Що таке український національний кешбек і як на цьому заробити, як виглядають повітряні замки і реальність бізнесу, до чого тут війна і традиційна українська політика – про все це в огляді РБК-Україна.
З 2 вересня в Україні запрацює анонсована президентом ще навесні програма "Національний кешбек", на яку влада покладає неабиякі сподівання. По-перше, держава хоче стимулювати національних виробників, тим самим розширюючи потенційну базу поповнення бюджету.
Побіжно урядовці сподіваються хоча б частково вирішити застарілу проблему "тіні" в економіці, потроху витягуючи бізнес "на світло". Активно комунікується в суспільстві також бажання допомогти фінансово найбільш нужденним, як це, до прикладу, було під час пандемії Covid-19 або на початку повномасштабної війни у 2022 році.
Крім того, сподівається держава трохи додати жару економіці – хоча б на чверть процентного пункту ВВП. Очікується, зокрема, збільшення обсягів роздрібного товарообороту на 16,6 млрд гривень до кінця поточного року і на 17,1 млрд в 2025-му.
Для досягнення вищезазначених цілей влада вирішила взяти трохи грошей з державного бюджета – 3 млрд гривень в 2024-му і 6 млрд у 2025 році – та роздати одночасно бідним пересічним українцям і багатим непересічним бізнесменам. Майбутній результат таких ініціатив наразі оцінити складно. Для початку варто розібратись, що пропонує держава.
Як все має виглядати
20 серпня уряд схвалив порядок реалізації експериментального проекту щодо надання державної грошової допомоги покупцям товарів та послуг українського виробництва в рамках Всеукраїнської економічної платформи "Зроблено в Україні".
Згідно оприлюдненої заступником голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярославом Железняком попередньої версії документу, фінальну редакцію якого в Мінекономіки пообіцяли опублікувати 21 серпня, метою експерименту є підтримка внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги, сприяння відновленню економіки, подолання економічних наслідків збройної агресії РФ, збільшення обсягу внутрішнього виробництва, популяризація безготівкових розрахунків та збільшення обсягу сплачених податків.
Для цього держава має намір компенсувати громадянам 10% вартості куплених ними українських товарів (окрім підакцизних). Кешбек нараховуватиметься, зокрема, на ліки українського виробництва, а також на вино без вмісту спирту і медові напої.
Участь покупців, виробників і продавців в програмі добровільна, тож чи є кешбек на конкретний товар в конкретному магазині, покупця інформуватиме магазин. Це також можна буде перевірити на сайті програми. Участь у програмі можуть брати тільки торговці, які забезпечують передачу державі інформації про здійснені розрахункові операції, а також перебувають на загальній системі оподаткування. Наразі свою участь в програмі підтвердили основні торгові мережі та виробники споживчих товарів. Перелік учасників постійно розширюється.
Програма працюватиме виключно у безготівковій формі. Щоб скористатися кешбеком, громадянам потрібно буде оформити віртуальну або фізичну картку у банку або в додатку. При цьому потрібно дати згоду на передачу даних про транзакції при оплаті товарів чи послуг з вибраних карток.
Кошти нараховуватимуться до 20 числа кожного місяця наступного за місяцем здійснення покупки. Максимальна щомісячна сума кешбеку може досягати 3 тисяч гривень. Зняти готівку з рахунку, куди нараховують кошти за кешбек, буде неможливо. Використати кошти від кешбеку, нараховані в 2024 році, можна буде до 31 січня 2025 року – дати закінчення дії програми.
На що можна витратити кошти кешбеку
Перелік категорій товарів і послуг, на які можна буде витратити кошти кешбеку, наразі включає понад 70 позицій. Зокрема, цими грішми можна оплатити комунальні та медичні послуги, транспорт та мобільний зв’язок, заняття спортом та походи в кіно, послуги закладів харчування. Можна задонатити на ЗСУ або купити військові облігації.
Серед послуг, які можна оплатити коштами кешбеку, – ветеринарні, будівельні та ремонтні, послуги видавництва та поліграфії, санітарного прибирання, туристичні та послуги готелів.
Оплатити кешбеком можна телевізійні та радіопослуги, послуги пекарень і станцій технічного обслуговування, ательє з пошиву одягу і хімчисток, фотостудій та майстерень з ремонту взуття і капелюхів, прокат одягу і походи до закладів краси.
Грішми кешбеку можна розрахуватися за послуги евакуатора і ремонт побутової техніки та електроніки, заняття в танцювальних студіях і походи в театри, відвідування парків розваг, цирків, акваріумів, дельфінаріумів, музеїв, туристичних пам’яток і спортивних закладів. Оплатити можна навіть юридичні послуги і навчання в закладах освіти. Платити цими коштами можна в церкві і на пошті. А ще можна оплачувати лізинг і оренду човнів, ритуальні послуги і навіть походи в боулінг.
Як стати учасником програми
Для виробників
- Подайте заяву про приєднання до Переліку українських виробників через портал Дія.
- Зареєструйте свої товари в Переліку товарів українського виробництва.
Для споживачів
- Подайте заявку через сайт або мобільний застосунок банку, що бере участь у програмі, або зверніться до відділення банку.
- Дайте дозвіл на передачу даних про транзакції при купівлі товарів.
- Відкрийте поточний рахунок зі спеціальним режимом використання та отримайте віртуальну або фізичну картку.
- Оновіть мобільний застосунок Дія та оберіть послугу "Національний кешбек".
Важливо! Учасником програми можуть бути лише громадяни України віком від 18 років.
Для продавців
- Подайте заяву про приєднання до Переліку продавців через портал Дія.
- Переконайтеся, що ви на загальній системі оподаткування та приймаєте картки для розрахунків.
- Налаштуйте РРО для видачі фіскальних чеків із штрих-кодом товару.
Основні етапи запуску проєкту
- 24 серпня – старт реєстрації виробників і продавців в програмі
- 2 вересня – старт програми для споживачів
Що про це все думає держава
В уряді переконані, що кешбек як форма державної підтримки громадян є більш ефективною для економіки, ніж просто надання коштів, адже формує додатковий попит на українські товари. Це створює робочі місця в Україні і забезпечує податкові надходження. До 40% коштів, витрачених на український товар, повертається податками в бюджет і йде на потреби ЗСУ, нагадує перша віцепрем’єр-міністерка України – міністерка економіки Юлія Свириденко.
"Запроваджуючи кешбек уряд прагне надати фінансову підтримку громадянам, які купують українські товари. За допомогою цієї програми багато хто зможе вчасно сплачувати за комунальні послуги наступного опалювального сезону. Це допоможе зняти частину фінансового навантаження з багатьох українських родин", – аргументує міністерка соціальної політики Оксана Жолнович.
За словами Юлії Свириденко, програма серед іншого сприятиме детінізації торгівлі, оскільки кешбек нараховуватиметься виключно на покупки, які будуть відображатися у фіскальних чеках продавців. Це сприятиме підвищенню прозорості фінансових операцій та підтримуватиме легальний бізнес.
Разом з тим, з бізнесом не все так однозначно.
Про бізнес і не лише про нього
В Асоціації ритейлерів України – профільному об’єднанні гравців ринку роздрібної торгівлі та компаній, безпосередньо пов’язаних з ритейлом – зазначають, що урядова програма обіцяє бути вигідною для всіх її учасників. Громадяни отримують фінансову підтримку, бізнес – збільшення попиту на свою продукцію, а держава – додаткові податкові надходження, які допоможуть підтримати економіку та Збройні Сили України.
Віцепрезидентка, регіональна менеджерка Visa в Україні та Молдові Світлана Чирва переконана, що об’єднання зусиль державного та приватного сектору в роботі над програмою національного кешбеку створить кращі умови для розвитку українського малого та середнього бізнесу, а також для цифровізації економіки.
Проте аналітики зовсім не впевнені, що урядова програма виявиться однаково корисною і прибутковою для всіх її учасників. За словами експерта Економічної експертної платформи, старшого економіста CASE Україна Володимира Дубровського, основними вигодонабувачами національної програми кешбеку серед бізнесу є великі торгівельні мережі, і буцімто саме вони лобіювали цю ініціативу. Малий же бізнес, який переважно є платником єдиного податку, апріорі до програми не допускається. Тож скористатися потенційними вигодами від неї не зможе навіть теоретично.
Результатом реалізації програми стане розширення ринкового домінування великих роздрібних мереж і підвищення ними цін на товари. При цьому далеко не факт, що отримати додаткові прибутки зможуть виробники.
Погоджується з колегою асоційований експерт CASE Україна Мирослав Лаба. "Чув, що цю програму пролобіювали ритейлери, щоб заманити населення у торгові центри – АТБ, Novus, Сільпо – особливо у малий містах, куди зараз почали заходити ці торгові мережі. В малих містах наразі панує готівка та ринки", – говорить співрозмовник РБК-Україна, відзначаючи потенційний позитивний ефект детінізації сектору.
Крім того, держава дійсно хоче підтримати вітчизняного виробника. Питання лиш в тому, кого і як вирішить підтримувати влада. А це потенційне поле для дискреції та збільшення державного впливу на бізнес.
Наступний потенційний ефект програми з прицілом на майбутнє – психологічний: учасники надають доступ державі до інформації про власні банківські транзакції. Таким чином крок за кроком формується громадська думка, що це нормальна практика.
Про бюджетні витрати та виживання бізнесу
Незважаючи на оптимістичні очікування і бравурні заяви представників влади та учасників програми, бізнес не поспішає з оцінками можливого комерційного ефекту загальнонаціонального кешбеку, аргументуючи тим, що фінального дизайну програми ще ніхто не бачив. Про це, зокрема, говорять, в Українському союзі промисловців і підприємців та Європейській бізнес асоціації.
Опитані ж РБК-Україна економісти відзначають невчасність значних бюджетних витрат під час війни на популістичні урядові проекти з неочевидними позитивними ефектами.
Так, аналітики Економічної експертної платформи зазначають, що реалізація запропонованого механізму підтримки вітчизняних виробників є фінансово обтяжливою для державного бюджету та доволі складною в адмініструванні. Крім цього, будуть порушені конституційні права громадян України в частині отримання доступу до інформації про їхнє приватного життя, а саме щодо здійснюваних ними покупок.
На думку експертів, державна підтримка вітчизняного виробника має бути реалізована шляхом забезпечення сприятливого бізнес- та інвестиційного клімату в державі, усунення бюрократії та корупції, захисту прав власності, реформування податкової та правоохоронної системи, забезпечення прав та економічних свобод для вітчизняного бізнесу в Україні.
Будь-які інші інструменти фінансової підтримки вітчизняних виробників можуть застосовуватись, але мають носити тимчасовий характер, спрямовуватись на найбільш постраждалі від війни галузі, бути прозорими та доступними за умовами з мінімальним втручанням держави в роботу ринку.
У випадку недотримання цих вимог застосування будь-яких державних програм призводить до спотворення ринків, неефективного розподілу фінансових ресурсів, надання переваг "обраним" компаніям, вбиваючи при цьому основний рушій ринкової економіки – конкуренцію.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News