Росія під кінець року посилила атаки по енергетиці України, створивши ще більше навантаження на економіку. Які прогнози щодо ВВП, курсу долара та інфляції на 2023 рік і у чому їхні головні ризики – нижчі у матеріалі РБК-Україна.
Удари російських військ по енергетичних об'єктах, що тривають уже третій місяць, суттєво відбилися на економічній ситуації поточного року та очікуваннях на наступний.
Весною падіння ВВП прогнозували на рівні 32-33%. Але економіка показала високі адаптивні здібності в умовах війни, що дозволило поліпшити очікування. Однак зараз, після різкого зниження ділової та виробничої активності через нестачу електроенергії, ситуація змінилася і доводиться повертатися до песимістичного варіанту.
Ще на початку грудня перший віце-прем'єр-міністр Юлія Свириденко заявила, що макропрогноз слід відкоригувати, оскільки після чергової атаки на енергетичну систему частина підприємств призупинила свою діяльність. Нові атаки, які трапилися вже після цієї заяви, навряд чи дозволяють розраховувати на стабілізацію ситуації.
"Ми як Міністерство економіки дещо погіршили наші перспективи і, на жаль, повернулися до нашого попереднього прогнозу: до кінця року падіння ВВП може скласти 32-33%, навіть 33,5%", - говорила Свириденко.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль не виключив можливості більш негативних наслідків. "Скорочення української економіки прогнозується на рівні 35-40%. Якщо терористична діяльність Росії щодо нашої інфраструктури буде продовжена, то ми можемо втратити ще плюс 10% до цих цифр, тобто до 50% нашого ВВП", - заявив він на економічному форумі в Парижі.
Попри те, що після вже дев'яти масованих атак на енергосистему ситуацію вдалося трохи стабілізувати, вона залишається досить складною. Пошкоджено 40% об'єктів високовольтної мережі, дефіцит генеруючих потужностей залишається досить великим і відключень електроенергії взимку уникнути навряд чи вдасться, попередив Шмигаль.
Між зростанням та падінням: що чекає на економіку
У Національному банку також чекають глибшого падіння економіки цього року, порівняно з жовтневим прогнозом у 32%, та послаблення зростання наступного.
"Навіть у нашому базовому, відносно оптимістичному сценарії зростання ВВП (у 2023 році - ред.) буде дуже млявим, набагато нижчим, ніж ті 4%, які ми передбачали в нашому жовтневому прогнозі", – заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.
При цьому базовим сценарієм визначено найоптимістичніший із можливих. За ним передбачається оперативне відновлення енергетичної інфраструктури та успішний захист таких об'єктів. Інші два передбачають серйозніші руйнування енергосистеми – глибше враження критичної інфраструктури з повільним її відновлення та масштабні перебої в енергосистемі.
Експерти групи ICU наголошують на великих ризиках негативних сценаріїв. "Наш макроекономічний прогноз зараз теж базується на припущеннях, які лягли в основу першого сценарію НБУ. Але ймовірність переходу до другого або третього сценарію залишатиметься дуже високою практично протягом усієї зими", – заявив у коментарі РБК-Україна голова департаменту макроекономічних досліджень групи Віталій Ваврищук.
Глава аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій очікує на більш негативний сценарій. "На сьогоднішній день я б орієнтувався на припущення, що швидкого відновлення енергетичної інфраструктури не буде, тобто наявна потужність буде десь на рівні грудня (близько 11 ГВт). Це обмежує економічне "зростання" наступного року рівнем мінус 8-10% ", – зазначив він у коментарі виданню.
Основну увагу уряду та операторів системи передачі та розподілу ("Укренерго" та обленерго) зараз зосереджено на пошуку фінансових та технічних ресурсів для оперативного відновлення генерації та постачання електроенергії.
На відновлення зруйнованої енергосистеми виділяють кошти США та інші партнери України, зокрема, Швейцарія – 100 млн доларів, ЄБРР – кредит на 300 млн євро, Нідерланди – грант на 75 млн доларів.
Буквально днями на конференції в Парижі досягнуто домовленості про допомогу ще кількох партнерів на 1 млрд доларів. "Наш результат конференції – близько 500 млн доларів грантових коштів, абсолютно нових коштів, про які домовилися на цій конференції, та ще близько 500 млн доларів у товарах, послугах та додаткових кредитах для додаткової підтримки підприємств державного сектору економіки", – повідомив Шмигаль.
За його словами, Франція виділить 125 мільйонів євро на генератори, LED-лампи та технічне обслуговування Південноукраїнської АЕС. Іспанія надасть 163 одиниці різного обладнання для підстанцій, Канада – 50 освітлювальних веж для ремонту енергооб'єктів у нічний час.
Партнери України чудово розуміють, що потреба у фінансовій допомозі може збільшитись, якщо атаки на енергосистему продовжаться. У МВФ не виключають, що додатково потрібно буде щонайменше 1 млрд доларів на місяць. Проте, експерти сподіваються, що дефіцит буде покритий.
"Щодо дефіциту бюджету, то зараз важко оцінити вплив на економіку (атак на енергооб'єкти - ред.). Але якщо не буде тривалого блекауту у великих містах з відключенням опалення на кілька місяців, то вплив буде помірним. У крайньому випадку НБУ надрукує пару десятків мільярдів гривень на місяць – ми з досвіду 2022 року бачимо, що це не проблема. Але, звичайно, краще отримати додаткові зовнішні гроші", – вважає виконавчий директор Центру економічної стратегії (ЦЕС) Гліб Вишлінський.
Ваврищук поки що не бачить підстав для перегляду бюджетних показників. Але якщо доведеться коригувати параметри – знижувати плани щодо доходів або збільшувати витрати, то уряд, на його думку, ймовірно, просто активніше залучатиме ресурси на внутрішньому ринку.
"Поточна версія бюджету передбачає, що інвестори будуть знижувати портфель ОВДП, проте це дуже консервативний прогноз. На практиці можна буде досягти повного роловера внутрішніх внутрішніх боргів", – зазначив він.
Збереження дефіциту бюджету в перші місяці 2023 року буде на поточному рівні – 4-5 млрд доларів на місяць, очікує Паращий. "Якщо війна закінчиться влітку, то загальний дефіцит по року може і залишиться на рівні прогнозів уряду (38 млрд доларів). Але в першій половині року він може становити 24-30 млрд доларів", - зазначив експерт.
Дефіцит фінансуватиметься за рахунок зовнішніх надходжень. ЄС та США покриватимуть брак коштів у 38 млрд доларів регулярними щомісячними траншами.
Що буде з курсом гривні та цінами
Через невизначеність перехід на плаваючий валютний курс найближчим часом малоймовірний, вважає Паращий. "Моє бачення - НБУ триматиме офіційний курс на рівні 36,6 гривень/долар протягом усього 2023 року. Поки що надходження від міжнародних партнерів (3,5-5 млрд доларів на місяць) перекриватимуть витрати НБУ на валютні інтервенції (2-3 млрд доларів на місяць), то немає сенсу змінювати курс", – зазначив експерт.
Говорити про нове зниження офіційного курсу, на його думку, можна буде лише, якщо витрати на валютні інтервенції зростуть і протягом кількох місяців перевищуватимуть валютні надходження від партнерів.
Не очікує зміни курсу найближчим часом і Ваврищук. Як мінімум до кінця першого півріччя курс гривні щодо долара зберігатиметься на поточному рівні, вважає він. "Надалі НБУ враховуватиме стан платіжного балансу та динаміку припливу міжнародної допомоги”, – зазначив експерт.
Ваврищук вважає найбільш ймовірним, що у другому півріччі буде коригування офіційного курсу. "Думаю, буде зниження курсу на 10-15%. Не думаю, що за результатами 2023 року ми вийдемо на середній курс, який закладено до бюджету. Ймовірно, гривня залишатиметься дорожчою, ніж планує уряд (42,2 грн за долар)", – зазначив експерт.
Крім того, може дещо збільшитись інфляція, вважає Вишлінський. "Темпи інфляції зростуть через зростання витрат, гривня може трохи послабшати через скорочення експорту", – припускає він. Протилежна оцінка у Ваврищука. Він вважає, що інфляція не збільшуватиметься, оскільки уряд одразу у своєму прогнозі завищив цей показник.
"Прогноз інфляції від уряду (28% - ред.) здається завищеним. Він чи не найпесимістичніший серед усіх опублікованих прогнозів. У мене сподівання, що інфляція буде меншою", – зазначив він.
Більш чітких прогнозів щодо розвитку економіки України поки що дати практично неможливо. Саме тому МВФ і не виділяє кредитних коштів, обмежуючись моніторинговою програмою співпраці . Але вже після завершення війни ситуація в економіці може кардинально змінитись, упевнений радник президента з економічних питань Олег Устенко.
Він вважає, що за два роки Україна зможе вийти на довоєнний рівень розвитку – для цього потрібно буде забезпечити зростання ВВП на 15% на рік. Це, на його думку, буде можливим, оскільки збільшаться інвестиції для відновлення зруйнованих об'єктів, але вже на технологічно новому рівні.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News