Росія стикається з гострою енергетичною та паливною кризою після кількох місяців українських атак на її нафтопереробні заводи та іншу енергетичну інфраструктуру.
Як передають Vesti-UA.net, це спричинило довгі черги та економічне уповільнення в Росії, змусивши деякі регіони ввести нормування палива, пише Forbes.
Ця криза вийшла за межі Росії, сприяючи зростанню цін на дизельне паливо у США, що спонукало президента Дональда Трампа публічно закликати Зеленського та Україну припинити атаки на російські нафтопереробні заводи – це стало новою точкою напруги у відносинах між США та Україною, які дедалі більше загострюються.
Заклик до енергетичного перемир'я
В статті додається, що Трамп також закликав Росію припинити атаки на енергетичну інфраструктуру України.
Нагадується, що 14 вересня Трамп заявив у соціальних мережах, що Київ і Москва домовилися про взаємне припинення ударів по об’єктах енергетики. Українські чиновники заявили, що їм нічого не відомо про таку угоду, а Зеленський сказав, що "не впевнений", чи дотримається її Росія.
Видання зауважує, що в певному сенсі це не є новиною. Енергетичний фронт вже давно є ключовим елементом російського вторгнення в Україну. Росія систематично намагається знищити можливості України з виробництва електроенергії, одночасно намагаючись використовувати своє енергетичне домінування як важіль впливу на Європу.
Зі стратегічної точки зору Росія й надалі прагне зупинити промислове та сільськогосподарське виробництво в Україні та зламати дух її народу.
Атаки на інфраструктуру
Зазначається, що атаки на інфраструктуру передачі та розподілу електроенергії можуть обмежити можливість постачання електроенергії від діючих електростанцій до споживачів, а також порушити передачу електроенергії з українських атомних електростанцій.
Систематично підриваючи енергетичну систему України, Росія також збільшує економічні витрати на підтримку енергетичної стійкості країни та продовження війни.
Водночас, Україна перейшла від тактичних ударів по ключових російських енергетичних артеріях на початку війни до довгострокової, виснажливої стратегії, спрямованої на підрив нафтопереробних потужностей Росії та позбавлення Кремля важливого джерела доходів, одночасно порушуючи логістику військової машини та роблячи життя пересічних росіян нестерпним.
Така перспектива вже давно не віталася ані у Вашингтоні, ані в Брюсселі, оскільки панували побоювання щодо зростання цін та прискорення інфляції.
Спочатку Україна надавала пріоритет атакам на порти та термінали для нафти та нафтопродуктів, такі як Усть-Луга, але згодом переорієнтувалася на нафтопереробні заводи, де завдані збитки можуть мати більш тривалі наслідки.
Видання прогнозує, що ефективність атак залежить від того, чи зможе Україна й надалі завдавати збитків швидше, ніж Росія зможе їх усунути.
Прогнози щодо видобутку нафти
Вплив військових дій України є очевидним, оскільки Росія нещодавно переглянула свій прогноз видобутку нафти на 2026 рік у бік зниження до 494,2 млн тонн, або приблизно 9,88 млн барелів на добу, що є найнижчим прогнозованим рівнем за останні 17 років. Хоча очікується, що наступного року видобуток відновиться до 500 млн тонн, прогнози на 2026–2029 роки були знижені на 16–20 млн тонн порівняно з травневими оцінками.
В статті констатується, що знищення нафтопереробних потужностей має набагато серйозніші наслідки, ніж можна було б припустити, виходячи з первинних статистичних даних.
"Будівництво такої інфраструктури вимагає значного часу, а замінити її не так просто. Деяке обладнання можна придбати лише в Китаї, оскільки західні постачальники дотримуються санкцій", - розповіло видання.
З цієї причини Росія змушена покладатися на обмежене коло покупців, які готові переробляти російську нафту, зокрема Китай та Індію.
Дефіцит на світових ринках на користь РФ
Видання вважає, що незважаючи на різке падіння обсягів видобутку в Росії, загальний світовий енергетичний ринок, що страждає від дефіциту через війни на Близькому Сході, приніс Росії несподівану вигоду.
Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) прогнозує, що світові поставки нафти скоротяться на 5,7 млн барелів на добу, або на 6 %, через тривалі перебої на Близькому Сході, тоді як попит, за прогнозами, зросте на 2,6 млн барелів на добу у 2027 році.
У бюджеті Росії на 2026 рік доходи від нафти та газу прогнозуються на рівні 8,92 трлн рублів, що дещо перевищує 8,48 трлн рублів, зібраних у 2025 році. Однак підвищення цін на нафту ще не дозволило повністю компенсувати зниження енергетичних доходів Росії.
Реакція РФ
Криза в Ормузькій протоці та захоплення західного узбережжя Ємену хуситами, яких підтримує Іран, врятували російську економіку. Хоча Кремль і не був ініціатором цих подій, він може – і, найімовірніше, буде – продовжувати та посилювати їх на свою користь.
Росія вжила заходів для підтримки свого внутрішнього ринку палива, обмеживши експорт палива та організувавши імпорт із Білорусі, Казахстану та Індії.
З наближенням зими енергетична війна, ймовірно, перетвориться на змагання за те, яка сторона зможе краще зберегти свою енергетичну стійкість. Для України це означає захист і відновлення критично важливої інфраструктури в умовах постійних російських атак.
Для Росії це означає забезпечення поставок палива та відновлення роботи нафтопереробних заводів, тоді як українські удари продовжують порушувати роботу її енергетичної системи.
