Будь-який мирний договір України з Росією, який не передбачатиме повного відновлення українського суверенітету над усією конституційною територією, буде за своєю суттю незаконним і згодом його можна буде легко оскаржити. Про це на сторінках Foreign Policy пише професор права в Університеті Темпл і редактор "Оксфордського керівництва з міжнародних договорів" Дункан Голліс.
Він посилається на Віденську конвенцію про право міжнародних договорів від 1980 року. Її підписали, а отже зобов'язані виконувати 116 держав світу, включно з Росією та Україною. США не підписали конвенцію, але на практиці визнають більшість її положень.
"Договір не має юридичної сили, якщо його укладення було досягнуто шляхом погрози силою або застосування сили на порушення принципів міжнародного права, закріплених у Статуті Організації Об'єднаних Націй", - свідчить стаття 52 цієї конвенції.
Голліс підкреслює, що міжнародне право, яке існувало до Другої світової війни, дозволяло державам військовою силою примушувати інших до укладення міжнародних договорів. Однак Статут ООН, розроблений під керівництвом США як реакція на Другу світову війну, докорінно змінив цю ситуацію.
Цей статут забороняє застосування сили, за винятком випадків самооборони або з санкції Ради Безпеки ООН. Ідея полягала саме в тому, щоб не допустити в майбутньому нічого, подібного до сумнозвісної Мюнхенської угоди 1938 року, коли Велика Британія, Франція та Італія віддали нацистській Німеччині частину Чехословаччини.
У минулому Міжнародний Суд уже визнав статтю 52 як норму міжнародного звичаєвого права, що має обов'язкову силу для всіх держав.
Оскільки російська агресія проти України в жодному вигляді не може бути визнана міжнародними інстанціями як самооборона, ця війна є незаконною з точки зору міжнародного права.
За таких обставин, навіть якщо Україна в тому чи іншому вигляді погодиться на територіальні поступки, вони розглядатимуться як результат, досягнутий незаконним застосуванням сили. І це робить мирний договір юридично недійсним.
Юрист вважає, що з цих причин жодна зі сторін не зможе застосувати санкції чи інші контрзаходи проти іншої сторони в разі порушення умов договору. Замість тривалого миру це призведе до небезпечної нестабільності, оскільки як Україна, так і Росія можуть просто заявити про недійсність угоди. Треті країни також матимуть право відмовитися визнати угоду.
Єдиний реальний варіант надати законної сили мирній угоді України та РФ - це ратифікувати її через Раду Безпеки ООН. Такий прецедент уже був 1999 року, коли потрібно було покласти край війні в Косово, і 2000 року після війни між Ефіопією та Еритреєю.
Однак цей сценарій означає, що свою згоду мають дати всі країни Радбезу ООН, включно з Великою Британією, Францією та Китаєм.
