Ціни на каву, зерно і цукор різко впали на тлі рекордних зборів урожаю і зниження попиту. Експерти МВФ попереджають про нові ризики через Ла-Нінья.
Про це повідомляє World Economic Outlook (WEO) МВФ за жовтень 2025 року.
Падіння цін на продовольство
З березня по серпень 2025 року індекс цін на продукти харчування та напої Міжнародного валютного фонду знизився на 4,8%. Головними причинами стали падіння цін на каву, злаки та цукор.
Це зниження компенсувало зростання на початку року, коли ціни на каву і какао різко збільшилися через несприятливу погоду в країнах-експортерах і обмежену глобальну пропозицію. Тепер, завдяки поліпшенню врожайності та пом'якшенню погодних умов, світові ринки продуктів харчування демонструють стабілізацію.
Урожай і тарифи тиснуть на зернові
Ціни на зернові впали на 11,1% завдяки високим прогнозам врожаю в ключових країнах-виробниках - США, Бразилії та Аргентині. Урожай у цих країнах виявився значно вищим за очікування, що посилило пропозицію і знизило світові котирування.
Кава подешевшала на 16,7%, а індекс кави МВФ опустився з історичного лютневого піку. Це пов'язано з поліпшенням перспектив врожаю в Бразилії - найбільшому виробнику - і зі зростанням невизначеності навколо тарифної політики США.
Торгові суперечки і тимчасові коливання
Незважаючи на загальну тенденцію до зниження, у серпні ціни короткочасно зросли після введення Вашингтоном нових тарифів проти Бразилії. Це спричинило перебої в торгівлі та тимчасово обмежило постачання кави та цукру.
Кукурудза подешевшала на 11,9%, чому сприяли рекордний врожай у Бразилії в другому кварталі та сприятливі погодні умови в США. Загалом пропозиція на ринку залишалася високою, що продовжує чинити тиск на ціни.
Ризики та прогнози
Міжнародний валютний фонд попереджає, що надалі динаміка цін на продукти може змінитися під впливом погодних факторів. Потенційне явище Ла-Нінья в четвертому кварталі може призвести до посух або повеней, що позначиться на врожаях.
Додатковий ризик зростання цін пов'язаний з можливими експортними обмеженнями. Вони можуть скоротити міжнародну пропозицію, підвищуючи світові ціни, навіть якщо в окремих країнах-експортерах вартість продуктів знизиться.