Світ опинився на порозі безпрецедентної економічної кризи. Ціни на енергоресурси б'ють всі історичні максимуми. В Європі спостерігається хвиля промислових банкрутств, а уряди закликають своїх громадян до економії енергоресурсів. Трохи кращою є ситуація в США, хоча й там, як визнав президент США Джо Байден, офіційно настала рецесія.
Глобальні проблеми в економіці не віщують Україні нічого доброго. Адже внаслідок скорочення виробництва падає й попит на сировину. Зокрема на метал та залізну руду, які були основними експортними позиціями України.
Криза в ЄС та рецесія у США
Європа занурюється в глибоку рецесію через енергетичну кризу. Такого висновку дійшли аналітики Deutsche Bank. "Базовий прогноз, зроблений нами в липні, щодо помірної рецесії цієї зими зараз є занадто м'яким, - пише в дослідницькій записці головний економіст інвестиційного банку Європи Марк Волл. - Тепер ми прогнозуємо більш тривалу та глибоку рецесію".
Ситуація зараз є настільки поганою, що офіційні особи ЄС закликали країни-члени добровільно нормувати енергію, зазначивши, що скорочення можуть стати обов'язковими. У багатьох місцях в Європі вартість електроенергії зросла в такій мірі, що багато фабрик були змушені закритися. А у Франції чиновники запропонували вимкнути світло на всесвітньо відомій Ейфелевій вежі раніше, ніж звичайно, для економії електроенергії.
Але це лише вершина айсберга. Неймовірно високі ціни на енергоносії, які зросли вдесятеро порівняно з середнім рівнем за останнє десятиліття, призвели до сплесків банкрутства серед промисловців. Ті, хто залишився на плаву, були змушені скоротити виробництво. Аби нівелювати втрати для бізнесу та громадян уряди спрямували сотні мільярдів доларів на субсидії, що вкотре підкреслює безпрецедентний характер кризи.
Невтішні прогнози днями озвучив також Світовий банк. На думку аналітиків, уповільнення найбільших світових економік, таких як США, Китай та Єврозона, може призвести до глобальної рецесії 2023 року.
Один з найбільших у світі інвестиційних банків Goldman Sachs вважає, що зростання ВВП США 2022 року становитиме 0%. За оцінками МВФ, ВВП Китаю за 2022 рік зросте на 3,3% (на початку року МВФ передбачав зростання до 5,7%). Втім, як заявив президент США Джо Байден, рецесія у США вже фактично розпочалася. ВВП США падає два квартали поспіль - 1,6% у першому кварталі 2022 року та 0,6% у другому.
Падіння економіки підігріває стрімке зростання інфляції, яке у червні досягло рекордних значень з 1980-х років. Все це супроводжується стрімким падінням фондових індексів. Наприклад, S&P 500 впав на 19% за рік.
Ставки зростають
Аби знизити ціни, центральні банки Америки та ЄС підвищують відсоткові ставки. Так, 21 вересня ФРС США вже вчетверте підвищила відсоткову ставку за федеральними кредитними коштами на 75 базисних пунктів до діапазону 3-3,25% річних, що є рекордним значенням за 14 років. Підвищує ставки також ЄЦБ. Хоча й не так агресивно. Останнє підвищення відбулося 14 вересня, до 1,25%.
Сама ідея підвищення ставок полягає в тому, що, зробивши кредит більш дорогим, люди менше витрачатимуть та більше зберігатимуть. Це зниження споживчого попиту призведе до зниження цін на товари та послуги, які злетіли до небес, але на це потрібен час.
"Попри те, що ціни на нафту та бензин останнім часом впали, вартість продуктів харчування та орендної плати продовжує зростати, що ставить центральний банк Америки у скрутне становище", - пише Бі-бі-сі.
Але підвищення ставки - це далеко не панацея. Головна небезпека такого підходу полягає в тому, що якщо центробанки зайдуть надто далеко, "дорогі" гроші можуть задушити економічне зростання та спричинити сплеск безробіття. При цьому головні суперечки економістів сьогодні ведуться щодо того, чи порине світ у жорстку та довгу рецесію, чи обмежиться помірним уповільненням економічного зростання.
Що Україні?
Потрясіння на світових ринках прямим чином впливають й на Україну. По-перше, зростання цін на електроенергію в Європі змушує уряди різних країн витрачати більше грошей на субсидії. А це означає, що вільних коштів для України буде менше. До того ж зростання комунальних рахунків уже спровокувало низку протестів.
Лише за останній місяць акції відбулися у Великій Британії, Молдові, Німеччині, Австрії та Італії. Один з наймасовіших протестів пройшов у Празі. Там на вулиці на початку вересня на демонстрацію проти зростання цін на енергоносії вийшли понад 70 000 осіб. Попри те, що європейські лідери публічно присягаються у підтримці Києва, заклики громадян-протестувальників можуть похитнути їхню впевненість.
Але що пригнічує найбільше - негативний сценарій у світовій економіці може призвести до падіння цін на сировинних ринках та відповідно до зниження експортних надходжень з дедалі більшим посиленням тиску на курс гривні та споживчі ціни.
А світова кон'юнктура цін на основні групи українського експорту вже сьогодні залишає бажати кращого. Світові ціни на сталь та залізну руду продовжують знижуватися, насамперед через зменшення попиту з боку Китаю. У КНР у вересні рік до року попит на сталь скоротився у 2,3 раза.
І покращень до кінця року не передбачається. 21 вересня Міжнародне кредитно-рейтингове агентство Fitch Ratings переглянуло свої очікування щодо цін на метали та металургійну сировину на 2022 рік. Зокрема, агентство знизило короткостроковий прогноз щодо ціни залізної руди на 2022 рік зі $120/т до $115/т.
Ці оцінки свідчать про зниження попиту на сталь, що призводить до скорочення сталеливарного виробництва, зниження потреби в металургійних ресурсах, падіння маржі сталеливарників та накопичення запасів залізної руди. Що в сукупності буде тиснути на ціни.
З огляду на те, що продукція металургійної галузі належала до головних позицій українського експорту, руйнація виробничих потужностей через війну плюс зниження попиту досить болісно позначаються на економіці. За даними Державної митної служби, валютний виторг українських компаній від експорту чорних металів у серпні рік до року скоротився на 58%. Схожою є ситуація також із зерном.
Після того, як Україна домоглася розблокування "зернового морського коридору", світові ціни на зернові, зокрема пшеницю та кукурудзу, почали знижуватися. Щоправда, після заяви президента РФ Володимира Путіна про псевдореферендуми, починаючи з вівторка, ціни на пшеницю на світових біржах зросли до 3-місячного максимуму на фоні погроз РФ посилити війну в Україні, що може призвести до скорочення постачання зерна з Чорноморського регіону.
В умовах дефіциту бюджету, який наступного року закладено на рівні 50%, глобальний економічний порядок денний не віщує Україні нічого доброго. А виконувати бюджет буде дедалі складніше.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →