Самовільне залишення частини (СЗЧ) — проблема, яка наразі дуже актуальна для української армії і є однією з найбільш обговорюваних.
Військова омбудсменка Ольга Решетилова в інтерв'ю LB.ua запевняє, що військово-політичне керівництво країни не ігнорує це питання, хоча в суспільстві складається інша думка, і активно обговорює його.
"Це одна з головних тем усіх нарад і зустрічей, у яких я беру участь, починаючи від рівня Офісу Президента і закінчуючи комітетами Верховної Ради. І знаю, що в Міноборони цю тему порушують. Тобто над вирішенням питання працюють. І реально всі розуміють критичність ситуації", — сказала вона.
Що стосується причин СОЧ, то вони залишаються незмінними.
"Перша і найпоширеніша — це демотивованість новобранців і якість мобілізації. Вони не хочуть служити і тікають з навчальних центрів або під час розподілу в бригади.
Другою є деморалізація і виснаження тих, хто перебуває на лінії бойового зіткнення. Оскільки одні йдуть у СЗЧ, не вистачає бійців для поповнення бригад, і виходить, що військовослужбовці можуть перебувати на позиціях дуже довгий час.
"Людина 200 днів бореться в дуже складних умовах, ізольована логістика, їхні позиції розбирає ворог, людина втрачає побратимів, здоров'я. Її не вдається поміняти. Ми й без того виснажили ресурс цього військовослужбовця під нуль, то ще й нормальну систему його відновлення не розробили. Доступний сценарій — це спочатку лікування за потреби, а потім 15 днів відпустки. І після цього він, нереабілітований, знову має зайти на позицію. Чи багато військовослужбовців на це підуть? Очевидно, що ні", — констатує чиновниця.
Також велику роль відіграє настрій сім'ї військовослужбовця. За словами Решетилової, суспільство повернулося в спотворену реальність — від "сім'я військовослужбовця — це сім'я героя", яку всі підтримували в перші роки вторгнення, до сім'ї, яка не змогла відкупитися, і знову повертається фраза "я тебе туди не посилав".
"Це все дуже сильно впливає на сім'ю, особливо в маленьких громадах. Коли дружина бачить, як в іншій родині чоловік вдома, то зрозуміло, що це її деморалізує. А її стан дуже сильно впливає на стан військовослужбовця", — зазначає омбудсмен.
Тому, підкреслює вона, потрібно подбати про посилення статусу родин військовослужбовців, бо це має величезний вплив на моральний стан в армії:
"Ми маємо сприймати їх як частину сил оборони. Це тил, психологічна підтримка, логістика, частина підрозділу, яка здатна утримати військовослужбовця на позиціях".
Решетилова розповіла, що працює з підрозділом, де сім'ї вже третій тиждень влаштовують мітинги, щоб вивести військовослужбовців із позицій.
"І це величезна проблема, тому що вони переконують бійця, що зараз влаштуємо протести, зателефонуємо всім і вас виведуть. Це сприяє тому, що військовослужбовці не хочуть боротися, вони покладаються на протести родин замість того, щоб реально оцінити ситуацію і зрозуміти, що від вимог родин, а саме від їхнього настрою і готовності боротися зараз залежить і обстановка, і їхнє власне життя, і життя побратимів. Тому робота з сім'ями — це ключова історія в питанні СЗЧ щодо бойових підрозділів", — пояснила співрозмовниця видання.
Щодо конфліктів у підрозділі, з командирами, неефективного командування та поганої атмосфери в підрозділах, то, зізнається Решетилова, — це хоч і одна з причин СЗЧ, але не головна, якщо брати статистику.
Нагадаємо, Бійців після СЗЧ насамперед відправляють у найгарячіші точки фронту, - Сирський.
Раніше Вєсті-ua.net писали, Доки будуть так звані російськомовні українці, Росія лізтиме їх захищати, – Ірина Фаріон.
Також Вєсті-ua.net повідомляли, Повзучий наступ і розвідка боєм: росіяни просуваються там, де Генштаб зафіксував лише одну їхню атаку.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →