Ініціатива уряду підвищити податковий тиск на легальний бізнес та пересічних українців заради отримання додаткового фінансування армії викликала широкі дискусії в суспільстві. РБК-Україна зібрало думки представників бізнес-середовища та експертів.
Як влада збиратиме гроші
Зібрати додаткові 500 млрд грн до кінця року на фінансування військових видатків держава має намір двома способами.
Майже три чверті додаткової потреби на фінансування оборони — в сумі 361,6 млрд грн — пропонується забезпечити за рахунок внутрішніх запозичень, перевиконання діючих доходів держбюджету, у тому числі за рахунок детінізації та економії по окремих видатках.
Одну чверть додаткової потреби у фінансуванні — на суму 138,7 млрд грн — пропонується забезпечити за рахунок перегляду військового збору, акцизів та деяких інших заходів.
Залишивши наразі поза увагою плани держави щодо збільшення внутрішніх запозичень, зосередимось на податкових новаціях, які знайшли своє відображення в урядовому законопроєкті № 11416, зареєстрованому в парламенті в день його схвалення Кабміном.
Автори законопроекту не стали принципово змінювати базові податки (ПДВ, податок на прибуток, акциз — тут є лише точкові зміни), а пішли іншим шляхом, перш за все розширивши коло платників та базу оподаткування військовим збором. Такий крок є цілком логічним з точки зору організації державних фінансів, адже цей збір має цільовий характер і спрямовується безпосередньо на фінансування Сил Оборони, зазначає партнер аудиторської компанії «КРОУ Україна», радник комітету з питань фінансової, банківської та інвестиційної діяльності Конфедерації будівельників України Юрій Циганок.
Головна новація законопроекту – військовий збір платитимуть всі. Не лише наймані працівники (з зарплати яких він утримувався за ставкою 1,5%), але й бізнес безпосередньо зі своїх доходів, причому як на загальній системі, так і на спрощеній.
Ставка військового збору, що утримується із зарплати найманих працівників, зросте з 1,5% до 5%. Це стосується не лише зарплати, а й будь-яких доходів, визначених в ст. 163 Податкового кодексу, але ж найпоширенішою з них є саме зарплата. І бізнесу потрібно буде закладати це підвищення у свої розрахунки фонду заробітної плати.
Юридичні особи — як платники податку на прибуток, так і «спрощенці» — також стануть платниками військового збору за ставкою 1% доходу від будь-якої діяльності.
«Будь-який додатковий податок з обороту, що не враховує маржинальність бізнесу, зазвичай змушує підприємство відповідно підвищувати ціни. Скоріше за все, не стане виключенням і цей випадок», — говорить співрозмовник РБК-Україна.
Те саме стосується фізичних осіб-підприємців, які сплачують єдиний податок. Для першої, другої та четвертої групи ставка воєнного збору складе 5% в розрахунку двох мінімальних заробітних плат на місяць (тобто додатково 710 грн щомісяця).
А найбільш поширена третя група ФОПів — платників єдиного податку на додачу до своїх звичайних 5% єдиного податку від виручки (або 3%, якщо вони є платниками ПДВ) теж буде сплачувати 1% військового збору, тобто загалом 6% від виручки. В цілому таке підвищення не виглядає критичним, якщо згадати, що у 2013 році ставки єдиного податку сягали 7%, і тоді не було ніякої війни.
Також військовий збір буде стягуватися з окремих видів операцій, зокрема:
- 5% від вартості банківських металів, у випадку придбання їх юридичними та фізичними особами у банків;
- 30% від вартості реалізованих ювелірних виробів підприємствами, установами та організаціями та ФОП, які здійснюють роздрібну торгівлю ювелірними виробами із золота, платини і дорогоцінного каміння;
- 15% від вартості придбаних легкових автомобілів, що підлягають першій державній реєстрації в Україні, крім забезпечення легковими автомобілями осіб з інвалідністю;
- 5% від доходу з продажу нерухомого майна фізичними особами, якими протягом звітного податкового року здійснено продаж одного об’єкта нерухомості;
- 5% від вартості послуг мобільного зв’язку.
Отже, слід очікувати з боку мобільних операторів відповідного підвищення кінцевих тарифів на мобільний зв’язок. Що ж стосується воєнного збору з легкових автомобілів, то, зважаючи на статистику перших реєстрацій в Україні автомобілів преміум-класу під час війни, подібний крок виглядає навіть трохи запізнілим, вважає Юрій Циганок. Хоча в цілому для ринку нових легкових автомобілів це скоріше негативний крок, і залишається сподіватися, що ставка принаймні буде переглянута під час розгляду депутатами.
Серед інших змін, що не стосується військового збору, варто відзначити, що податківці зможуть вимагати від платників проведення інвентаризації будь-яких активів у їх присутності, а у випадку відмови — отримають право накладення адміністративного арешту активів.
Роздрібні торгівці пальним будуть щомісячно сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток в розмірі 0,5 мінімальної зарплати з розрахунку на кожний кубометр резервуарів для зберігання пального на місці роздрібної торгівлі. Мабуть, варто очікувати спротиву щодо цього нововведення з боку великих паливних роздрібних мереж, однак це цілком очікувана ініціатива з боку урядовців.
Буде введено акцизний податок у розмірі 0,1 євро за 1 літр на солодкі безалкогольні напої, про що вже досить давно йшла мова.
Насамкінець — стосовно строків набуття чинності цими змінами у випадку їх прийняття. У Прикінцевих положеннях сказано, що Закон набере чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його опублікування. З огляду на календарний план сесій парламенту, навряд чи це відбудеться раніше кінця серпня, а то й у вересні. Потім, як це завжди відбувається, ще будуть «техніко-юридичні» правки, і офіційне опублікування відбудеться не раніше вересня. Отже, заплановані урядом зміни навряд чи відбудуться раніше 1 жовтня.
«Зібрати за останній квартал додаткові 125 мільярдів, про які йдеться у пояснювальній записці, — виглядає занадто оптимістично. Хоча в цілому запропоновані зміни з акцентом саме на військовий збір виглядають цілком логічно. Принаймні, логічніше, ніж загальне підвищення ПДВ до 22-23%, яке теж розглядалося як альтернативний варіант», — переконує співрозмовник РБК-Україна.
З такою логікою згодні не всі.
Як посилення податкового тиску вплине на бізнес та населення
Низка експертів переконані, що обговорюваний раніше варіант підвищення ставки ПДВ був би кращим рішенням за нинішні урядові ініціативи.
На думку старшого економіста Центру економічної стратегії Юрія Гайдая, в запропонованому урядом пакеті підвищення податків є серйозна проблема — він ігнорує значну тіньову економіку країни, так званих економічних «ухилянтів». Альтернативою є підвищення непрямих податків, тобто підвищення оподаткування всього кінцевого споживання.
«І контрабандисти, і обнальщики, і криптоскамери, і гаражні СТО, і власники магазинчиків з контрабандною польською молочкою, італійською ковбасою та побутовою хімією купують товари з ПДВ і акцизами. Підвищення ставки ПДВ до 23% (як у Польщі) могло б замінити підвищення військового збору для найманих працівників. Підвищення ставки ПДВ до 25% (як у Хорватії чи Данії) могло б замінити 1%-й податок з обороту для юридичних осіб», — підраховує економіст.
На думку координатора експертних груп Економічної експертної платформи, асоційованого експерта CASE Україна Олега Гетмана, пропонований урядом податок з обороту для бізнесу є чи не найшкідливішим з усього пакету новацій. Альтернативою йому мало би стати в першу чергу покращення податкового адміністрування та підвищення податку на землю і нерухомість, насамперед для великих підприємств.
Наступним кроком мало би стати підвищення ставки ПДВ, хоча б тимчасове. А от податку з обороту підприємств і підвищення військового збору з доходів громадян варто було уникати в принципі.
Ну і, звичайно, варто переглядати державні видатки, зокрема на тлі суттєвих соціально-демографічних змін, які відбулися в країні від початку повномасштабної війни.
Аналогічних думок дотримується перший віце-президент Торгово промислової палати Михайло Непран. На його переконання, від урядових податкових ініціатив у їх нинішньому вигляді постраждають в першу чергу види бізнесу, до яких буде застосовано податок з обороту. Це переважно компанії зі складними технологічними ланцюжками. Якщо при цьому не відбуватиметься відповідна боротьба з «чорним» і «сірим» бізнесом, то потерпатиме від збільшення податкового навантаження переважно «білий» бізнес.
«Податок з обороту — одна з невдалих пропозицій уряду. Це стара історія. Запровадження податку з обороту обговорюється з перших днів незалежності України. Час від часу це питання піднімається. Як то кажуть: в Мінфіні він завжди лежить як запасний варіант», — говорить співрозмовник РБК-Україна.
Окрім збільшення податкового навантаження податок з обороту зробить неконкурентними українські товари таких галузей як машинобудування та металургія. Вийде так, що при купівлі імпортного товару споживачеві доведеться платити податків менше, ніж при купівлі товару вітчизняного виробництва.
Інша новація, яка викликає питання, — це збільшення військового збору з доходів найманих працівників з 1,5 до 5%. Небезпека полягає в тому, що частина найманих працівників підуть в «тінь», при тому що зараз в «тіні» уже працюють щонайменше 30% найманих працівників.
Проблемою є навіть адміністрування податку з обороту. Для цього потрібно, зокрема, розробити програмне забезпечення, методики, щоб адміністрування не виявилось дорожчим, ніж потім зберуть податків.
«Тому в нинішній ситуації в Україні було би краще підняти ПДВ — на 1-1,5%. Цей податок уже зрозумілий, „обкатаний“», — резюмує Михайло Непран.
В Українському союзі промисловців та підприємців очікують, що підвищення податків для підприємців найбільше відіб'ється на ФОПах і зробить їхню діяльність ще складнішою.
«Ризики зростають, у тому числі з точки зору відсутності комунікацій влада-бізнес. Такі речі варто обговорювати із бізнес-асоціаціями, галузевими спілками виробників, національними експертами та прораховувати плюси і мінуси для економіки», — зазначає президент УСПП Анатолій Кінах.
«Компенсацією» очікуваних сотень мільярдів гривень нових податків для бюджету може бути посилення тіньового сектору, прискорення закриття бізнесів, перенесення капіталів за кордон. А ще — підприємства знижуватимуть витрати, зокрема зменшуючи заробітні плати. У короткостроковій перспективі це може призвести до втрати робочих місць та зниження купівельної спроможності населення. У довгостроковій перспективі — до зменшення надходжень до бюджету через збільшення обсягів тіньової економіки.
«Для громадян підвищення податків та акцизів означає зростання цін на товари та послуги. Бізнес буде закладати нові податки у ціни. Зокрема, підвищення акцизів на пальне призведе до зростання вартості транспортних послуг. Все це знизить купівельну спроможність населення та може підштовхнути частину громадян до ухилення від сплати податків або придбання контрафактної продукції», — попереджає співрозмовник РБК-Україна.
Окремо варто зазначити, що для українців зросте вартість придбання житла, а також нових автомобілів, що збільшить імпорт вживаних авто.
Загалом, будь-яке підвищення податків негативно впливає на бізнес. Це економічна аксіома. Як правило, збільшення податків — вимушений і непопулярний крок, на який держава йде в останню чергу. Отже, в Україні наступив момент для ухвалення подібних рішень.
Протягом 2,5 років від початку повномасштабної війни економіка України тримається напрочуд «непогано». Як правило, країни у стані війни перебувають у дуже скрутних, а інколи катастрофічних економічних умовах, зокрема через ріст цін та зубожіння населення. Українці мають уникнути катастрофічного сценарію.