Український ринок праці стоїть на порозі великих змін, які не підуть на користь ані роботодавцям, ані найманим працівникам.
В Україні намітилися кардинальні зміни на ринку праці. Якщо донедавна роботодавці не могли знайти працівників на вільні робочі місця, то зараз на наших очах формується протилежна ситуація. Через нищівні ворожі атаки на підприємства та логістику бізнес вимушений скорочувати робочі місця, і українцям буде дедалі важче знайти собі застосування у цивільному секторі.
Про те, які тенденції нині панують на вітчизняному ринку праці, та які наслідки це матиме, йдеться у публікації minfin.
Що відбувається на ринку праці в Україні
Український ринок праці стикається одразу з двома проблемами: браком кадрів у багатьох галузях і скороченням персоналу на підприємствах, які переживають фінансові труднощі.
Особливо гостро нестачу працівників відчувають східні регіони. За словами віцепрезидента Всеукраїнської асоціації пекарів Юрія Дученка, підприємствам бракує фахівців практично на всіх рівнях — від пекарів, водіїв і технічного персоналу до керівників підрозділів та директорів.
Водночас деякі роботодавці змушені оптимізувати витрати. Радник Конфедерації роботодавців України, директор Інституту професійних кваліфікацій Родіон Колишко зазначає, що у вересні масових звільнень ще не спостерігалося, проте ризик подальших скорочень зберігається.
Чому бізнес скорочує персонал
Основними причинами кадрових змін залишаються фінансові збитки, руйнування інфраструктури та вимушене припинення виробництва. Про перегляд роботи й чисельності команд уже повідомили, зокрема, Укрзалізниця, Епіцентр і Fozzy.
Так, Fozzy оголосила про скорочення частини офісних працівників, зокрема в IT-напрямі. У компанії пояснили це посиленням впливу війни на діяльність бізнесу.
Тим часом компанія "АрселорМіттал Кривий Ріг" повідомила про повну зупинку виробництва. За словами Колишка, працівників поки не звільняють, але переводять у простій, через що вони втрачають частину доходів.
Якщо фінансові проблеми підприємств поглиблюватимуться, роботодавці можуть вдатися до додаткового скорочення витрат на персонал.
Хто ризикує втратити роботу
Під загрозою можуть опинитися як працівники виробництва, так і офісні спеціалісти. За оцінкою Родіона Колишка, скорочення можуть торкнутися таких категорій:
- адміністративного персоналу та менеджерів середньої ланки;
- маркетологів і PR-фахівців;
- працівників торгівлі;
- виробничих робітників і майстрів.
Однак ситуація залежить від конкретної галузі та фінансового стану компанії. Частина підприємств і надалі шукає працівників через дефіцит кадрів.
Чи зміняться зарплати та конкуренція за вакансії
Якщо роботодавці активніше скорочуватимуть штат, претендентам доведеться конкурувати за робочі місця з більшою кількістю кандидатів. Водночас компанії отримають ширший вибір фахівців.
Раніше нестача працівників змушувала бізнес підвищувати зарплати, щоб залучати нових людей і втримувати наявні команди. Проте за зниження попиту на персонал темпи зростання оплати праці можуть сповільнитися.
Попри ці ризики, говорити про неминучі масові звільнення у масштабах всієї країни поки що передчасно. Подальша ситуація залежатиме від фінансових можливостей підприємств, обсягів виробництва та попиту на працівників, і звичайно ж, від результативності ворожих повітряних атак на український бізнес.
Відсутність роботи у цивільному секторі змусить частину звільненого персоналу йти до війська
Там поки що готові працевлаштувати всіх. Однак такий перекіс економіки на користь військової сфери також нічого позитивного не обіцяє. Насамперед, через те, що служба у війську пов’язана з повсякденним ризиком для життя. Крім того, через скорочення реального сектору економіки неминуче скоротиться обсяг бюджетних надходжень. А Україна вже й за нинішніх обставин забезпечує лише третину своїх бюджетних потреб.
Отже, наповненість бюджету може стати ще меншою, і ми потребуватимемо ще більше зовнішньої фінансової допомоги. Єдине, що може допомогти розірвати це замкнене коло економічної залежності – закінчення війни та початок відновлення економіки країни.
