Власник великого китайського торгового майданчика AliExpress, холдинг Alibaba Group Holding Limited, потрапив до списку міжнародних спонсорів війни згідно з рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).
Як це рішення вплине на платформу та на її користувачів з України, чому в списку спонсорів війни часто фігурують китайські компанії, а також чи є ризик того, що банки перестануть проводити платежі за товари з AliExpress, з'ясував UBR.ua.
Наслідки рішення НАЗК могли б торкнутися насамперед українців
Телеком-експерт Олександр Глущенко вважає, що рішення НАЗК не матиме жодних суттєвих наслідків.
"Жодних не буде. Ця система має психологічний характер", – повідомив у розмові з UBR.ua Глущенко.
Набагато важливішим, на думку спікера, є те, що на умовному AliExpress можна придбати комплектуючі та створити дрон. Це в умовах війни є набагато більш актуальним.
"З точки зору логістики процесу не означає, що ми не можемо використовувати послуги підсанкційних компаній в своїх інтересах. Є місце, де ми можемо придбати все, що нам потрібно. Було б гірше, якби вони самі припинили постачання. Але AliExpress цього не зроблять", – запевняє Глущенко.
Внесення до списку спонсорів війни не ставить хоч яких перешкод перед іноземними компаніями. Тут може бути порушена лише репутаційна складова.
Водночас український бізнес на певному етапі не готовий вести справи з підсанкційними компаніями. Глущенко наводить приклад знайомого підприємця, який змушений був відмовитися від китайських систем відеоспостереження Dahua та Hikvision після відповідного рішення НАЗК.
Отже, користуватися послугами компаній-спонсорів війни чи ні – це свідоме рішення насамперед самих українських громадян.
"Але хтось спершу думає про функціонал, про доцільність. Якщо хтось на планшеті Xiaomi воює з агресором – це для нього є більшим пріоритетом", – уточнює Глущенко.
Ефективність роботи НАЗК та списку спонсорів війни
Як зазначає нардеп та голова правління Інтернет-асоціації України Олександр Федієнко, рішення НАЗК – половинчастий захід.
"Як на мене, доволі патріотично. Залишається відкритим питання: наступні кроки? Блокування всіх перевезень з Алі, і тоді наші дронщики зупиняються, або просто залишити як потужний інформаційний виклик", – пише у Telegram Федієнко.
Якщо якийсь бізнес після потрапляння до переліку НАЗК вийде з РФ або опиниться в подібному списку ЄС, Великої Британії або США – тоді це справді буде дієво, вважає Олександр Глущенко. Але тут вже справа за дипломатичною роботою на міжнародному рівні.
"Лише внесення до європейського переліку матиме наслідки. Це вже включаються дипломатія та міжнародна політика. Ми повинні створити механізм, аби наші партнери вносили компанії до списків слідом за нами", – каже експерт.
Всі європейські компанії, які залишаються працювати в країні-агресорі, усвідомлюють проблему, але хочуть повернути інвестиції, доки їх не змусили санкціями піти з ринку РФ, зазначає Глущенко.
Як приклад спікер називає європейську компанію Eutelsat, яка мала дві дочірні компанії в Росії та здійснювала дистрибуцію російської пропаганди з французького супутника.
"Коли їх ставлять перед фактом, вони включають режим "сніжинка" та кажуть, що не пам'ятають, чий контент транслювали", – зазначає Глущенко.
Окремо стоять китайські компанії, які ніколи не відмовлялися від практики business as usual, тобто звичайного ведення бізнесу попри все, продовжує Глущенко. Крім AliExpress, можна одразу згадати кейс Xiaomi 4-місячної давності.
"Китайці готові продавати всім, для них фінанси – передусім. Вони рахують гроші та бачать, що більше зароблять в РФ", – резюмує експерт.
Доля китайських брендів на українському ринку
Китайські виробники техніки конкурують навіть з А-брендами у світі, адже пропонують непогане співвідношення ціни/якості в бюджетному та середньому товарних сегментах, розповіли UBR.ua в прес-офісі ритейлера "Алло".
"Це є прийнятним також для українського споживача, тому клієнти купують телевізори, планшети, пилососи та іншу продукцію від китайських виробників", – каже UBR.ua керівник департаменту зовнішніх комунікацій "Алло" Юлія Кушніренко.
Крім того, відомі світові бренди користуються послугами китайських заводів – і це також є питанням конкуренції виробничих потужностей Китаю.
В кожній категорії – свої лідери, але загалом топ китайських брендів в Україні та світі, за даними Кушніренко, має приблизно такий вигляд:
- Lenovo – смартфони, планшети, комп'ютери, телевізори;
- Huawei – смартфони та телекомунікаційне обладнання;
- Xiaomi – смартфони, фітнес-браслети, телевізори, роутери, роботи-пилососи, очищувачі повітря, мультипечі;
- Anker – павербанки та зарядні станції;
- Soocas – догляд за ротовою порожниною.
Також на ринку є чимала кількість китайських маловідомих та private-брендів. Китайські виробники продовжують користуватися популярністю в Україні.
Хто може замінити китайську продукцію в Україні
Безперечно, на ринку є компанії, які конкурують з китайськими брендами. Достатньо згадати південнокорейські Samsung та LG, японські Sony, Panasonic та Sharp, нідерландську Philips. Крім того, є вітчизняні виробники побутової техніки.
"Але для українського споживача важливим є співвідношення ціна/якість, а саме це пропонують китайські виробники. Якщо говорити, наприклад, про ринок смартфонів, то китайські бренди Xiaomi, Honor, OPPO, vivo почуваються дуже впевнено в середньому та бюджетному сегментах", – зазначає Юлія Кушніренко.
Якщо брати статистику за рік, то за даними Statcounter, в категорії смартфонів, планшетів та консолей за період червень 2022 – червень 2023 року на китайські бренди припадає майже 40% продажів в Україні, а загальний показник Samsung та Apple – 48%.
Подібною є ситуація й на ринках ЄС та Центральної Азії: Samsung та Apple займають половину ринку, але поступово збільшують свою частку – завдяки якості продукції та вдалій маркетинговій стратегії.
"З іншого боку, якщо говорити про ринок AIoT-пристроїв (штучний інтелект речей, з англ. Artificial Intelligence of Things – ред.), то тут перевага у китайських компаній – вони нарощують свою частку завдяки інноваціям", – вважає Кушніренко.
Все залишиться по-старому також з банківськими переказами
Після внесення власника AliExpress до переліку міжнародних спонсорів війни, деякі українці ставлять собі запитання, чи можуть банки припинити проводити платежі за товари з платформи. Як вважає експерт у сфері фінансів, екс-глава Ради Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова, ці побоювання є невиправданими.
"Перше, що варто розуміти: внесення до вищезгаданого переліку не є застосуванням санкцій. Це скоріш іміджевий захід. Тому безпосередньо на оплату товарів на платформі це навряд чи вплине", – прокоментувала UBR.ua Коробкова.
Спікер нагадує, що раніше до переліку міжнародних спонсорів війни було внесено й низку інших компаній, і це не призвело до блокування платежів на адресу та від клієнтів цих фірм. Йдеться, перш за все, про австрійський Райффайзен Банк та угорський OTP.
Водночас Коробкова каже, що адекватної інформації про те, як позначилося внесення до списку НАЗК на цих банках, немає.
"Щодо інформації про можливий вихід клієнтів з них – треба запитувати в самих банках та в їхніх клієнтів", – уточнює експерт.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →