Європейський Союз, починаючи з грудня, збільшить для України ліміт на імпорт електроенергії, що має відіграти свою позитивну роль у стабілізації нашої енергетичної системи та зменшенні дефіциту енергопотужностей. "Апостроф" з'ясовував, чи дозволить це також унеможливити відключення світла під час зимових холодів.
Європейський Союз розширив можливості для імпорту Україною електроенергії у разі виникнення дефіциту в енергосистемі нашої країни під час холодів.
"З 1 грудня максимальну потужність для імпорту електричної енергії з країн ЄС буде збільшено з поточних 1,7 до 2,1 гігавата. Це підвищить стійкість української енергосистеми в умовах злочинних російських обстрілів та руйнувань інфраструктури",- цитує міністра енергетики України Германа Галущенка офіційний телеграм-канал Міненерго.
Крім того, взимку Україна може розраховувати на гарантовані 250 мегават потужності перетоків з країн ЄС у режимі аварійної допомоги.
Імпорт-експорт
Об'єднання української та європейської континентальної енергетичних систем відбулося у березні 2022 року, невдовзі після російського вторгнення. Раніше наша енергетична система працювала синхронно з російською та білоруською енергосистемами, але у 2021 році було проведено експеримент із здійснення її автономної роботи, який виявився цілком успішним. Включення вітчизняної енергосистеми у загальноєвропейську мережу ENTSO-E очікувалося до кінця 2022 року, але велика війна прискорила цей процес, і дві системи запрацювали синхронно вже в березні того ж року.
Синхронізація роботи енергосистем значно полегшило як імпорт, так і експорт електроенергії, причому саме експорт спочатку розглядався як найбільш перспективний напрямок двостороннього співробітництва у цій сфері.
До великої війни Україна рідко стикалася з дефіцитом електроенергії, який легко покривався за рахунок перетоків у рамках аварійної допомоги (що не підпадає під визначення імпорту). У більшості ж випадків йшлося про продаж до Європи надмірних обсягів електроенергії, і в 2022-2023 роках наша країна, навіть незважаючи на втрату контролю над тимчасово окупованою Запорізькою АЕС, здійснювала її експорт до ЄС. Однак у нинішньому році ситуація змінилася кардинальним чином у зв'язку зі знищенням та пошкодженням ворожими обстрілами значної кількості генеруючих та інших енергетичних потужностей, і наша країна з експортера електроенергії перетворилася на її імпортера.
Слід зазначити, що навіть цього року нам вдавалося іноді здійснювати експорт електроенергії до країн Євросоюзу в невеликих обсягах, але тенденція все одно залишалася незмінною – частину дефіциту енергопотужностей ми покривали, і покриваємо, за рахунок європейського імпорту.
Однак можливості отримувати електроенергію від наших європейських партнерів далеко не безмежні. Лише наприкінці минулого року Україні вдалося досягти підвищення ліміту на імпорт з 1,2 гігавата до 1,7 гігавата. Фактично, весь поточний рік тривали переговори про подальше збільшення ліміту, і, як бачимо, вони увінчалися успіхом – цієї зими його буде підвищено до 2,1 гігавата.
Раніше директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко висловлював думку про те, що ліміт на імпорт із ЄС має бути збільшений до 2,5 гігавата.
"Але 2,5 гігавата - це була програма максимум. І те, що вони ще 250 мегават можуть нам дати як аварійну допомогу, то майже стільки і виходить", - сказав він "Апострофу", коментуючи нинішню домовленість з Євросоюзом.
З дефіцитом, чи без?
У зв'язку зі втратою великої кількості потужностей енергогенерації внаслідок ворожих ракетно-дронових обстрілів імпорт електроенергії розглядався владою як важливе джерело покриття дефіциту в системі. Проте чи вирішить він наші проблеми з енергопостачанням наступної зими? Чи вдасться завдяки збільшенню обсягів імпорту електроенергії обійтися без вимкнень електрики?
На жаль, однозначно ствердні відповіді на ці запитання дати не можна.
Зазначимо для ясності, що всі опитані "Апострофом" експерти позитивно оцінюють рішення про збільшення ліміту на імпорт електроенергії з ЄС і вітають його.
"Це хороша новина, і це нам може дуже серйозно допомогти взимку в умовах дефіциту потужностей", - каже Володимир Омельченко.
Але звичайно не варто розраховувати на те, що європейський імпорт вирішить усі наші проблеми з енергопостачанням.
"Частково це вирішить питання (дефіциту енергопотужностей), але точно не зможе концептуально змінити ситуацію, - пояснює у розмові з виданням голова "Союзу споживачів комунальних послуг" Олег Попенко. - Частково нас це врятує. Але це не врятує нас при величезних морозах мінус 10-15 градусів упродовж п'яти-семи днів".
Є також низка технічних моментів, які можуть зменшити позитивний ефект збільшення ліміту на імпорт електроенергії з ЄС.
"У мене є певні сумніви в реалістичності всього цього, оскільки існують організаційні обмеження, які не дозволяють забезпечити весь цей обсяг протягом усієї доби, - заявив виданню керівник спеціальних проектів науково-технічного центру "Псіхєя" Геннадій Рябцев. - Можна сподіватися, що в окремі години буде 2,1 (гігавата), але не протягом 24 годин".
Успішність імпорту, окрім іншого, залежатиме від розторопності уряду та енергорегулятора – Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Йдеться про встановлення граничних цін (так званих прайс-кепів) на спотових ринках електроенергії – зокрема, на ринку "на добу вперед" та на внутрішньодобовому ринку.
"Якщо прайс-кепи залишать на тому ж рівні, комерційно буде невигідно використовувати цю квоту (на імпорт електроенергії з ЄС), і вона не буде вибрана в ті моменти, коли буде дефіцит потужностей, що може призвести до чергової хвилі планових відключень", - пояснює Володимир Омельченко.
Чинник ППО
Ще одна важлива проблема, пов'язана з імпортом електроенергії з Європи – складність її передачі із заходу на схід країни.
"Навіть якщо ми збільшимо обсяг імпорту, передати цю електроенергію з однієї частини країни в іншу (із заходу на схід) нам буде дуже і дуже складно, тому що росіяни постійно б'ють по нашій системі передачі, по мережам, трансформаторним підстанціям, і це нівелює ті домовленості, які ми маємо з Європейським Союзом", - каже Олег Попенко.
А це означає, що, як і раніше, дуже багато залежатиме від результативності, з одного боку, ворожих обстрілів, а з іншого - нашого захисту об'єктів критичної інфраструктури.
"Основний фактор, який впливатиме на стабільність роботи енергетичної системи, - це воєнний фактор: наскільки великий у Росії потенціал обстрілювати нашу енергетичну інфраструктуру, і наскільки ми здатні її захистити, у тому числі за допомогою протиповітряної оборони, інженерних споруд, а також наскільки значний у нас резервний запас обладнання, - каже Володимир Омельченко. - Всі інші фактори (у тому числі імпорт) – другорядні. Якщо ворогу вдасться знищити якісь великі електростанції, це (імпорт) може й не допомогти".
Днями видання The Financial Times повідомило з посиланням на джерела, що Україна та РФ ведуть переговори про взаємне припинення завдання ударів по об'єктах енергетичної інфраструктури, і це дає деяку надію на те, що зима пройде без блекаутів. Втім, довіряти Росії – дуже наївно, до того ж, офіційний Кремль спростував цю інформацію.
Тому, як і раніше, нам потрібно розраховувати на самих себе і на точність нашої ППО. А за допомогу наших зарубіжних, зокрема європейських партнерів, ми, звичайно ж, щиро вдячні.
