У Вінниці вибухнув скандал через побиття в ліцеї десятирічного хлопчика Тимура: дитина, за словами його матері, отримала важкі травми від однолітків. Але в цій історії страшнішим є не сам факт побиття дитини, а поведінка дорослих, які відповідають за безпеку та порядок у навчальному закладі. Дивним чином адміністрація ліцею намагається перевернути ситуацію так, що в побитті дитини винен сам хлопчик та його батьки, які надали розголосу цій історії — проти них влаштували справжній булінг, а на додачу радять просто змінити школу.
Як стало відомо Vesti-ua.net про деталі цієї історії ТСН.ua розповіла Анастасія Сторчак — мама постраждалого хлопчика. За її словами, все сталося в туалеті ліцею на другому поверсі.
Знущання в туалеті та жорстоке побиття в коридорі
«Туалетні кабінки не зачиняються ні на гачки, ні на засуви — там усього цього немає. Діти почали смикати двері й досмикалися до того, що вони відчинилися. У той момент Тимур, на жаль, був без штанів. Діти почали сміятися, насміхатися, їм було весело. Моя дитина, звісно, була ображена: він одягнув штани й вийшов», — переказує ТСН.ua зі слів сина Анастасія Сторчак.
Серед однолітків у туалеті був товариш Тимура. За словами Анастасії, син його злегка штовхнув, мовляв, «чого ти мені заважаєш писати». Товариш відповів, що двері смикав не він, і побіг у клас.
«Два інші хлопчики продовжували насміхатися з Тимура та ображати, наїжджати, що ти, мовляв, такий модний тут у туалеті — почалася штовханина. Шум у вбиральні почула прибиральниця, вона розняла хлопців і розігнала. Тимур уже йшов у напрямку свого класу, коли хлопці його наздогнали, почали його штовхати, повалили або кинули спиною на підлогу, били ногами, а один із хлопчиків якимось чином стрибнув синові на живіт. Тимур почав від болю плакати, хлопці втекли», — розповідає жінка.
Як повідомили матері слідчі, хлопці — однолітки Тимура, вони навчаються в паралельному класі. За словами мами, раніше син із ними не контактував і не знав їх, але бачив, що подібне вони робили й щодо інших учнів. Оскільки Тимура це не стосувалося, він не надавав цьому значення.
«Син стогнав і не міг встати»: що відбувалося в медпункті
«Коли Тимур упав, із нього злетіли окуляри. А без них син просто безпорадний, оскільки має слабкий зір. Хлопці вибили йому з рук телефон. Його помітив хтось із інших дітей, допоміг піднятися й спуститися в медичний пункт. Там він стояв і чекав медпрацівника. Діти принесли його речі. Одна з учительок побачила під медпунктом Тимура і що йому явно зле, вона зателефонувала безпосередньо класному керівнику», — передає версію сина Анастасія.
Згодом Анастасії зателефонувала класна керівниця.
«Вона мені повідомила, що сина дуже жорстоко побили в туалеті. Він плаче і скаржиться, що в нього дуже сильно болить спина. Ми з чоловіком виїхали до школи. Мені ніхто не сказав, чи викликали для сина швидку. У мене було якесь материнське передчуття, що швидку треба викликати. Я її викликала, подумавши: якщо викликали зі школи, то одну машину скасують, побачивши одну й ту саму адресу. Коли ми ввійшли до шкільного медпункту, то побачили, що син лежить на кушетці. Йому поклали пакунок із льодом на спину — і все. Йому ніхто не допомагав, він стогнав і мав землистий відтінок шкіри. „Мам, мені дуже зле, важко дихати, встати не можу“, — згадує слова сина Анастасія.

Суперечка з директоркою щодо виклику швидкої
За її словами, медсестра чомусь вирішила ще поплескати дитину по спині й сказала батькам: «Усе в нього нормально. Він зараз встане і поїде додому».
«На моє запитання, чи викликали швидку, медична сестра сказала: „А навіщо? Ні, не викликали. Ви його додому заберете, а там він трохи полежить і ви за ним подивитеся“. Я відповіла категорично: „Ні“. Тим паче, що швидку я вже викликала, і медики приїхали. Директорці ліцею це не сподобалося, вона заявила нам, чому це ми тут вирішили командувати й самостійно викликати швидку до школи. Я їй пояснила, що це моя дитина, вона постраждала і потребує допомоги саме зараз, а не вдома. Директорка дуже нервово на це відреагувала і сказала: „Усе, я більше з вами спілкуватися не буду, ви роздмухуєте скандал із нещасного випадку“. Я їй відповіла, що будемо з'ясовувати, нещасний це випадок чи ні, але дитина потребує допомоги зараз, а не будь-коли чи потім», — розповідає Анастасія.
Жінка додає, що стан хлопчика справді був важким: до швидкої його виносили зі школи на ношах, а знеболювальне дали вже в лікарні.
«Своя поліція» та зачинені в учительській свідки
«Я запитала в сина: „Тимурчику, у тебе хтось цікавився, що з тобою сталося, коли прибігли директорка, класна керівниця, завуч?“ Він відповів, що ні. Уявляєте, ніхто не поцікавився, що сталося з дитиною, хто її образив, взагалі нічого. Вони зібрали в коридорі дітей, імовірно, свідків події в туалеті та причетних. Мій чоловік хотів послухати, що кажуть діти, бо спочатку не могли зрозуміти, що там сталося. Директорка ліцею заборонила чоловікові навіть просто послухати дітей, забрала їх до вчительської і там зачинила», — каже мати.
За словами жінки, коли батько Тимура запитав, де поліція і чи викликали її на місце, директорка відповіла, що в них «своя поліція».
«Прийшла шкільна поліцейська, на жаль, без бодікамери. Вона пояснила, що камера в неї розряджена. Тобто, вона не може нормально виконувати свої обов'язки. Чоловік викликав на місце слідчо-оперативну групу. Це ще більше розлютило директорку ліцею. Але поліцейські приступили до роботи на місці та взяття свідчень», — згадує Анастасія.
Перелом хребта та тривале відновлення
У Тимура діагностували струс мозку, закриту черепно-мозкову травму та перелом хребта — пошкоджено три хребці.
«Син лежав у лікарні, але зараз головне лікування — це два-три місяці лежання в жорсткому корсеті та прийом знеболювального. Ми лежали в укритті дитячої лікарні, умови там не найкращі і до того ж потрібні місця іншим дітям під час тривог. Тому забрали сина додому, але перебуваємо під постійним наглядом травматолога, нейрохірурга та сімейного лікаря. Вони приїжджають до нас і оглядають дитину. Тимур зараз на знеболювальних та снодійних, тому що не може спати. Для нього це важка травма — як фізична, так і психологічна. Йому дуже важко», — каже мама хлопчика.

Візит та погрози в укритті лікарні
За словами Анастасії, найтяжчим для родини стало те, що відбувалося згодом. Протягом трьох днів після інциденту в шкільному туалеті батьки чекали хоча б вибачень з боку батьків інших дітей та елементарного співчуття від адміністрації школи.
«Я чудово розумію, що таке діти. І мій теж не святий, може щось зробити, хоча я дуже сподіваюся, що такого ніколи не буде. Бо я б взяла свою дитину за руку, привела б туди і сказала: „Дивись, це наслідки твоїх дій, проси вибачення“. І сама просила б у батьків вибачення і намагалася б їх чимось підтримати та допомогти, щоб поставити дитину на ноги. Але ні: коли ми були в лікарні, під вечір прийшов незнайомий мені чоловік. Він запитав, чи ми «побиті». Я відповіла «так», але перепитала, хто він такий. Чоловік сказав, що він батько дітей, яких я звинувачую у тому, що сталося. Я його перебила, тому що я ще нікого не звинувачую — не знаю, які саме діти брали в цьому участь, і тим паче не знаю, чий він батько. Потім чоловік почав смикати Тимура за ноги, мовляв, «давай, вставай». А мені в грубій формі погрожував і радив забрати заяву. Він пішов з укриття лікарні після того, як я пригрозила викликати поліцію», — розповідає мама.
Розголос у Мережі та звинувачення на шкільних зборах
Вона також зазначає, що за три дні ніхто з адміністрації ліцею — ні директорка, ні завучка — не поцікавився станом потерпілого учня.
«Виявилося, що їм просто байдуже, як почувається Тимур. Тому ми вирішили надати цій історії розголосу. І чоловік написав перше повідомлення в Мережі. Нас почали підтримувати люди. Чоловік звернувся до міського департаменту освіти і запитав, чи відомо їм про такий випадок у вінницькому ліцеї №34. Там відповіли, що щойно прочитали про це в Мережі — тобто їм нічого не було відомо — і зараз займуться цим питанням. Уявляєте? Через годину нам зателефонувала класна керівниця і запросила на збори, мовляв, у навчальному закладі створено комісію і нас запрошують, а також будуть батьки інших дітей», — продовжує Анастасія.
Сім'я сподівалася на конструктивну розмову, але, за словами матері, зустріч обернулася протистоянням.
«На нас там просто вилили, вибачте, купу бруду. Найбільше їх дратував допис чоловіка в Мережі. Нам сказали, що наша дитина сама винна — що була в кабінці, і так відреагувала на дії однолітків. І взагалі, навіщо він пішов у цей туалет. Усе вивернули так, ніби Тимур сам у всьому винен: що прийшов до школи, що зайшов у туалет, що сам упав, за щось перечепившись. При цьому ніхто з батьків або адміністрації навчального закладу не поцікавився самопочуттям Тимура, його станом на той момент. Це було дуже жорстко і неприємно. Ми просилися відпустити нас, тому що дитина в лікарні з бабусею і потребує нас, але нас ніхто не слухав — почався просто булінг проти нас. Батько хлопчика, який приходив у лікарню, кричав найбільше, махав руками і провокував конфлікт. Ми просто встали і пішли звідти», — розповідає Анастасія Сторчак.