В Україні продовжують закручувати "податкові гайки". Цього разу черга дійшла до самозайнятих громадян, які переважно надають ремонтні, транспортні та інші послуги. Розуміючи, що ініціатива запровадження нових податків навряд чи викличе захоплення, влада обіцяє помірні ставки та прості процедури. "Апостроф" з'ясовував, яких податків чекати перукарям, таксистам та сантехнікам.
Верховна рада вирішила взятися за самозайнятих, які переважно працюють нелегально, а тому не сплачують податків.
Йдеться насамперед про перукарів, майстрів манікюру, тих, хто надає послуги з перевезень, ремонту тощо. З потенційними клієнтами вони контактують переважно через різні інтернет-платформи (таксі, OLX, "Кабанчик" тощо), і для податкових органів вони є невидимими. Таких людей, за різними оцінками, у країні може бути понад півмільйона.
Саме для того, щоб перевести діяльність цих працівників у легальне поле і спонукати їх сплачувати хоч якісь податки, було розроблено законопроєкт №10166, який пропонує створити для самозайнятих осіб спеціальний податковий режим.
Ще простіше, ніж ФОП
Як не дивно, ідея введення оподаткування замозайнятих працівників належить не владі, а бізнесу, стверджує перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.
"Електронні платформи бачать, що у них працює велика кількість людей, які не сплачують податки, - розповів Железняк в коментарі "Апострофу". - І це рано чи пізно призведе до того, що податкові органи почнуть задавати питання самим платформам, що створить проблеми для їхнього бізнесу. Тож вони зацікавлені в тому, щоб їхні клієнти працювали легально. Так з’явилася пропозиція щодо створення такої податкової моделі, яка б дозволила їм сплачувати податки, але при цьому не стикатися з державною бюрократією".
Тож законопроєкт №10166 пропонує для самозайнятих осіб, які не оформлені як фізичні особи – підприємці (ФОП), дуже простий порядок оподаткування. Якщо він буде ухвалений, їм доведеться платити лише один податок в розмірі 6% своїх доходів.
При цьому бюрократичні формальності дійсно пропонується звести до мінімально можливого рівня - щоб перейти на спеціальний режим оподаткування, громадянину достатньо буде написати заяву в податкову. Причому подати його можна буде не особисто, а "засобами електронного зв’язку в електронній формі" - на сайті податкової, або в застосунку "Дія".
Припинити дію спеціального режиму можна буде у такий же спосіб - написавши заяву не менше, ніж за 10 днів до закінчення поточного кварталу. Тоді з наступного кварталу режим до даної особи не буде застосовуватися.
Звичайно, сплачувати такий податок можна буде не з будь якого заробітку. Спеціальний режим пропонують застосовувати лише для доходів, що на рік не перевищують 153 розміри мінімальної зарплати. На даний момент (при мінімальній зарплаті 6700 гривень) ця сума складає 1,025 мільйона гривень, і вона буде збільшуватися автоматично при кожному підвищенні цього показника. Наприклад, з 1 січня наступного року планується підвищити мінімальну зарплату до 7100 гривень, тож максимальна сума для спецрежиму складатиме вже 1,086 мільйона гривень.
Якщо заробітки працівника все ж таки перевищать 153 "мінімалки", то з усієї суми перевищення буде стягуватися звичайний податок на доходи фізичних осіб - 18%. Тобто якщо припустити, що цей закон вже діє, то людина, яка, перебуваючи на спецрежимі, за рік заробила 1,5 мільйона гривень, повинна була б заплатити 6% від 1,025 мільйона гривень і 18% - від 475 тисяч гривень.
Щоб сплачувати податок, треба буде відкрити спеціальний рахунок, на який надходитиме плата за послуги. Або, якщо підприємець працює з готівкою, то на рахунку потрібно буде тримати суму, достатню для сплати податку. І тоді банк раз на квартал буде сам сплачувати необхідну суму.
Законопроєкт містить список видів діяльності, для яких можливий перехід на спеціальний режим оподаткування. В цьому списку присутні транспортні послуги, кур’єрська діяльність, а також широкий асортимент послуг, які часто надаються в домашніх умовах: прибирання, косметичні процедури, ремонт побутової техніки, догляд за дітьми і хворими тощо (всього 20 видів діяльності).
Облік доходів самозайнятих також пропонується максимально спростити. Якщо людина отримує свої доходи виключно через співробітництво з цифровими платформами, то їй взагалі ніякого обліку вести не потрібно, - платформа сама передаватиме до податкових органів інформацію про її заробітки.
Але якщо людина знаходить клієнтів самостійно, то їй доведеться придбати реєстратор розрахункових операцій (РРО) і працювати виключно через нього. Проте ця умова може стати стримуючим фактором для частини працівників, оскільки утримання РРО коштує грошей і є джерелом неприємностей, про що раніше писав "Апостроф".
"Придбання РРО тягне за собою багато клопоту для підприємця, - пояснює у розмові з виданням керівник аналітичного напряму мережі "АНТС" Ілля Несходовський. - Він одразу підпадає під дію численних нормативних актів, які встановлюють правила роботи з ними, і, як наслідок, штрафів: за невикористання РРО, невидачу чеків тощо. Тож багато хто воліє з РРО не зв’язуватися".
Пенсія під питанням
Спеціальний податковий режим відрізнятиметься від статусу, наприклад, ФОП третьої групи, простотою оформлення, а також розміром податку, який для ФОП складає 5%, а для спецрежиму - 6%. Проте це не означає, що в другому випадку податкове навантаження буде більшим. Адже ФОП, окрім податку, сплачує ще єдиний соціальний внесок (ЄСВ), а резидентам спецрежиму не доведеться цього робити.
"Багато людей, які надають подібні послуги, працюють або нерегулярно, в вільний від основної роботи час, або сезонно, - говорить Ярослав Железняк. - І вони не хочуть платити ЄСВ за той час, коли у них немає роботи. Тому вони і не хочуть оформлюватися як ФОП. Спеціальний податковий режим не передбачає сплату ЄСВ, натомість податок збільшений порівняно з ФОП на 1%".
Відсутність ЄСВ, зрозуміло, спричиняє проблеми, пов’язані з майбутньою пенсією, яка за нинішнім законодавством обчислюється відповідно до страхового стажу і сплачених внесків. А при роботі на спеціальному режимі ні того, ні іншого у самозайнятих не буде.
"Якщо такі працівники не мають основної роботи, де платять ЄСВ, це означає, що вони будуть пізніше виходити на пенсію і отримуватимуть менше, - говорить Железняк. - Людина сама буде нести відповідальність за це рішення. А держава і електронні платформи мають проводити роз’яснювальну роботу щодо того, які наслідки має вибір того чи іншого режиму оподаткування".
Втім, питання пенсій в Україні вже давно є переважно політичним. Тим більше, що самозайняті, як, власне і більшість ФОПів, зможуть у майбутньому претендувати лише на мінімальну пенсію.
"Насправді розмір цієї пенсії значною мірою залежить не від сплачених внесків, а від політичних рішень і фінансових можливостей держави, - каже у розмові з "Апострофом" експерт CASE Україна Володимир Дубровський. - Бажано, щоб працівники мали можливість створювати заощадження, роблячи внески до пенсійних фондів. Проте, чесно кажучи, мені невідомі випадки, коли хтось з них дійсно бажав би це робити".
Оптимізм із часткою скепсису
Згідно з оцінкою авторів законопроєкту, його впровадження дозволить щороку залучати до бюджету додатково 10 мільярдів гривень.
Проте з цією цифрою згодні не всі.
"Якщо податок становить 6%, то для того, щоб підприємці сплатили 10 мільярдів, потрібно, щоб їхній загальний дохід перевищував 160 мільярдів гривень, - говорить Ілля Несходовський. - Гадаю, це нереальна сума для даного сектора економіки. Тож таких цифр навряд чи доводиться очікувати".
І це за умови, що сплачувати податки будуть майже всі самозайняті. Адже для чого людям, які сьогодні чудово почуваються, не сплачуючи жодних податків, легалізуватися і віддавати частину заробленого державі?
Проте автори законодавчої ініціативи дивляться на це з оптимізмом.
"Можливо це здається дивним, але більшість українців не проти того, щоб платити податки, за умови, що це буде просто зробити, - говорить Ярослав Железняк. - До того ж, в багатьох випадках мати легальні доходи потрібно для цілком практичної мети. Наприклад, людина працює в Uber, і їй треба купити авто. Цього не можна зробити, не маючи підтверджених легальних доходів. Так само при покупці нерухомості та інших дорогих предметів".
Тим паче, що податок в розмірі 6% є цілком прийнятним, і багато самозайнятих погодяться легалізувати свою діяльність на таких умовах, вважає Володимир Дубровський.
Експерт також висловив сподівання, що цифрові платформи, які стягують з клієнтів значні комісійні, які сягають 20% від виручки, дещо обмежать свою частку і таким чином розділять ставку нового податку з працівниками.
Проте цілком можливо, що значна частина самозайнятих не виявить зацікавленість до нових податкових ініціатив і вирішить залишити все як є.
Крім того, в Україні досі не вирішено одне з головних питань соціальної справедливості – чому бідні мусять платити податки, а багаті – ні. І це також навряд чи допоможе новій податковій ініціативі.
"Чому держава спрямовує свої зусилля на те, щоб обкласти податками людей, які заробляють невеликі гроші власною працею, і водночас нічого не робить для перекриття багатомільярдних "схем", які використовують олігархи, - говорить Ілля Несходовський. - Тому після ухвалення нового закону обов’язково прозвучить питання: чому я маю платити податки, а Коломойський чи Пінчук - ні? Чи зможе держава дати на нього переконливу відповідь?".
Закон ймовірно буде ухвалено без якихось затримок. Тож цілком можливо, що наступного року спеціальний режим оподаткування запрацює. Ось тоді ми і побачимо, чи готові українці віддавати у вигляді податків навіть незначну частину своїх доходів.
Нагадаємо: Кабмін перекроїв "великий податковий законопроект": що буде замість нього.
