Чергова зустріч у форматі "Рамштайн" принесла нові пакети військової допомоги Україні. Зокрема США анонсували новий пакет на суму 200 млн дол, Велика Британія - на 150 млн євро. З 2025 року Бельгія відправить в Україну кілька винищувачів F-16, продовжить підготовку українських пілотів та пропонує взяти технічне обслуговування всього парку авіаційної коаліції. Натомість Данія зможе передати літаки на початку 2024 року. Які результати "Рамштайну-16" для нашої держави, чому затягується поставки літаків F-16 та яка мінімальна кількість цих літаків потрібна нашим Повітряним силам, щоб був результат - в етері Апостроф TV розповів авіаційний експерт Костянтин Криволап.
Посилення ППО
Цей "Рамштайн" був веселіший, ніж попередній. Будуть посилюватись наші засоби ППО для захисту, насамперед стратегічної і енергетичної інфраструктури. Ми це добре бачимо. Тут треба ще пам'ятати, що німці перед "Рамштайном" заявили цілий мільярд і там йде серйозна техніка: IRIS-T, і ближнього радіусу дії, і середнього радіусу дії, фіни NASAMS пообіцяли.
Дуже багато різних систем і складових до посилення ППО і я бачу тенденцію такого об'єктового захисту. І не будемо забувати, що четвертий Patriot на підході, його пообіцяли німці.
В цьому "Рамштайні" не прозвучало те, що будуть поставки з Австралії цілої низки зброї та припасів, що суттєво посилить саме ППО. Це насамперед антидронові програми і програми проти крилатих і балістичних ракет.
Щодо Terrahawk Paladin - це стаціонарні системи так званого об'єктового захисту. Вони не діють одні. Там є засоби і середнього радіусу дії, і дальнього, і все це перекривається - така багаторівнева оборона.
Авіаційна коаліція
Данці заміщують свої F-16 на F-35. І передача нам літаків піде в ціну контракту на поставку. Тобто вони таким чином і добре діло роблять, і покращують свій авіапарк F-35.
У Бельгії та Нідерландах є завод, який виробляє F-16, тому замовлення для України - це певний потік грошей. Це правильне рішення з точки зору серйозного обслуговування. На серйозні роботи залучати заводи-виробники - абсолютно правильна розумна концепція.
В Румунії центр навчання на F-16, коли про нього почали розмовляти, ще треба було створити. Його ще не було як такого. На зустрічі нашого президента з румунським колегою було заявлено, що українські пілоти будуть першими навчатися в цьому центрі. Треба розуміти, що навчання ще не почалося і прив’язується до поставок літаків навесні 2024 року.
Взагалі Захід не поспішає. Куди їм поспішати, навіщо? Це нам треба поспішати, а вони так сильно не поспішають. Все починається з Макрона, що сказав "Дорогий Володимир Олександрович, хоч з завтрашнього дня приїжджайте, присилайте ваших пілотів, ми тут будемо їх навчати". З цього часу минуло вже понад півроку. І важко зрозуміти, чи це внутрішні проблеми гальмують цей процес чи зовнішні домовленості. Тому що деякі речі не вкладаються у логічні підходи. Наприклад, пропонувати під час війни проводити вибори - це якось не зовсім розумно. Таке от хитання є і однозначний його результат - це затягування всіх процесів: і навчання, і передачі нам літаків.
F-16 чи Gripen
Поява F-16 допоможе набагато ефективнішому використанню того озброєння, яке вже є в Україні, наприклад, ракет AGM-88 HARM. Бо якщо HARM використовується на F-16, ми отримуємо низку технічних рішень, які додають і по дальності, і по ефективності, і по надійності роботи ракет.
Для нас краще, щоб у нас був один тип літака F-16, який може перекрити всіх задач, поставлені перед нашою авіацією. Це захист повітряного простору проти крилатих ракет, штурмова підтримка військ, знищення ППО противника і багато чого іншого. Це все може робити F-16 в тому складі озброєння, яке в нього є, а там дуже широкий асортимент.
Щодо Gripen. Так, вони можуть брать ракети Storm Shadow, можуть підтримати недостатню кількість Су-24, з яких зараз здійснюються пуски цих ракет Storm Shadow/SCALP-EG і в перспективі Taurus.
Проте коли у нас буде два типи літаків, вся логістика вона буде ускладнена у два рази. Запчастини між F-16 і Gripen не уніфіковані. З одного боку добре те, що Gripen може сісти на якусь автостраду, куди під'їде машинка і зробить обслуговування. Але якщо там буде щось більш серйозне, то лише на завод.
З F-16 інша логістична концепція і обслуговування, залежно від складності ремонту чи регламента. На літаку дуже багато виконується робіт, які не призводять до якогось конкретного результату, але перевіряються системи, як вони працюють, як вони взаємодіють і це забезпечує безпеку польотів. Логістика F-16 трохи інша, поступова, і коли вже дуже складні випадки, тоді на завод. А у Gripen або під'їхала машинка, заправила і подивилася, або на завод.
А якщо ще буде Eurofighter. Цей літак будували, як сім няньок - а дитина без очей. Його розробляли різні країни, то домовлялися, то не домовлялися, хто буде ліве крило робити, хто праве. Його дуже довго робили і зараз він вже став трохи підстаркуватим.
Щодо Mirage 2000 - це більше політичні заяви.
Повернімося до F-16. У тих кількостях, які оголосили, суттєвої зміни в війні не буде. 60 літаків - хоча б чотири ескадрильї, а краще п'ять. Це щось може вирішувати. А чотири-шість F-16 - це як кажуть "вам шашечки чи їхати?". Так от це шашечка.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News