У першому кварталі 2026 року попит на житло в Україні помітно сповільнився через наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру та подорожчання нерухомості. Водночас забудовники почали активніше запускати нові проєкти, хоча й досі переважно фінансують їх власним коштом. Про це йдеться у звіті про фінансову стабільність Національного банку України.
Попит просів після відновлення активності
Після пожвавлення наприкінці 2025 року ринок житла у першому кварталі 2026-го пішов на спад — кількість угод купівлі-продажу суттєво скоротилася.
У НБУ пояснюють це наслідками російських атак на енергетичну інфраструктуру, перебоями з електро- та теплопостачанням, руйнуванням об’єктів критичної інфраструктури, а також подорожчанням житла після послаблення гривні.
«Перший квартал познайомив нас із двома протилежними тенденціями. З одного боку, попит на житло помітно сповільнився, і ми пов’язуємо це з продовженням енергетичного терору Росії та руйнуванням інфраструктури. З іншого — тривалий приріст активності на ринку нерухомості у 2025–2026 роках уже дався взнаки через активізацію будівництва», — зазначила директорка Департаменту фінансової стабільності НБУ Первін Дадашова.
Попри квартальне падіння, загалом за останні чотири квартали кількість угод купівлі-продажу житла була на 11% більшою, ніж роком раніше.
Найактивніше житло купують у Києві, Київській, Львівській, Дніпропетровській та Харківській областях — на ці регіони припадає майже половина всіх угод.
Водночас інвестиційний попит у більшості регіонів залишається слабким через високі безпекові ризики.
Пропозиція зростає попри слабший попит
Будівельний сектор, навпаки, демонструє пожвавлення.
У другій половині 2025 року площа нових багатоквартирних будинків, де стартувало будівництво, зросла приблизно у 1,5 раза порівняно з попереднім роком. У Києві показник збільшився більш ніж удвічі.
Також після отримання 2,56 млрд грн з міського бюджету компанія «Київміськбуд» відновила добудову шести житлових комплексів у столиці.
Водночас девелопери здебільшого працюють за власний кошт. Банки, як зазначають у НБУ, поки що неохоче кредитують будівництво через високі ризики та слабкі механізми контролю за використанням коштів.
Ціни продовжують зростати
Після паузи на ринку житло знову дорожчає.
Головними причинами стали девальвація гривні, яка автоматично підвищила ціни у гривневому еквіваленті, та зростання собівартості будівництва. Зокрема, у НБУ відзначають різкий стрибок витрат через подорожчання пального.
Ринок реагує нерівномірно: на первинному ринку ціни зростали приблизно відповідно до темпів девальвації, тоді як на вторинному — швидше, орієнтовно на 5–10 відсоткових пунктів. Найбільше подорожчання зафіксоване у західних регіонах.
Динаміка цін в оголошеннях загалом відповідає фактичним угодам, а регіональні відмінності залишаються помірними.
Окремо регулятор фіксує оновлення підходів до оцінки ринку: у травні 2026 року Держстат оновив методологію індексів цін на житлову нерухомість, наблизивши її до європейських стандартів. Нові індекси охоплюють усю Україну та включають як квартири, так і приватні будинки, а частина даних формується на основі онлайн-оголошень.
У НБУ зазначають, що порівнюють ці індекси з фактичними угодами. Раніше між ними фіксувалися розбіжності через різну структуру об’єктів, однак у першому кварталі 2026 року ці відхилення були мінімальними.
Попри зростання цін, житло залишається відносно доступним у довгостроковій історичній перспективі. Це підтверджують показники співвідношення «ціна до доходу» та «ціна до оренди», які залишаються нижчими за середні багаторічні рівні.
«Купівля нерухомості залишається історично привабливою. Співвідношення ціни до оренди, а також ціни до доходу перебуває на історично низьких рівнях. Передумови для пожвавлення ринку та нарощення його активності зберігаються», — наголосила Первін Дадашова.
Іпотечне кредитування залишається вузьким місцем ринку
У Нацбанку наголошують: без реформ іпотечний ринок не зможе стати драйвером розвитку житлового сектору.
Серед ключових кроків — запровадження ескроу-рахунків, створення фонду гарантування будівництва, посилення контролю за використанням коштів у проєктах та розширення доступу банків до фінансування як населення, так і забудовників.
Фактично нині іпотека залишається обмеженою державними програмами, а ринкове кредитування майже не працює.
У регуляторі наголошують, що реалізація Стратегії розвитку іпотечного кредитування є критично важливою, оскільки зі зниженням воєнних ризиків попит на житло може суттєво зрости, і ринок має бути готовим його задовольнити.
Читають зараз: Дрони вдарили по хімзаводу "Азот" у Новомосковську: на об'єкті сильна пожежа та змогла.
