В Україні після російського вторгнення майже не дорожчають житлово-комунальні послуги. Тарифи на деякі з них підпадають під дію мораторію воєнного часу, інші не підвищуються швидше з соціально-політичних міркувань. Однак зростання комунальних та деяких інших тарифів практично неминуче. "Апостроф" з'ясовував, до чого слід готуватись українцям.
Національний банк України (НБУ) не відкидає підвищення в майбутньому тарифів на житлово-комунальні послуги. Такий прогноз міститься в інфляційному звіті регулятора за квітень.
У Нацбанку не вважають, що варто чекати зростання тарифів уже в 2025 році, проте надалі це дуже можливо.
"Складний стан в енергетиці та фіскальна консолідація, імовірно, зумовлять поступове коригування цих тарифів у наступних роках, - йдеться у звіті. - Зокрема, припускається початок поступового приведення їх до економічно обґрунтованих рівнів з 2026 року".
Регулятор справедливо зазначає, що непідвищення тарифів стримуватиме загальний рівень інфляції, але платою за це стане погіршення фінансового стану енергетичних компаній.
"Зростатимуть ризики нестабільності на енергоринку, погіршуватиметься інвестиційний потенціал галузі, а ціновий тиск лише відкладатиметься на майбутнє", - резюмували в НБУ.
З мораторієм і без
Після російського вторгнення 24 лютого 2022 року комунальні тарифи в Україні майже не зростали. Багато в чому це пов'язано з тим, що в країні діє воєнний стан, на час якого заборонено підвищувати ціни на опалення, гарячу воду та розподіл газу.
На інші послуги ЖКГ мораторій не поширюється, але по факту нестримного зростання тарифів на них також не спостерігається.
На сьогодні можна говорити лише про підвищення вартості електроенергії для населення, яке відбулося 1 червня 2024 року. Тоді тариф зріс з 2,64 гривні за 1 кіловат-годину до 4,32 гривні за 1 кіловат-годину (понад 60%). Тариф дійсний до 30 квітня 2025 року, проте нічого не вказує на те, що з травня його переглянуть.
Днями НАК "Нафтогаз України", яка є фактичним монополістом на споживчому ринку газу нашої країни, повідомила, що збереже тариф для населення на рівні 7,96 гривні за 1 кубічний метр принаймні ще на рік – до 30 квітня 2026 року.
Після вторгнення були, як мінімум, дві спроби підвищити тарифи на водопостачання для великих водоканалів, у тому числі для "Київводоканалу", проте обидва рази уряд став на заваді цьому (проте тарифи для малих водоканалів, які встановлюються місцевими органами влади, помалу зростали).
На сьогодні, знов-таки, немає жодних ознак того, що холодна вода подорожчає. Експерти вбачають у цьому політичний мотив, пов'язаний із можливими виборами в Україні у другій половині 2025 року.
Проте вибори можуть відбутися лише після скасування воєнного стану, а його скасують лише у разі встановлення режиму стійкого припинення вогню.
До речі, після скасування віоєнного стану має бути відмінено і мораторій на підвищення тарифів на низку послуг ЖКГ, а це, нагадаємо, опалення, гаряче водопостачання та розподіл газу.
Щоправда, згідно із законом, мораторій буде скасовано не відразу, а лише через півроку після скасування режиму воєнного стану.
Тобто, якщо припустити, що якщо припинення вогню оголосять найближчими місяцями, і у разі його дотримання протягом 30 днів, воєнний стан в Україні скасують, мораторій все одно діятиме плюс-мінус до кінця 2025 року.
Після війни та виборів
Цілком імовірно, що саме з очікуваною відміною мораторію пов'язані прогнози Нацбанку про те, що тарифи на послуги ЖКГ почнуть підвищуватись у 2026 році.
У такому разі НБУ, схоже, сподівається, що воєнний стан скасують уже цього року.
Що стосується комунальних послуг, на які не поширюється дія мораторію, то, як уже було сказано вище, ймовірно, їх поки що не підвищуватимуть через вибори (якщо вони, звичайно, відбудуться).
Втім, навіть вибори можуть не "врятувати" українців від подорожчання "комуналки".
"Є підстави припустити, що буде підвищення цін на електрику для населення, тому що це наше зобов'язання, яке ми обіцяли (виконати) ще в 2021 році. Можна розповідати про різні складнощі, але, якщо ми хочемо стати членами Євросоюзу, ми повинні будемо це зробити, - сказав у коментарі "Апострофу" керівник спеціальних проектів науково-технічного центру "Псіхєя" Геннадій Рябцев. - Але якщо це зробити, наприклад, з 1 липня, це означатиме, що ціни зростуть у рази, а цього ніхто не хоче. Тому в мене є припущення, що вони підніматимуть ціни поступово, в тому числі й цього року".
Поки що ж уряд обіцяє залишити незмінним тариф на електроенергію до кінця жовтня цього року. Що буде далі – невідомо.
Підвищення інших тарифів, особливо в деяких містах, також неминуче і цілком можливо до кінця поточного року.
"Особливо турбує ситуація в Одесі та Харкові - у них дуже великі складнощі, - каже Рябцев. - Для забезпечення населення, бюджетних організацій та всіх інших послугами належної якості необхідно суттєво підвищувати тарифи, причому на все, тому що там все сильно постраждало від російських ударів. І єдине, що може загальмувати цей процес, - це розуміння недостатньої платоспроможності населення".
Очевидно, що за "проблемними" підтягнуться й інші міста.
Слід гадати, що третя спроба збільшити тарифи на водопостачання, особливо, якщо це буде після завершення воєнних дій (а також виборів), матиме успіх.
Ну і навряд чи залишаться незмінними ціни на газ, які у нас далеко не ринкові.
"Ринкові тарифи на газ сьогодні становлять в Україні близько 17 гривень, а в європейських країнах - близько 30 гривень. Наприклад, у Молдові вартість газу - 32 гривні за 1 кубометр. Ми ж платимо 7 гривень 96 копійок, - розповів "Апострофу" голова "Спілки споживачів комунальних послуг" Олег Попенко. - Тому теоретично можуть за певний період підняти вартість газу до економічно обґрунтованих європейських цін".
Зростання цін на газ неминуче призведе до подорожчання гарячого водопостачання та опалення.
"Якщо це буде ринкова ціна, наприклад, 17 гривень, то тоді опалення однокімнатної квартири обходитиметься не в 2,5 тисячі гривень, а в 6-7 тисяч, - каже Олег Попенко. - І це будуть не ринкові європейські, а ринкові українські ціни на газ. А якщо буде ціна 32 гривні, то понад 10 тисяч гривень коштуватиме тепло для однокімнатної квартири".
Не "комуналкою" єдиною
До речі, незабаром можуть зрости тарифи не лише на "комуналку", а й на проїзд у міському транспорті.
У багатьох містах, зокрема, у Києві, вартість проїзду у комунальному транспорті не змінюється з початком великої війни. У столиці одна поїздка в автобусі, трамваї, тролейбусі, метро та на фунікулері коштує 8 гривень, у міській електричці – 15 гривень. Приватні перевізники (маршрутки) також у середньому возять пасажирів за 15 гривень.
У Харкові ж до кінця війни (якщо міський бюджет матиме таку можливість) міський транспорт залишатиметься абсолютно безкоштовним.
Втім, далеко не всі міста можуть дозволити собі не те, що скасувати плату за проїзд, а й навіть заморозити її.
У більшості обласних центрів транспортні тарифи підвищувалися з часу російського вторгнення і сьогодні складають у середньому від 10 до 20 гривень за одну поїздку.
Мабуть, найдорожчий проїзд зараз у Львові. Якщо платити готівкою, поїздка коштуватиме 25 гривень. Проте за безготівкового розрахунку вартість поїздки становитиме лише 15 гривень, а при оплаті спеціальною транспортною карткою LeoКарт – взагалі 13 гривень. До речі, з липня 2024 року у Львові при оплаті карткою LeoКарт можна безкоштовно пересісти на інший транспорт та їхати протягом 40 хвилин – так, як це робиться у більшості країн Європи і все ніках не впроваджується в Україні.
Львівська міськрада у квітні цього року відмовилася збільшувати вартість проїзду до 32 гривень, як того вимагали перевізники. Проте тарифи, найімовірніше, підвищаться – городян до цього поступово готують.
Причому після війни (і знову-таки після виборів) цей процес може піти активніше - у всіх містах.
Напевно, тарифи на проїзд у міському транспорті підвищать у Києві, де зараз вони об'єктивно одні з найнижчих у країні.
"Тарифи, швидше за все, будуть підняті ближче до собівартості, але собівартістю не стануть" , - прогнозує експерт із транспортного моделювання Дмитро Беспалов.
Наприкінці 2024 року у столичному метрополітені підрахували, що собівартість однієї поїздки становить 36,9 гривні. Наскільки це є об'єктивною оцінкою? Важко сказати. До якого рівня підвищать вартість проїзду у Києві – до 12, 20, 30 гривень? Поки що це питання залишається відкритим.
При цьому міська влада могла б вжити заходів щодо зниження собівартості проїзду. Проте Дмитро Беспалов сумнівається, що це буде зроблено. За його словами, на тлі Львова чи Вінниці українська столиця в плані розвитку міського транспорту виглядає як аутсайдер.
"Наша влада, швидше за все, просто підвищуватиме тариф, - каже експерт. - У Києві підвищать тариф, а транспорт продовжить деградувати".