Наступного року Національний банк України (НБУ) очікує на три сценарії розвитку інфляції. Про це повідомив голова НБУ Андрій Пишний на прес-брифінгу, присвяченому рішенню правління центрального банку зберегти високу облікову ставку на рівні 25%. Також в Нацбанку озвучили, до чого готуватись українцям у 2023 році.
Облікова ставка 25%
У четвер правління Національного банку оприлюднило рішення залишити облікову ставку 25%, яку було запроваджено ще у червні. Обійшлося без сюрпризів — напередодні фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків провів відповідне опитування експертів.
Введення високої облікової ставки 25% раніше декларувалося як зброя проти зростання інфляції, що, втім, більшість експертів критикують як невиправдану теорію, оскільки нинішня інфляція є, по суті, немонетарною і від облікової ставки не залежить. Проте в НБУ не забули заявити про успіхи у боротьбі з інфляцією, наголосивши, що вона зростає не такими швидкими темпами, як прогнозувалося у жовтневому прогнозі Нацбанку.
Базовий сценарій
На брифінгу глава НБУ розповів, що регулятор при прогнозуванні інфляції на наступний рік виходить з трьох сценаріїв. Перший сценарій має на увазі досить швидке відновлення економіки.
«До цього сценарію закладено продовження енергетичного терору, однак й досить успішний захист повітряного простору України та об'єктів критичної інфраструктури завдяки ефективній роботі нашої протиповітряної оборони та ЗСУ, а також оперативне відновлення пошкоджених потужностей. Власне, це та ситуація, яку ми бачили цього тижня», — заявив Андрій Пишний.
Дефіцит електроенергії за такого сценарію не повинен перевищувати за розрахунками НБУ 25%, і саме цей сценарій в центробанку розглядають як базовий під час прогнозування, оцінки можливих варіантів та напрацювання плану дій.
Негативні сценарії
Другий сценарій, на який орієнтується НБУ, передбачає повільне відновлення та більш глибоке ураження критичної енергетичної інфраструктури.
«Власне, це ті наслідки, які ми з вами могли спостерігати після атаки 23 листопада. В цій ситуації і тривалість відновлення, і вартість ремонтних робіт і, відповідно, недоступність енергетичних та передавальних потужностей зростають, а значить й зростає дефіцит», — розповів Андрій Пишний.
Третій сценарій допускає серйозні руйнування з масштабними перебоями в енергосистемі. В Нацбанку сподіваються, що цього не допустять ЗСУ та ППО, оскільки такий сценарій має досить суттєві драматичні наслідки на економічні процеси.
«За нашими оцінками, дефіцит електроенергії посилить інфляційний тиск на 1-2 в/п у 2023 році залежно від того сценарію, за яким розвиватимуться події», — повідомив голова НБУ.
Дизель-генерація
За словами заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука, за яким би сценарієм не пішли події наступного року, загальний тренд — це зростання виробничих витрат та дефіцит певних видів продукції. Основний фактор, що провокує зростання цін — це зростання собівартості продукції через перехід на дизель-генерацію потреби у паливі та порушення технологічних процесів.
Втім, загальне погіршення ситуації дає й «подарунки» — послаблення внаслідок економічної кризи в країні споживчого попиту частково стримуватиме зростання інфляції. Водночас сподівання на сильне зростання ВВП навряд чи виправдаються.
«Наступного року за базового сценарію зростання ВВП буде набагато більш млявим, набагато нижчим за 4%, які ми допускали в жовтневому прогнозі. А за інших сценаріїв ВВП скорочується навіть й наступного року. Також за всіма сценаріями варто очікувати на певне погіршення ситуації щодо зовнішньої торгівлі внаслідок втрати експортних потужностей та необхідності в додатковому імпорті. На даний момент це попередні оцінки», — резюмував Сергій Ніколайчук.
Перспектив щодо покращення ситуації в країні наступного року в Нацбанку не бачать. Там очікують, що інфляція знижуватиметься дуже повільно, та навіть у 2023-2024 роках істотно перевищуватиме ціль НБУ в 5%. Тому в Нацбанку декларують, що й надалі готові боротися з інфляційними процесами. А важливою умовою стабільного функціонування економіки в умовах війни вважають все ж таки своєчасне надходження міжнародного фінансування, а також співпрацю з МВФ.
