Окуповані Олешки та сусідні громади Херсонщини опинилися на межі виживання в умовах тотальної блокади, замінування шляхів та штучно створеного голоду. Поки росіяни використовують місцевих жителів як "живий щит" і зривають евакуацію, українським військовим доводиться скидати продовольство з дронів.
Як окупанти перетворюють захоплені міста на сучасні концтабори та чому цивільні гинуть без боїв — про це повідомляє Vesti-UA.net з посиланням на РБК-Україна.
Олешки Херсонської області потерпають від дій росіян із початку повномасштабної війни. Спочатку в місто прийшли окупаційні війська, які встановили свою диктатуру. Потім через підрив ворогом Каховської ГЕС сталися масштабні підтоплення, що спричинили жертви серед цивільного населення.
Сьогодні в місті критична гуманітарна ситуація. Люди перебувають під постійними обстрілами, без стабільного постачання продуктів, питної води, медикаментів, електро- та газопостачання. Цивільне життя місцевих протікає в голодному окупаційному оточенні.
Ті, хто виїхав з Олешок, розповідали про перевірки, переслідування, викрадення цивільних, допити та утримання "на підвалах". Когось затримували за проукраїнську позицію, когось викрадали за допомогу жителям після підриву Каховської ГЕС, когось силою змушували перейти на бік окупантів, до декого виникали питання через українські книжки вдома.
Російські військові не лише створили умови голоду на Херсонщині, а й навмисно завдавали ударів по місту саме в той момент, коли люди збиралися біля місць придбання їжі. Зокрема, про це розповідала жінка, мати якої загинула в березні 2026 року при спробі купити продукти.
"Місто Олешки фактично непридатне для життя, але там залишаються люди і діти", — розповіла виданню голова Олешківської міської військової адміністрації Тетяна Гасаненко.
Перші серйозні проблеми з постачанням, за її словами, почалися ще у грудні 2025 року. Тоді дороги в місто почали щільно мінувати, через що доставляти продукти стало надзвичайно складно. Зима 2026 року, зазначила Гасаненко, вже була важкою.
Попри це, у березні, квітні та частково у травні в місто ще вдавалося кілька разів на місяць доставляти продукти. Однак цих постачань не вистачало для забезпечення всього населення.
Крім того, люди фактично не мали можливості купувати та зберігати продукти. У місті немає банкоматів, зв'язку, терміналів та електроенергії. Через це навіть так звана соціальна підтримка у вигляді карток, яку роздавали окупанти, не давала людям змоги повноцінно придбати необхідне.
"Купити запас продуктів теж не можна було, тому що немає світла, не працюють холодильники, люди купували стільки, скільки могли з'їсти", – сказала Гасаненко.
Водночас у фонді "Схід-SOS" повідомляють, що в місті вже зафіксовані випадки смерті через надскладні умови життя. "Від жителів Олешок є свідчення про смерть людей через неможливість вчасно отримати медичну допомогу. Зокрема, нещодавно про це розповіла жінка, батько якої помер від голоду і відсутності допомоги", – повідомили у фонді виданню.
У місті стоїть сморід від тіл людей, яких не можуть поховати
Навіть поховання близьких стало проблемою для місцевих. Тіла загиблих можуть залишатися просто на вулицях. В окремих випадках у навколишніх селах люди накривають тіла тканиною і притискають її каменем.
Як пояснила керівниця громади, дістатися до кладовища небезпечно, а окупанти забороняють ховати людей, які загинули чи дістали травматичні ампутації, оскільки хочуть вивезти тіла в Каланчак та оформити їх як нібито докази "злочинів ЗСУ".
За її словами, у лікарні зберігаються тіла, деякі з них – ще з січня. Електропостачання в лікарні немає, а морг був зруйнований. "Той сморід, який стоїть у лікарні, навколо лікарні, в місті, я не хочу, щоб це хтось уявляв", – каже Гасаненко.
За її словами, лише у червні дозволили ховати людей, які померли природною смертю. Тіла до кладовища доводиться нести на дерев'яних ношах, оскільки доїхати туди неможливо.
"Якщо пощастить, 10 яєць можна купити за 3000 рублів"
До великої війни в Олешках проживало близько 24 тисяч осіб, а населення всієї громади складало близько 40 тисяч. Із 13 населених пунктів громади п'ять уже не існують, а в самих Олешках може залишатися щонайменше понад 2 тисячі цивільних осіб.
Один із місцевих жителів на умовах анонімності поспілкувався з виданням. За його словами, виїхати з міста зараз ніяк не можна, тому люди чекають на можливість евакуації через зелений коридор.
Чоловік розповів, що його квартира згоріла, а будинок був зруйнований. Разом із батьком вони перебралися в іншу квартиру в будинку, де раніше жив його батько, і там зимували.
Однак згодом будинок також зазнав ударів. За словами місцевого жителя, на День Конституції України в будівлю дев'ять разів влучили дрони. Самостійно загасити пожежу вони не змогли, через що згоріло майже все, що в них залишалося.
Після цього сім'ї довелося ночувати в напівзруйнованому будинку. Згодом вони змогли привести його у більш-менш придатний стан і зараз живуть там разом із батьком.
Будинок залишається пошкодженим. Коли йде дощ, вода потрапляє всередину через стелю. Сім'я підставляє під протікання миски, відра та інші місткості.
"З продуктами дуже, дуже важко. На місцевому ринку в основному можна знайти овочі та фрукти: помідори, огірки, кабачки, груші та яблука. Ціни, за його словами, починаються від 500 рублів. Якщо пощастить, 10 яєць можна купити за 3000 рублів", – поділився місцевий житель.
Ще складнішою, за його словами, є ситуація з медикаментами. Їх практично немає, а на ринку продають навіть прострочені препарати. За словами чоловіка, одна така таблетка коштує близько 100 рублів.
Особливо складна ситуація для його батька, який двічі був контужений і страждає на синдром Паркінсона. Ліками чоловік запасяся ще тоді, коли мав можливість їздити до Скадовська. Тепер, за його словами, він змушений зменшувати батькові дозу на 25%, щоб препаратів вистачило хоча б до нового року.
"Овочево-фруктова дієта дається взнаки, усі схудли, особливо моя дружина, вона втратила понад 40 кг", – розповів місцевий житель.
Не лише Олешки: гуманітарна криза охопила й інші населені пункти
"Такі проблеми характерні не лише для Олешок, а й для інших населених пунктів лівобережної Херсонщини, що перебувають під російською окупацією", – розповіли РБК-Україна у фонді "Схід-SOS", який займається евакуацією цивільних із небезпечних зон.
Складною залишається ситуація і в Голій Пристані. Місто та навколишні території також потерпають від обмеженого доступу до гуманітарної допомоги, продуктів і медичних послуг.
Найтяжча ситуація в населених пунктах Голопристанської громади: Кохани, Кардашинка, Велика Кардашинка та Мала Кардашинка. Ці чотири села залишаються фактично заблокованими: туди не їздить транспорт, довгий час не доставляється жодна гуманітарна допомога, зазначили у фонді.
Попри ризики мінування та ударів дронами, жителі змушені пішки або на велосипедах добиратися до інших населених пунктів, щоб знайти продукти. Через відсутність зв'язку з місцевими отримати звідти більше інформації важко.
Допомога Сил оборони України та проблема з її доставкою
Нещодавно українським військовим вдалося передати дронами до чотирьох тонн продуктів для Олешок. Утім, частина людей залишилася без можливості отримати ці продукти і просила про подальшу допомогу.
За словами керівниці громади, отримання допомоги від України також може становити небезпеку для жителів міста. Вона заявила, що окупанти вважають людей, яким допомагають українські військові, своїми ворогами. Тому жителі намагаються приховувати походження отриманих продуктів, пересипаючи їх у пакети без маркування чи банки.
"Тому що за це доведеться відповідати – де ти взяв продукти", – каже вона.
За її словами, проблеми з постачанням є і в окупаційних військових. Гасаненко розповіла, що росіяни можуть заходити в будинки, де живуть українські громадяни, і вимагати їжу та алкоголь, а також застосовувати насильство.
Голова громади вважає, що російські військові використовують людей, які залишаються в Олешках, як своєрідний "живий щит".
"Якщо вони використовують нас як живий щит, невже вони не розуміють, що цей щит треба годувати? Тобто цей щит може просто померти", – передала вона слова одного з жителів Олешок.
Що каже омбудсмен
Про гуманітарну ситуацію в Олешках заявив і уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. За його словами, вперше інформація про те, що в місті назріває гуманітарна катастрофа, надійшла до нього наприкінці лютого 2026 року.
Уже 5 березня він офіційно звернувся до Міжнародного комітету Червоного Хреста з вимогою перевірити інформацію та доставити гуманітарний вантаж цивільному населенню. Паралельно він звернувся до російської сторони щодо початку переговорів про евакуацію, зокрема дітей.
Лубінець заявив, що після цього щомісяця надсилав офіційні листи та вів переговори з російською стороною, однак позитивного результату вони не принесли.
З початку літа ситуація, за словами омбудсмена, загострилася. Почалися перебої з їжею та водою, а вихід із території став фактично заблокованим через мінування шляхів.
"Російська армія повністю замінувала всі шляхи, навіть пішохідні з цієї території... Там гуманітарна катастрофа, там щодня гинуть цивільні громадяни України від того, що в них елементарно немає їжі та води. Там давно немає медикаментів. За нашою інформацією, там просто голод", – сказав омбудсмен у коментарі виданню.
РФ блокує вихід із міста
Лубінець також заявив, що російські військові використовують цивільне населення як буфер і захист від дій української армії.
За його словами, оскільки в Олешках залишаються українські громадяни, Україна не може проводити там активні бойові дії, що дозволяє Росії утримувати цивільних фактично як заручників на лінії фронту.
Українська сторона продовжує переговори щодо евакуації цивільного населення. Сторони опрацьовували технічні деталі, а українська сторона була готова до реалізації домовленостей. Також, за його словами, вдалося визначити маршрут і період, у який мав діяти режим тиші для евакуації.
Лубінець стверджує, що українська сторона виконала домовленості, проте росіяни їх порушили, при цьому публічно він не розкриває деталі переговорів, пояснюючи це тим, що не хоче, щоб російська сторона надалі використовувала його слова для пояснення зриву домовленостей.
"Ми сподіваємося, що наші міжнародні партнери вплинуть на РФ, на російську сторону, і таким чином, у тому числі, допоможуть нам врятувати наших громадян", – сказав Лубінець.
***
Те, що зараз відбувається на окупованій Херсонщині, нагадує спогади очевидців 1933 року, коли люди вмирали від голоду, а допомога до них не доходила. В Олешках, Голій Пристані, Коханах та інших населених пунктах люди залишаються без достатньої кількості їжі, ліків, електрики та безпечного сполучення. Це вже не поодинокі випадки, гуманітарна криза, спричинена російською окупацією, охоплює цілі громади, залишаючи людей один на один із голодом та ізоляцією.
