Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким запустив у дію рішення РНБО щодо запровадження мораторію на перевірки бізнесу терміном на один рік. Йдеться, насамперед, про правоохоронні органи. Також планується обмежити дії податкової та митниці. Що каже про цю ініціативу бізнес та які тут "підводні камені" – у матеріалі РБК-Україна.
Запровадження мораторію на перевірки бізнесу, по суті, стало першою публічною ініціативою нової прем’єрки Юлії Свириденко. Реалізували цю ідею через РНБО, а не через окремий закон чи урядові акти.
Мораторій передбачає суттєве обмеження перевірок бізнесу з боку, в першу чергу, правоохоронних органів (прокуратури), а також митниці, податкової та інших контролюючих органів. Перевірки будуть носити точковий характер. "Лише там, де дійно високі ризики", – заявила Свириденко. Виключенням з мораторію стануть сфери підакцизних товарів (виробництво та реалізація алкоголю і тютюну).
Окрім мораторію, уряд та Офіс генпрокурора проводять аудит вже відкритих кримінальних проваджень проти бізнесу. "За його результатами, 30% цих проваджень вже закриті", - повідомила прем'єрка.
В уряді також готують зміни до Кримінального процесуального кодексу, які передбачають, що відкриття нових проваджень проти бізнесу будуть погоджувати лише прокурори високої ланки (генпрокурор або керівники регіональних прокуратур), арешт майна і документів компаній скасують, якщо вони шкодять бізнесу, а "завислі" справи - закриють.
Що каже бізнес і де ризики
Бізнес очікувано сприйняв рішення влади щодо мораторію здебільшого позитивно. Цей крок наразі потрібен для розвитку економіки та оборони країни, каже РБК-Україна президент корпорації TERWIN, засновник мереж EVA та Varus Руслан Шостак.
"Бізнес і саме бізнес наповнює державний бюджет. Немає бізнесу – немає бюджету. Це мають чітко усвідомлювати всі державні службовці й створювати в Україні умови для розвитку бізнесу. Допомагати йому. Тому бізнес не можна залякувати, зупиняти чи тиснути на нього. Звісно, йдеться виключно про компанії, що працюють у правовому полі України", - сказав Шостак виданню.
Разом з тим, він додав, що необхідно продовжити роботу із детінізації економіки. "Це дасть державному бюджету сотні мільярдів гривень", - впевнений бізнесмен.
В Європейській Бізнес Асоціації також підтримали запровадження мораторію, але зауважили, що цей механізм має бути ефективним. "Останні 10 років було багато ініціатив, які мали схожу мету – усі ці механізми були своєчасні та мали на меті зменшити тиск на бізнес з боку правоохоронців в тому чи іншому вигляді. Однак ефект від таких новацій, за досвідом компаній-членів, тривав 1-2 місяці, поки існував резонанс", - сказали в ЄБА, додавши, що довготривалого ефекту від попередніх мораторіїв не зовсім вдалося досягти.
Наразі ж критичною проблемою для бізнесу є безпідставно відкриті провадження проти деяких компаній, сказали РБК-Україна в ЄБА. Наявність відкритих справ забирають людський ресурс у компаній, адже треба багато сил, щоб підготувати документацію за попередні 3-10 років роботи, а сам факт провадження створює репутаційні ризики компанії перед її підрядниками та партнерами.
"Закриття провадження тягнеться роками та вимагає масу зусиль. Крім цього, персонал підприємства часто викликається на допити, що також створює негативні тенденції всередині компанії, а іноді, діяльність компанії може заморожуватись взагалі", - додали в Європейській Бізнес Асоціації.
Бізнес підтримує курс уряду щодо мораторію на перевірки правоохоронними органами та аудиту кримінальних проваджень проти компаній, каже президент Асоціації виробників України Олександр Громико. Втім, за його словами, мова не має йти про обмеження повноважень податкової та митниці, бо – "це карт-бланш для "тіньовиків".
"Недоброчесні компанії обов'язково скористаються цією лазівкою і будуть протягом року завозити контрафактний товар, використовувати агресивні бізнес-схеми, що негативно вплине на стан ринків у країні, викривить конкуренцію, збільшить рівень тінізації економіки. Таких гравців ринку вкрай необхідно перевіряти і підтримувати рівні та справедливі умови", - переконаний Громико.
Коментуючи роботу правоохоронних органів, віцепрезидент "Торгово-промислової палати" Михайло Непран сказав, що необхідно завершити реформу передачі повноважень силовиків в економічній сфері до однієї структури – Бюро економічної безпеки.
"Це давня історія, що повинна бути одна інституція, яка буде займатися злочинами в економічній сфері, – це Бюро економічної безпеки. СБУ, прокуратура і Нацполіція не повинні втручатися в економічні процеси… Необхідно закінчити цей процес", - додав Непран в коментарі РБК-Україна.
За словами президента асоціації металургійних підприємств "Укрметалургпром" Олександра Каленкова, важливо зробити так, щоб правоохоронні органи не використовувалися конкурентами для створення перепон законослухняному бізнесу, а правоохоронці розуміли свою відповідальність, якщо будуть приймати участь у таких схемах.
Скільки ресурсів забирають перевірки
Проведення перевірок від багатьох державних органів забирає багато часу у працівників компаній на підготовку документів, відповідей на запити, що створює проблеми для бізнесу, особливо на сьогодні, коли й так відчутний дефіцит робочої сили.
"Часто перевірки і в сфері охорони праці, і в сфері природокористування, і від податкової, в інших сферах відволікають від роботи багато ресурсів", - каже РБК-Україна Олександр Каленков.
Мораторій зменшить навантаження на працівників компаній. "Було б доречно якось упорядкувати ці перевірки. Це зніме навантаження на наших працівників, на підприємства. Це можна тільки вітати", - додав він.
З іншого боку, на думку Каленкова, з часом треба відновити перевірки для ризикованих категорій бізнесу, адже частина ринку може працювати не в зовсім прозорому полі, що створює проблеми для "білого" бізнесу.
Що треба зробити під час дії мораторію
За час мораторію необхідно прийняти системні рішення щодо дерегуляції бізнесу і зменшити кількість перевірок, наприклад, на 80-85%, щоб після мораторію вийти на зрозумілий і постійний режим роботи, вважає керівник асоціації "Укрметалургпром".
"Я б це бачив так: вводиться мораторій на рік, а за цей час робиться все, щоб упорядкувати регулятивний процес, зменшити кількість дозволів, допусків, щоб зменшити навантаження і на перевіряючих, і на компанії, які перевіряють", - сказав Каленков РБК-Україна.
Запровадження мораторію на перевірки зі сторони правоохоронних та інших органів державної влади також підтримали в "Торгово-промисловій палаті", але зауважили, що рано чи пізно мораторій буде скасований і тому треба напрацювати новий прозорий механізм контролю діяльності компаній.
"Ми вітаємо таку ініціативу, але, враховуючи, що є свідомий та відповідальний бізнес, і є не дуже свідомий, не дуже відповідальний бізнес, потрібен діалог, під час якого треба зробити прозорі і зрозумілі правила перевірок та їх критерії", - відзначив віцепрезидент ТПП Михайло Непран.
Саме критерії дотримання законодавства викликають найбільше питань. "Предметом дискусії бізнесу із владою є не так сама перевірка, а як критерії, за якими визначаються порушення. З чим приходить перевіряючий? Яке у нього завдання? Відпрацювання цих питань породжує страх, недовіру і напругу між бізнесом та перевіряючими", - сказав Михайло Непран, додавши, що контроль за веденням економічної діяльності з боку держави все одно має бути, але він має бути зрозумілий, прозорий та відкритий.
На думку Олександра Громико, за рік дії мораторію необхідно запровадити якісні показники ефективності діяльності митниці та податкової, перевіряти в першу чергу ті компанії, які мають найбільші ризики "сірих" схем, призначити нового очільника БЕБ, провести прозорий конкурс на керівника податкової служби.
В Асоціації виробників України вважають, що також важливо відкрити реєстри, розкриття яких не становить загрози для національної безпеки, наприклад, реєстр боржників, реєстр відшкодування ПДВ, реєстр ліцензій роздрібної торгівлі, реєстр платників ПДВ.
Що треба змінити у роботі прокуратури
В Європейській Бізнес Асоціації запропонували конкретні зміни до роботи прокуратури під час розслідування економічних справ. Наприклад, пропонується запровадити дисциплінарну відповідальність прокурорів за невиправдано тривалі кримінальні провадження, коли арешт майна компанії триває понад один рік без належного прогресу у розслідуванні.
Бізнес-спільнота пропонує удосконалити процедуру встановлення "розумних строків" досудового розслідування та строку арешту майна. При цьому прокурори мають ініціювати продовження такого арешту, сам арешт має бути гнучким, а тривалість його продовження має бути меншою за строк застосування цієї санкції до компанії вперше.
Як готувалися до мораторію
Ще 27 червня під час "Форуму влади та бізнесу" президент Володимир Зеленський доручив уряду підготувати рішення про мораторій на перевірки бізнесу "від будь-якого тиску, недобросовісних людей на різних посадах". Генпрокурор Руслан Кравченко заявив, що він планує розібратися з провадженнями проти бізнесу.
18 липня прем’єр-міністр Юлія Свириденко повідомила, що уряд вже почав працювати із Офісом генпрокурора, щоб провести аудит кримінальних проваджень, які вже відкриті проти бізнесу. Вона також уточнила, що планується запровадження мораторію на перевірки компаній правоохоронними органами.
21 липня президент Володимир Зеленський повідомив, що на першому засіданні оновленого складу РНБО був запроваджений мораторій на перевірки бізнесу державними органами.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →