Війна в Ірані може спричинити стрімке зростання цін на продукти харчування в країнах, що розвиваються. Про це повідомляє Reuters.
Порушення постачання добрив і стрімке зростання цін на енергоносії через війну в Ірані загрожують спричинити новий сплеск цін на продовольство в цих країнах, ризикуючи відкинути їхній розвиток на роки назад.
Це сталося саме тоді, коли багато країн, що розвиваються, лише почали оговтуватися від попередніх глобальних потрясінь. Йдеться про пандемію та війну в Україні.
Продукти харчування та паливо становлять менше ніж чверть споживчого кошика в більшості розвинених економік, але складають від 30% до 50% у багатьох країнах, що розвиваються.
Головним ризиком для стабільності цін на продукти є добрива. Ормузька протока, яка фактично заблокована Тегераном, забезпечує транспортування близько 30% світової торгівлі добривами, а виробники країн Перської затоки є великими постачальниками аміаку та сечовини.
Bank of America попереджає, що конфлікт загрожує зупинити 65-70% світових постачань сечовини.
"Це вплине на посівну… у світі буде менша пропозиція сільськогосподарської продукції - основних зернових культур, кормів, а отже й молочних і м’ясних продуктів", - говорить Максімо Тореро, економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).
На відміну від палива, стратегічних глобальних запасів добрив не існує. Проте деякі країни більш вразливі, ніж інші.
Латинська Америка захищена від наслідків конфлікту, хоча міністр сільського господарства Бразилії Карлос Фаваро попередив, що країна може зіткнутися з проблемами постачання добрив.
Натомість такі країни, як Сомалі, Бангладеш, Кенія та Пакистан, зазвичай не зберігають великі запаси добрив і більше залежать від постачання з країн Перської затоки. За даними ФАО, вартість добрив у Кенії вже зросла приблизно на 40%.
Руанда, яка отримує більшу частину своїх добрив із країн Перської затоки, зараз розглядає заходи для захисту сільського господарства.
Загалом зростання цін на добрива (або навіть їхня повна нестача) може суттєво знизити врожайність, тоді як підвищення цін на енергоносії позначиться на витратах виробництва та транспортування.
Нагадаємо, світові ціни на нафту та газ зросли орієнтовно більш ніж на 50% з початку конфлікту, підвищуючи витрати на всіх етапах ланцюгів постачання.
"Спершу відчувається вплив на енергетику, а коли він вщухає, настає другий етап - зростання цін на продукти харчування", - говорить Девід Ріс, керівник відділу глобальної економіки в Schroders.
Будь-який дефіцит добрив перш за все відчують культури з високим споживанням азоту, такі як кукурудза та пшениця. Вищі витрати на корми зрештою позначаться на всьому - від хліба до виробництва яєць.
До того, як спалахнув конфлікт в Ірані, глобальна інфляція пом’якшувалася, а деякі ціни на продукти навіть падали. У січні глобальна інфляція цін на продовольство опустилася до найнижчого рівня щонайменше з 2017 року.
Попередні сплески цін на продукти викликали соціальні заворушення, змушуючи уряди бути обережними. Так, уряд Єгипту активно субсидує хліб, щоб підтримати соціальну стабільність.
Наслідки теперішньої війни можуть бути непередбачувані.
Зростання цін на паливо може відволікати врожаї на виробництво біопалива замість продовольства. А економічне сповільнення в країнах Перської затоки може скоротити грошові перекази до таких країн, як Пакистан, Ліван і Йорданія.
Європейський банк реконструкції та розвитку вже розглядає пакети підтримки, зокрема допомогу в закупівлі добрив. У ФАО закликають інші банки розвитку та уряди бути готовими до надзвичайних заходів, якщо війна не завершиться найближчим часом.
