕБ, Офісу генпрокурора, ДБР та Нацполіції, які мають допуск до державної таємниці. Як йдеться в пояснювальній записці, це потрібно для захисту антикорупційних органів від російського впливу.
"Кожен, хто має доступ до державної таємниці, - це не тільки в НАБУ і САП, але й ДБР, наша Національна поліція - має пройти перевірки на детекторі брехні. І це мають бути регулярні перевірки", – зазначив Зеленський у традиційному вечірньому зверненні.
Перевірки будуть проводитися не рідше, ніж один раз на два роки. Першу таку перевірку СБУ має провести впродовж пів року після набуття чинності закону.
Крім того, законопроєкт пропонує заборонити виїзд працівників НАБУ за кордон під час воєнного стану, окрім службових відряджень. Відповідні зміни мають запровадити уряд та НАБУ впродовж одного місяця.
Як на законопроєкт 13533 реагує НАБУ та САП
НАБУ та САП підтримали законопроєкт, який вніс до парламенту Зеленський. Антикорупційні органи підтвердили, що документ відновлює всі їхні процесуальні повноваження та гарантії їхньої незалежності.
"НАБУ і САП взяли участь у підготовці тексту та закликають Верховну Раду якнайшвидше ухвалити ініціативу президента за основу і в цілому. Це дозволить запобігти загрозам для кримінальних проваджень, які розслідують НАБУ і САП", – йдеться у спільній заяві.
Що ж стосується ідеї Зеленського щодо перевірок на поліграфі – то їх, як пояснили в Бюро, проводитиме не СБУ, а Управління внутрішнього контролю НАБУ.
"Варто наголосити: застосування поліграфа в таких випадках – усталена внутрішня практика Бюро. Працівники проходять поліграф під час службових розслідувань, призначень і перепризначень. Це не новація, а інструмент внутрішньої доброчесності", – заявили в НАБУ.
Однак в НАБУ наголосили, що важливо, щоб методологія перевірок, затверджена НАБУ і СБУ, виключала ризики втручання в оперативну діяльність або тиск на працівників.
Коли Рада може розглянути законопроєкт 13533
Зеленський вніс свій законопроєкт до Ради як невідкладний, тож, як заявив спікер парламенту Руслан Стефанчук, депутати розглянуть його на найближчому засіданні. Коли саме може відбутися голосування – наразі невідомо.
Річ у тім, що цього тижня депутати пішли на так звані "канікули" - чотиритижневу перерву в засіданнях. Однак за спікером залишається можливість зібрати депутатів на позачергове засідання - навіть під час "канікул".
За словами депутата від фракції "Голос" Ярослава Железняка, розгляд законопроєкту Зеленського може відбутися вже наступного тижня. Ймовірно, між 29 та 31 липня.
Альтернативна пропозиція нардепів
Напередодні група з 48 депутатів з різних фракцій внесли до парламенту власну ініціативу щодо повернення незалежності НАБУ та САП. Головна відмінність депутатського законопроєкту, зареєстрованого під номером 13531 - повне скасування змін, які були запроваджені скандальним законом.
У проєкті Зеленського деякі зі змін, введених скандальним законом, не зачіпаються. Наприклад, залишається в силі механізм "витребування" матеріалів з метою перевірки генпрокурором, проте тепер за виключенням проваджень НАБУ.
Депутатський законопроєкт вже передали керівництву парламенту. Але, з огляду на наявність президентської ініціативи, документ навряд чи дійде до розгляду у залі.
***
Протести в Україні очікувано викликали доволі бурхливу реакцію як серед союзників, так і серед ворогів. В Службі зовнішньої розвідки попередили, що Кремль прагне використати мітинги у своїх інтересах. Тому в російському сегменті почали з'являтися новини про те, що українці вийшли на вулиці з закликами капітулювати, повалити владу і ще багатьма заявами, які грають на руку супротивнику.
Доволі швидка реакція влади на проблему, яку за бажанням дійсно можна було уникнути і взагалі не створювати, дасть Росії менше приводу для чергових фейків про "новий український майдан". Окрім того, у влади з'явилася реальна можливість почути "антикорупційників" і створити контакт, а у перспективі зробити цей контакт регулярним і ефективним.
Повномасштабна війна, яка триває вже більше трьох з половиною років, загострила запит українського суспільства на справедливість. Протести, які зібралися стихійно і вирували кілька днів, дали зрозуміти, що люди хочуть діалогу з владою і змусять себе почути, якщо їхнє бажання не задовольнити.
До того, ж сам факт протестів показав не тільки ворогам, а й скептикам всередині Європи, що в Україні є всі ознаки демократії, не дивлячись на російські наративи про "київський режим". А сама ж українська влада, на відміну від російської, готова чути народ і виправляти помилки, навіть якщо не хоче їх публічно визнавати.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →