У Конгресі США досі не можуть ухвалити рішення про виділення Україні військової допомоги. Є ризик, що грошей із Вашингтона не буде щонайменше до закінчення виборчої кампанії у Штатах. Як це позначиться на військових та економічних можливостях нашої країни, – нижче у матеріалі РБК-Україна.
У перші півтора роки з початку повномасштабної війни Україна звикла до того, що західна військова допомога постачається регулярно та без особливих збоїв. Звісно, постійно траплялися суперечки щодо окремих категорій озброєнь, на кшталт танків, далекобійних ракет чи літаків, вибивати які доводилося довгі місяці. Але сам факт постачання допомоги від Заходу ніколи не ставився під питання, йшлося лише про її обсяги та темпи.
Але з осені минулого року почалися суттєві проблеми в українського союзника №1 – Сполучених Штатів, де набирала перебіг президентська кампанія. Через позицію республіканців, а точніше, орієнтованого на Дональда Трампа крила партії, схвалення чергового пакету допомоги зависло вже на кілька місяців.
Спочатку йшлося про те, щоб прив'язати допомогу Україні (а також Тайваню та Ізраїлю, які йдуть з Україною в одному бюджетному пакеті) до міграційної реформи та зміцнення американського кордону з Мексикою. На погодження відповідної угоди пішло кілька тижнів.
Однак у результаті з'ясувалося, що Трампа та його адептів угода категорично не влаштовує. Очевидна причина цього – штаб Трампа зробив міграційну проблему основною темою президентської кампанії. Відповідно, її рішення зараз не в їхніх прагматичних інтересах. Адже якщо зняти міграційне питання з порядку денного, передвиборчу стратегію доведеться знову переписувати.
Питання надання допомоги Україні наразі перебуває на розгляді американського Сенату, вирішальне голосування очікується наступного тижня. Але навіть якщо верхня палата Конгресу його схвалить, у чому виникає все більше сумнівів, потрібна буде і згода Палати представників, де республіканці складають більшість. А їхній лідер та майбутній кандидат у президенти Трамп все більш відкрито дає зрозуміти, що виступає проти надання будь-якої допомоги Україні як такої. Більше того – 10 лютого на передвиборчому мітингу в Південній Кароліні Трамп заявив, що заохочуватиме Росію "робити те, що вона хоче", доки країни НАТО "не платитимуть за рахунками". У контексті загальних настроїв Трампа слова конгресменів-республіканців, які 9 лютого відвідали Київ та заявили про підтримку України з їхнього боку, виглядають непереконливо.
А отже, є ризик, що як мінімум до початку наступного року, коли присягне обраний президент США та новий склад Палати представників, на американську допомогу розраховувати не варто.
У 2022-2023 роках така ситуація для України була б рівнозначною катастрофі, адже багато інших західних союзників Києва у своїх діях завжди оберталися на Вашингтон. І якщо звідти не надходили сигнали про необхідність активніше допомагати Україні, навіть ключові європейські країни воліли особливо не форсувати події.
До кінця 2023-го ситуація почала змінюватися: Європа дедалі виразніше почала перехоплювати у США провідну роль у допомозі Україні. Зокрема, йдеться про провідну економіку Євросоюзу, Німеччину, чий лідер Олаф Шольц за останні місяці пройшов дивовижну трансформацію з вкрай обережного щодо України політика справжнього лідера проукраїнської західної коаліції.
Проте, як визнають співрозмовники РБК-Україна у владі, знайти повноцінну альтернативу запропонованому Джо Байденом пакету допомоги Україні в 60 млрд доларів навряд чи можливо – надто велика сума. Хоча й ставити знак рівності між відсутністю американської допомоги та неминучою катастрофою України також буде перебільшенням.
Глуха оборона завдовжки в рік
Сполучені Штати - один із головних постачальників Україні найрізноманітніших озброєнь. Йдеться про броньовану техніку: танки M1 Abrams, бронетранспортери, а також про ударні системи великої дальності, самохідні артилерійські установки та сучасні системи ППО, завдяки яким українським військам вдається досить успішно відбивати масовані атаки ракетами та дронами. До речі, до пакету допомоги, який сьогодні обговорюють у Конгресі, входять і снаряди для ППО.
Ще важливіше, що Штати постачають ЗСУ боєприпаси, а вони – витратний матеріал на фронті, тому потрібні у великій кількості та регулярно. Україна відчуває їх постійний дефіцит, зазначає військово-політичний експерт групи "Інформаційний опір" Олександр Коваленко.
"Пропорційний розподіл боєприпасів під час оборони дуже важливий, особливо артилерійська складова. На сьогоднішній день у нас гострий дефіцит боєприпасів і жорстка економія за підрозділами артилерійських пострілів. І це лише негативно позначається на наших можливостях. Я не говорю про якісь наступальні дії. Навіть про обороні", – зазначає експерт у коментарі РБК-Україна.
Військово-промисловий комплекс України сьогодні, безумовно, є незрівнянно потужнішим, ніж до початку повномасштабної війни – але й він не здатний самостійно забезпечувати потреби ЗСУ. Сьогодні українські виробники, очевидно, роблять ставку на дрони, виробляючи різні типи БПЛА у великій кількості. Але одними безпілотниками не вдасться тримати оборону і тим паче йти в атаки. Так чи інакше, український ВПК не зможе покрити потреб армії.
Якщо Конгрес так і не прийде до позитивного для Києва рішення і відкладе це питання до президентських виборів, українським військовим, очевидно, доведеться стати в глуху оборону. Але її буде складно утримувати однаково ефективно цілий рік. На певному етапі сили ЗСУ почнуть виснажуватися – позначатиметься критична нестача озброєнь та боєприпасів.
"Поступово ми поступатимемося тими чи іншими ділянками та позиціями. Сили оборони України змушені будуть перейти покроково через деякий час до відступу за деякими напрямками, регіонами та плацдармами, на жаль", – зазначає Коваленко.
Сьогодні ніхто не може точно спрогнозувати, коли вичерпаються запаси військової техніки та боєприпасів, але навіть півроку стагнації для будь-якої армії – це досить великий часовий відрізок. На Заході говорять, що подібна пауза може призвести до незворотних наслідків. І через рік, якщо допомогу все ж таки нададуть, українську армію буде важко відновити. Аналітики зазначають, що певні системи озброєння почнуть відчувати дефіцит швидше, ніж очікується. Наприклад, для того, щоб протиповітряна оборона й надалі справлялася з ракетним обстрілом, її потрібно "поповнити" вже у березні.
Росія, яка також у певний момент зіткнулася з дефіцитом щодо низки ключових позицій, все ж таки змогла налагодити відносини з такими ж країнами-ізгоями, і тепер не має критичних проблем у озброєнні. Окрім того, РФ зуміла перебудувати свій ВПК, забезпечуючи армію нехай і не найсучаснішою, але все ж таки досить ефективною технікою і, що набагато важливіше, боєприпасами.
Поки українське ВПК не може повністю покривати потреби армії, Києву важливо отримувати допомогу від союзників. Другим головним партнером після США можна назвати Євросоюз. Крім економічної допомоги у сумі 50 мільярдів євро, яку погодили європейці, в ЄС також думають над тим, як посилити власні військові потужності.
За два роки великої війни європейські партнери повільно, але все ж таки активізувалися. Якщо раніше Євросоюз більше допомагав у гуманітарній сфері, сьогодні там роблять акцент на мілітарній складовій, збільшуючи виробництво військової техніки з кінця 2023 року. Але європейці, очевидно, і так би це робили, навіть якби США затвердили військовий пакет допомоги для України. Цілком заповнити "американську нішу" вони не зможуть – у ЄС недостатньо потужностей.
Про це заявляють і окремі країни ЄС. Приміром, канцлер Німеччини Олаф Шольц під час свого нещодавнього візиту до Вашингтона повідомив, що Німеччина не зможе підтримати Україну самостійно, тому у Штатах мають вирішити питання з військовим пакетом. Очевидно, розуміючи обсяг потреб ЗСУ, про це говорять і інші партнери Києва. Декілька днів тому з критикою на адресу американців виступив прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск.
"Шановні американські сенатори-республіканці. Рональд Рейган, який допоміг мільйонам з нас відвоювати нашу свободу і незалежність, сьогодні, мабуть, перевертається в труні. Як вам не соромно", - написав він у X.
Очевидно, українським дипломатам цього року необхідно буде налагоджувати співпрацю з "неочевидними" партнерами. Наприклад, з Азією, каже РБК-Україна Олександр Коваленко. Приміром, Японія вже погодилася покрити частину потреб, надавши Україні ракети для ЗРК "Patriot".
"Азіатський регіон зможе у цьому питанні не просто допомогти. У питанні боєприпасів азіатські країни можуть повністю замінити США приблизно на рік", - зазначає експерт.
Крім того, Україна співпрацює з Латинською Америкою і намагається налагодити контакти з країнами Африки. Ще минулого року у Марокко погодили передачу Україні радянських танків Т-72. У деяких країнах Африки також є військова техніка часів СРСР. Іншими словами, 2024-й може стати роком, коли Київ отримуватиме нехай і невелику, але все ж таки необхідну допомогу від окремих держав.
"Ми шукаємо партнерів там, де не очікували раніше. Тобто ми зможемо замінити цю допомогу саме у той час, поки в США не стабілізуються їхні політичні баталії", – додав експерт.
Але все ж ані європейська допомога, ані допомога ситуативних союзників не покриє потреб України. Більше того, сьогоднішня ситуація в Конгресі США ставить під сумнів надійність Штатів як партнера. І якщо Європа сьогодні сприймає цю ситуацію як сигнал до того, що треба посилювати власний ВПК, то країни-агресори, в інтересах яких завжди були військові конфлікти в різних частинах світу, сьогодні особливо уважно спостерігають за кризою в Конгресі США.
Економіка без США
Інший важливий для існування України компонент західної допомоги, окрім військової, – це фінанси. 41 млрд доларів від зовнішніх донорів потрібен, щоб профінансувати держвитрати 2024 року. Від ЄС Україна розраховує отримати 2024 року 18 млрд євро за програмою Ukraine Facility, принципове рішення про виділення цих коштів вже є – чотирирічний пакет макрофінансової допомоги на 50 млрд євро схвалено. Залишилося погодити умови фінансування та суму на поточний рік.
Поки що ЄС погоджується лише на 9 млрд євро – це підтверджують джерела РБК-Україна в уряді та Раді. У ситуації, коли вирішення питання про фінансування від США затягується, аргументів, щоб переконати ЄС виділити більше грошей у 2024 році, стає більше, адже всі партнери розуміють важливість фінансової підтримки України. Фінальна сума коштів від ЄС цього року стане відома наприкінці лютого після схвалення регламенту Ukraine Facility Європарламентом.
В американському пакеті допомоги більш ніж на 60 млрд доларів безпосередньо для бюджету України передбачено 7,9 млрд, тоді як у ранніх редакціях проекту йшлося про 11,8 млрд доларів. Решта суми має піти на військові та навколовоєнні витрати.
Але без цих 8 млрд доларів від США прожити цього року Україні буде надзвичайно складно, навіть якщо вдасться домовитися про збільшення фінансування з ЄС та іншими партнерами, серед яких Бельгія, Данія, Південна Корея, Латвія, Литва, Нідерланди, Японія.
"Україні потрібна підтримка Європейського Союзу, але Європа не може замінити США", – заявляв у жовтні головний дипломат ЄС Жозеф Боррель. Схожі меседжі регулярно звучали від представників Євросоюзу і в останні тижні, на тлі песимістичних новин через океан.
За два військові роки США профінансували бюджет України майже на 23 млрд доларів – це близько 84% від обсягу допомоги від ЄС та більше третини загальної суми бюджетної підтримки від усіх партнерів.
На початку року Україна поки що може справлятися з бюджетними видатками самостійно, без зовнішніх вливань. Зокрема, за рахунок залишків коштів від міжнародної допомоги з минулого року та збільшення надходжень по лінії податкової та митниці. За словами голови податкового комітету Ради Данила Гетьманцева, збори збільшились за рахунок детінізації.
"Минулого року бюджет був (виконаний – ред.) за рахунок грантів. У цьому – ми самі зібрали. Рік до року за податковою – плюс 24 млрд, по митниці – плюс 20 млрд… Це джерело – єдиний внутрішній ресурс. Це великий резерв, бо кожна копійка йде на армію. Але цей ресурс не може замінити ту допомогу, яку ми отримуємо від партнерів", – заявив Дня Гетьманців.
У нинішніх умовах без зовнішньої підтримки Україна зможе без проблем впоратися з фінансуванням бюджету лише до кінця лютого. Потім, якщо питання зовнішніх надходжень не вирішиться, доведеться активізувати план "Б", про який писало РБК-Україна ще в листопаді .
Його почали впроваджувати ще наприкінці минулого року, коли виникла затримка із виділенням грошей від США шляхом перерозподілу податку на доходи фізосіб на військові витрати. Зараз від публічних коментарів з приводу того, які саме кроки з цього плану можна зробити далі, відмовляються практично всі: і депутати профільних комітетів, і чиновники в уряді.
Водночас представники влади планують узгодити з МВФ план дій на випадок затримки із зовнішнім фінансуванням держбюджету. Він може передбачати збільшення запозичень на внутрішньому ринку, скорочення витрат та зростання податків .
У Мінфіні зберігають оптимізм і вважають, що рішення щодо фінансування від США має бути ухвалене, оскільки партнери розуміють наслідки тривалих перебоїв з допомогою. "Ми підтримуємо регулярний діалог із колегами з Казначейства США, вони чудово розуміють нашу потребу та ситуацію. І запевняють нас, що рішення буде знайдено – це лише питання часу", – йдеться у коментарі Мінфіну для РБК-України.
А поки що рішення США немає, Мінфін активно шукає додаткові джерела фінансування з боку партнерів.
Джерела видання у кількох відомствах сказали, що поки що якихось радикальних кроків за планом "Б", зокрема, емісії, або перенесення терміну індексації пенсій, яка намічена на березень, не планується. "Поки що про це не йдеться", – сказав один із співрозмовників видання.
На сьогоднішній день триває робота з пошуку додаткових коштів за рахунок внутрішніх резервів, зокрема збільшено відсоток дивідендів для відрахування до держбюджету держкомпаніями. Найближчим часом буде завершено переговори щодо збільшення фінансової підтримки з деякими країнами-партнерами України.
Поки що суттєвих коливань на валютному ринку не відбувається. Нацбанк утримує курс у певних рамках – валютні резерви дозволяють це робити. Вони далекі від критичного рівня, хоч і почали скорочуватися. За січень їх поменшало на 2 млрд: 38,5 на 1 лютого проти 40,5 на 1 січня.
Таким чином, за словами джерел видання в уряді, лютий Україна пройде без особливих потрясінь. А в березні почнуть надходити кошти по Ukraine Facility – перший транш на 4,5 млрд євро, як очікується, буде виділено відразу після затвердження програми.
Але не слід забувати, що в США розглядається закон про передачу Україні заморожених російських активів (REPO). РБК-Україна писала про це в січні . Його ухвалення дозволить передати близько 8 млрд доларів Україні за рішенням президента США.
"Ми дуже сподіваємося що як тільки питання щодо бюджетної допомоги, яке є дуже актуальним, буде вирішено, закон про конфіскацію (REPO – ред.) буде швидко проголосовано – він має широку підтримку", – заявила посол України в США Оксана Маркарова. За її словами, це не лише дасть змогу збільшити підтримку України, але стане прикладом для інших країн, де заморожено активи РФ. Але головне, щоб конфісковані кошти не стали альтернативною формою підтримки України. РБК-Україна вже писало, що в умовах затримки виділення фіндопомоги партнери розглядають і такий варіант .
***
Як Україна переживе рік без допомоги союзника №1 – поки що все ще гіпотетичне питання. У Києві продовжують сподіватися на план "А" – його ж розглядають сили, що підтримують Україну, в американському Конгресі. Принаймні про план "Б" ніхто з представників істеблішменту США публічно не міркував. Але українські дипломати, як і два попередні роки, продовжують активно шукати інших союзників. Якщо Конгрес все ж таки не прийме позитивне для Києва рішення, українському війську, очевидно, доведеться стати в глуху оборону, а союзникам – приймати важливі і, можливо, не зовсім популярні рішення для своїх ВПК і вкладати в них набагато більші кошти, ніж раніше.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News