І союзники України, й українське суспільство хочуть швидких успіхів при контрнаступі й хороших новин з фронту. Але війни не йдуть за політичними графіками. І напередодні контрнаступу ЗСУ президент Володимир Зеленський і його оточення намагалися пояснити це.
Як пише видання Politico, напередодні довгоочікуваного контрнаступу, який почав розгортатися минулого тижня — пізніше, ніж передбачалося, — міністр оборони України Олексій Резніков був стурбований тим, що очікування від нього "безумовно завищені". "Всі хочуть чергової перемоги", - сказав він, попередивши союзників стримати свої надії, щоб уникнути подальшого розчарування.
"Занепокоєння тут полягає в тому, що невідповідність очікуванням може призвести до скорочення міжнародної військової допомоги і відновлення, в основному непрямого, тиску з метою почати переговори з Москвою", - йдеться в матеріалі видання.
Але нетерпіння завдати вирішального удару по Росії пов'язане не тільки з емоціями, а й з політичним розрахунком.
Журналісти зазначають, що затяжна війна загрожує втомою Заходу, виснаженням арсеналів і руйнуванням єдності — особливо з Китаєм, Бразилією і Південною Африкою, що просувають сумнівні "мирні плани".
"І, незважаючи на публічні обіцянки підтримувати Україну "стільки, скільки буде потрібно", раніше цьогоріч офіційні особи Вашингтона попередили своїх колег у Києві, що їм необхідно найближчим часом досягти великих успіхів на полі бою, в той час як зброя і допомога з боку США і європейських союзників продовжать надходити", - наголошується у матеріалі.
За словами українських законодавців, в недавніх переговорах з представниками Держдепартаменту США і Ради національної безпеки на питання щодо майбутніх зобов'язань і прохань вони чули відповідь: "Подивимося, як піде контрнаступ".
Також в Європі є ознаки втоми від війни - як серед політиків, так і серед громадськості, про що писав цього тижня радник глави офісу президента Михайло Подоляк: "Я розумію, що, сидячи за тисячі кілометрів від України, можна говорити про "геополітику", "врегулювання" і небажаність ескалації на місяці".
В останні тижні Зеленському довелося зберігати баланс, говорячи про перспективу завдання рішучого удару по Росії, щоб зміцнити впевненість і оптимізм Заходу і зберегти поставки обладнання і зброї, а також заявляючи, що контрнаступ, швидше за все, не покаже приголомшуючого швидкого успіху, як було минулої осені на Харківському напрямку.
Україна також не хоче, щоб її підштовхували до будь-яких поспішних кроків, які можуть призвести до серйозних і дорогих невдач, які потім можуть підірвати бойовий дух військових або зруйнувати надії Заходу і мати серйозні геополітичні наслідки, заявив Politico високопоставлений український військовий чиновник на умовах анонімності. "Це не схоже на Харківський напрямок. Ми повинні бути обережними... Прогрес повинен бути поступовим", - говорить він.
У своєму нічному зверненні Зеленський у понеділок зазначив, що "йдуть запеклі бої, але ми йдемо вперед, і це дуже важливо. Втрати противника - це якраз те, що нам потрібно".
Так само, за словами Бена Ходжеса, колишнього командувача армії США в Європі, цей "наступ неймовірно важливий для майбутнього України". "До сьогодні вище військове керівництво Києва дотримувалося консервативної стратегії поступового розмивання російських формувань, поступового просування вперед, уникнення серйозних ризиків і максимального обмеження українських втрат", — написав він для Центру аналізу європейської політики.
"Наступ явно почався, але я не думаю, що це основна атака. Коли ми побачимо, що до наступу приєднаються великі бронетанкові формування, я думаю, ми зрозуміємо, що головна атака дійсно почалася", — додав він.
Хоча основні дії ще попереду, однак, як наголосив Зеленський, справи йдуть явно важко.
А заступник міністра оборони Ганна Маляр зробила це ще ясніше, заявивши в Telegram: "Противник робить все, щоб утримати захоплені ним позиції. Активно використовує штурмову і армійську авіацію, веде інтенсивний артилерійський вогонь. У ході наступу наші війська стикаються із суцільними мінними загородженнями з протитанковими ровами. Все це поєднується з постійними контратаками підрозділів противника на бронетехніці і масованим застосуванням протитанкових керованих ракет і дронів-камікадзе".
"Досі бойові дії були важкими", - погоджується Джек Вотлінг, аналітик Королівського інституту об'єднаних служб. Він зазначив, що Україна усвідомлює, що не може дотримуватися "якихось фіксованих термінів", і намагається діяти методично і спонукати "росіян вводити свої резерви, перекидаючи резерви з третьої лінії оборони".
Після того, як з'являться слабкі місця в обороні противника, якщо вони з'являться, за словами Вотлінга, швидкість буде мати вирішальне значення. Коли Україна максимізує "ймовірність прориву", тоді може початися головний удар, і "в ході наступу ЗСУ або доб'ються прориву, або зазнають невдачі". Тобто питання полягатиме в тому, чи зможе Україна швидко направити свої сили на прогалини в обороні армії РФ у міру їхньої появи.
"Українці вірять, що можуть і завдадуть потужного удару за допомогою бригад, навчених збройними силами НАТО і забезпечених західними союзниками. І офіційні особи в Києві вважають, що вони можуть досягти більшого, ніж йшлося в прогнозах Пентагону про "помірні територіальні успіхи" в документах розвідки США, що просочилися в мережу", - підсумували у матеріалі.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News