Нацкомісія з енергетики та комунальних послуг вдруге змушена під тиском скасовувати підвищення тарифів на воду для населення. При цьому після зростання ціни на електроенергію в червні і так збиткові водоканали опинилися в складнішому фінансовому становищі.
Якщо уряд терміново не придумає, де взяти гроші, водоканали або перестануть платити за світло, або постачати воду українцям. Що відбувається з тарифною політикою та комунальним господарством країни і чим це може загрожувати в опалювальний сезон взимку, розібрався UBR.ua.
Загальна картина на ринку комунальних послуг
Комунальні тарифи в Україні не переглядали кілька років. Вони не були економічно обґрунтованими – тобто споживач платив менше за собівартість послуги. При цьому борги українців за комуналку зростали. За даними Держстату, на початок 2022 року заборгованість населення за ЖКГ становила 81,4 млрд. грн.
З початком повномасштабного вторгнення ситуація посилилася. Даних у відкритому доступі в умовах війни відсутні, але за підрахунками голови Спілки споживачів комунальних послуг (СПКУ) Олега Попенка, за рік цифра могла зрости на 50 млрд грн.
Уряд опинився перед нерозв'язною дилемою: або підвищити тарифи та спровокувати подальше зростання неплатежів, або спробувати штучно заморозити ціни. Вибрано був другий варіант.
Спершу рекомендаційною постановою Кабміну №502 від 29 квітня 2022 року, а потім законом ВРУ №2479-IX від 19 серпня 2022 року було введено мораторій на газ, тепло та гарячу воду. Період дії – воєнний стан плюс шість місяців згори. Але проблема так просто не вирішувалася.
"Депутати недолугі, дали команду цінам: ціни, стояти! І що, не буде нічого зростати тепер? Ні паливо, ні яйця, ні вода? Так можна залишитися без усього", - зазначає у розмові з UBR.ua перший заступник голови комітету ВРУ та екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко.
Фінансове навантаження просто перенесли із населення на комунальні підприємства, такі як теплокомуненерго, водоканали та інші. При цьому часто за принципом "крутись як хочеш".
"Різниця між діючими та економічно обґрунтованими тарифами державою не покривається через недостатність коштів у державному бюджеті", – повідомив UBR.ua президент асоціації "Укрводоканалекологія", екс-глава "Київводоканалу" Дмитро Новицький.
Зростання тарифів на електроенергію
Довгий стан справ тривати не міг. Про перегляд комунальних тарифів активно розмовляли з кінця зими. Першими "не витримали" ціни на світ. Їх, до речі, не переглядали ще із 2017 року.
І з 1 червня в Україні зріс тариф на електроенергію для населення. Згідно з постановою Кабміну №544 від 30 травня, плата за світло тепер становить 2,64 грн/кВт-год незалежно від обсягів споживання. Раніше діяв диверсифікований тариф:
1,44 грн/кВт-год при місячному споживанні 250 кВт;
1,68 грн/кВт-год при споживанні понад 250 кВт.
Таким чином, розцінки на електроенергію зросли майже вдвічі. Саме до подвійного підвищення тарифу раніше закликав регулятор НКРЕКУ – до 2,88 грн/кВт-год.
Щоб населенню було не так прикро, тарифи на електроенергію підняли для бізнесу – з 1 липня. Зросли граничні ціни на е/е або прайс-кепи. А також, що вагоміше, вартість розподілу на 23% та передачі на 12,7% електроенергії.
І ось тут почалося найцікавіше. Адже не можна просто взяти та підвищити ціни на електрику. Тому що вартість електроенергії входить у вартість інших комунальних послуг та стимулює їх зростання по ланцюжку. Наприклад, для води це 30% цінника.
"За галуззю витрати на оплату електричної енергії займають у середньому 30%", - каже UBR.ua президент "Укрводоканалекологія" Новицький.
Пов'язаність підвищення тарифів підтверджує екс-міністр ЖКГ Кучеренко. Ще на початку березня він прогнозував зростання цін на воду в літній період. І ось літо настало.
Спроба зростання тарифу на водопостачання та несамостійність НКРЕКУ
Цілком логічно, що наступне підвищення тарифів чекало на українців тепер уже на воду – з 1 липня. Нацкомісія НКРЕКУ прийняла відповідну постанову 29 червня.
НКРЕКУ мала повне право приймати таке рішення, оскільки мораторій ВРУ поширювався на гарячу воду, а постанова Кабміну щодо холодного та водовідведення мала рекомендаційний характер.
Для 34 водоканалів мав зрости тариф на централізоване водопостачання та водовідведення. Виняток зробили лише для прифронтових регіонів – Харківського, Херсонського та Миколаївського.
Новий тариф мав скласти 39,37 грн/м3 за чинного 29,78 грн/м3. Причому лише у рамках першого етапу підвищення. Наступний планували на 1 вересня. Таким чином, зростання цін у липні склало б у середньому 32%, залежно від регіону. Але, як зауважує Кучеренко, "головнокомандувач дав відбій".
"Пан президент назвав ганебним це рішення. Точно переконаний, що це був імпульсивний вислів. А заява уряду, що про підвищення вони не знали – це взагалі анекдот", – висловлює скепсис у розмові з UBR.ua екс-міністр ЖКГ.
Причому спроба НКРЕКУ підняти тарифи безпосередньо на воду – вже друга цього року. І така ж "успішна". Ще наприкінці 2022 року регулятор приймав рішення про таке ж двоетапне підвищення з 1 січня та 1 червня відповідно. Але потім аналогічним чином передумав.
Нинішня ситуація вкотре підтверджує, що НКРЕКУ несамостійна, каже Олексій Кучеренко.
«І тепер що робити? Скасовувати всі попередні підвищення? Що робити з самим регулятором? При тому, що чотири його члени призначені самим президентом у 2019 році. Зараз вони формально скасували власне рішення - це виглядає смішно", - вважає Кучеренко.
Як далі жити із низькими тарифами
Отже, уряд – формально – подбав про громадян, скасувавши підвищення тарифів. Але проблема збитковості водоканалів нікуди не поділася. Без грошей вони не зможуть сплатити електроенергію, закупити реагенти, пально-мастильні та ремонтні матеріали, банально виплатити працівникам зарплату.
Що з часом може призвести або переходу на погодинну подачу води населенню або припинення водопостачання. Без реагентів для очищення, наприклад, подавати воду просто не можна – вона не пройде санітарних норм.
"Це яскраве свідчення державної кризи. Потрібно чи підвищувати тарифи, чи компенсувати гроші водоканалам", – упевнений Кучеренко.
Не відбувається ні того, ні іншого.
"Державні кошти виділяються лише у разі великих пошкоджень та практично зупинки водоканалів. На щоденні експлуатаційні витрати кошти не виділяються", – інформує Дмитро Новицький.
А після підвищення цін на електроенергію, заборгованість водоканалів перед її постачальниками вже зросла на 43%, повідомляє президент "Укрводоканалекології".
"На сьогодні в тарифах водопостачання вартість електроенергії закладена на рівні 2 гривні 79 копійок. За фактом зараз вона коштує в середньому 4 гривні, а в піковий годинник може досягати 7 гривень 20 копійок. Для деяких водоканалів тарифи ще як мінімум на 30% вищі", – каже Новицький.
Коли піднімуть тарифи і що чекає на ЖКГ України
Коли чекатиме чергового витка "гойдалок" з підвищенням, і що намагатимуться підняти цього разу – поки що говорити передчасно, проте з водою доведеться розібратися ще до кінця літа.
"Найцікавіше. Але ситуація навколо НКРЕКУ – це негативний сигнал для наших європейських партнерів. Вони вимагали незалежності нашого регулятора", – зазначає Олексій Кучеренко.
Так чи інакше, уряду доведеться щось вигадати, і швидко. Бажано – ще до осені. Тому що безгрошові водоканали поки що перестануть розраховуватися за електроенергію, що споживається, що вдарить по її постачальникам. І перед стартом опалювального сезону система ЖКГ України може зляпитися, як картковий будиночок.
"Водоканали зроблять все можливе, щоб подавати якісну питну воду споживачам. Якщо для цього треба буде перевести на другий план оплату електроенергії та податків, ми це робитимемо", - констатує Дмитро Новицький.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →