В Україні пройшов перший етап обміну інформацією про банківські рахунки зі 123 країнами у межах угоди щодо CRS (Common Reporting Standard). Україна отримала дані про 500 тис. рахунків, на яких зберігається від 200 тис. євро. За кордоном перебувають мільйони українських біженців, тому питання щодо обміну інформацією після початку повномасштабної війни стало нагальним.
Українська податкова теоретично може, виявивши незадекларований дохід, наприклад, із депозиту, звернутися з проханням задекларувати й доплатити податки. Однак поки що такі прохання,через обмін у межах CRS українцям не надходили.
Про те, як діятиме обмін даними й до чого це призведе, читайте у матеріалі OBOZ.UA.
Поки що обмін стосується лише багатих: наслідків наразі немає
"500 тисяч людей – для першого етапу обміну дуже багато. У нас, виявляється, не так мало багатих людей", – розповідає OBOZ.UA консультантка Київського центру підтримки та розвитку бізнесу Олександра Томашевська. Цифру в пів мільйона озвучив голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. За його словами, саме у такої кількості українців є рахунки в іноземних банках на суму від 200 тис. євро.
"Україна вже отримує інформацію та звіти про рахунки громадян за кордоном", – зазначив Гетманцев. Ці дані стали доступними завдяки автоматизованій міжнародній системі обміну інформацією, до якої приєдналася й Україна.
Починаючи з 30 вересня 2024 року українська податкова почала отримувати від податкових органів інших країн інформацію про фінансові рахунки українських резидентів. Обмін відбувається відповідно до звітності CRS, яка встановлює правила збору та передачі інформації про фінансові рахунки. Україна, як і багато інших країн, зобов’язалася збирати дані від фінансових установ і щорічно ділитися ними з іншими юрисдикціями-партнерами.
"Ми поки не знаємо, як це працюватиме. Немає жодного випадку, коли податкова зверталася б до платників... Але ж податкова нікуди не поспішає. Вони можуть і в січні, і в лютому використати цю інформацію. Зараз вони зайняті закриттям бюджетів. Вони спокійно направлять запити тоді, коли матимуть час. Податкова займає пасивну позицію. Ми й досі не знаємо, як відбувається обмін", – каже Томашевська.
Передбачено такі етапи обміну інформацією:
- 30 вересня 2024 року – обмін даними щодо рахунків з високою вартістю (від 1 млн доларів);
- 30 вересня 2025 року – обмін даними щодо рахунків з низькою вартістю (до 1 млн доларів) та рахунків організацій із вартістю від 250 тис. доларів.
Більшість рахунків – із низькою вартістю. Вони, як зазначають у Державній податковій службі, мають пройти таку процедуру перевірки:
- вказати адресу проживання;
- поточну поштову адресу;
- телефонний номер;
- всі ІПН у країнах, в яких є податкове резидентство.
Банки мають повідомити українців, що їм необхідно надати інформацію щодо свого податкового резидентства (щоб визначитись, із ким обмінюватись інформацією). Банк також має попередити, що цю інформацію буде надано податківцям. Окрім того:
- Якщо відомості про клієнта зміняться (наприклад, адреса проживання або резидентство), він зобов'язаний повідомити про це фінансового агента протягом 30 днів. Ігнорування цієї вимоги дає фінустанові право в односторонньому порядку розірвати з клієнтом ділові відносини.
- Подання свідомо неправдивих даних/відомостей загрожує власникові рахунку штрафом у розмірі 100 мінімальних зарплат (800 тис. грн).
В одному з банків на запит OBOZ.UA пояснили: "Банк виконує вимоги міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеного на його підставі міжвідомчого договору. На виконання зазначених вимог банк має право вимагати й отримувати додаткові документи або відомості, необхідні для ідентифікації в цілях виконання FATCA, CRS". Якщо ж банк звернеться з проханням надати інформацію, а клієнт відмовиться, то рахунок можуть просто закрити.
Щоправда, поки що українцям запити від банків із проханням заповнити додаткові анкети й вказати своє податкове резидентство в інших країнах не надходять. А якщо ви самі не вказали це резидентство, то банк чи податкова не знатиме, куди відправляти дані про вас.
Обмін може зачепити біженців
Громадяни, які мають доходи в Україні (відкритий ФОП, чи навіть офіційне працевлаштування), однак перебувають в інших країнах і не декларують там українські доходи, можуть мати проблеми в країні перебування. У деяких державах розмір соціальної виплати залежить від того, чи має отримувач допомоги дохід. І приховуючи свої доходи в Україні, громадяни користуються можливістю отримувати соціальні виплати в країнах ЄС.
Однак, навіть якщо дохід не впливає на право отримувати виплати, його все одно треба декларувати. У деяких випадках – сплачувати різницю в ставках. Якщо, наприклад, в Україні ви ФОП і платите єдиний податок у 5%, а в країні перебування діє податкова ставка у 20%, то доведеться доплатити 15% у тій країні, в якій ви перебуваєте.
"Людина, яка проживає в Німеччині, а має джерело доходів в Україні, має прийти до податкового консультанта в Німеччині (чи в будь-якій іншій країні перебування). Ця людина має задекларувати доходи, вони обов'язкові для декларування в цій країні. А які податки потрібно доплатити й чи потрібно, це треба дивитись. Є конвенція, яка говорить про те: якщо ви сплатили податки в одній державі, то в іншій державі, яка є учасником договору, ви нічого не сплачуєте чи сплачуєте тільки різницю в ставках", – додає Олександра Томашевська.
Якщо в Україні й досі вважається звичайною ситуація приховувати свої доходи й не платити податки, то в більшості країнах ЄС це тяжкий злочин. Ідеться не тільки про те, що за несплату податків доведеться платити штрафи. У деяких випадках загрожує реальна кримінальна відповідальність.
Обмін даними має допомогти виявити насамперед великих порушників. Тих, хто не просто має частину зарплати в конверті, а приховує величезні тіньові доходи. Однак із часом обмін інформацією стосуватиметься навіть незначних рахунків. Без добросовісної сплати податків побудувати сильну державу буде вкрай важко.