Безпека в прифронтових державах НАТО тепер визначається війною Росії в Україні. У регіоні зростають побоювання, що Володимир Путін може перевірити рішучість НАТО провокаціями або навіть прямим нападом на балтійські країни, пише Financial Times.
"Останні місяці принесли шквал попереджень про можливий напад Росії на НАТО в найближче десятиліття. Що вражає, так це те, що не тільки Вільнюс, Рига і Таллінн поширили тривогу, але й міністри в Стокгольмі, Берліні та Лондоні, усі припускаючи можливе протистояння протягом двох-восьми років. Регіональні лідери бачать три балтійські країни — з їхньою невеликою територією та вузьким наземним зв’язком з рештою НАТО - як місце, де сміливий Путін міг би спробувати перевірити єдність альянсу та вирішити проблему шляхом дестабілізуючих провокацій або навіть прямого військового нападу", - йдеться в матеріалі.
Ці занепокоєння посилюються перспективою повернення Дональда Трампа в Білий дім після президентських виборів у США. Як заявив Яніс Кажоціньш, колишній радник Латвії з питань національної безпеки та екс-голова Служби зовнішньої розвідки Латвії, Росія може використати президентство Трампа, щоб показати, що НАТО повністю розділене, і місце для цього – країни Балтії.
Кажочіньш бачить два можливі сценарії розвитку подій у найближчій перспективі. Перший - коли Росія досягає успіху в Україні та намагається використати ослаблений Захід. "Спосіб зробити це — швидкий coup de main [раптова атака] в країнах Балтії та наступна за ним реальна ядерна загроза", - каже він.
Другий сценарій: якщо Україна та західна єдність витримають, то Росія може спробувати відволікти увагу на провокації, - з десятками можливостей для гібридних атак від диверсій і вбивств до розбурхування місцевого російськомовного населення.
Водночас країни Балтії мають наразі більшу безпеку, ніж протягом століть, завдяки своєму членству в НАТО.
"Лише кілька років тому план НАТО щодо захисту трьох балтійських країн полягав у тому, щоб дозволити Росії спочатку окупувати їх, а потім відкинути її військові масовими силами через кілька місяців. Сьогодні стратегія полягає в тому, щоб захистити територію НАТО "з першого метра" і не дати російським загарбникам зруйнувати міста, як це зробили в Україні. Це зробить напад Росії непомірно важким і дорогим", - пише FT.
З іншого боку, зазначає Томас Єрмалавічюс, науковий співробітник аналітичного центру Міжнародного центру оборони та безпеки в Таллінні, Балтійський регіон зараз почувається особливо вразливим.
Він зазначає, що дві передумови балтійської політики безпеки після проголошення незалежності - ніколи більше не бути окупованими і ніколи більше не воювати поодинці - перебувають під гострим тиском. По-перше, масштаб наступу Росії на Україну показує, що розгорнутих у регіоні сил союзників недостатньо для стримування Москви, а Захід надто повільно реагує на агресію. По-друге, війна в Україні привернула увагу до триваючих розбіжностей між прифронтовими державами та членами НАТО, розташованими далі на захід, щодо справжньої природи російської загрози.
"Як тільки альянс і союзники зберуться разом - а вони в багатьох відношеннях перебувають у процесі - я думаю, ми вийдемо з цього вікна з меншими зусиллями", - каже Єрмалавічюс.
