Представники російсько-української мафії Паоло Урфер і Ральф Ізенеггер скуповують європейський футбол?

Як відомо, після втечі Януковича та верхівки донецької мафії, які під назвою «Партія регіонів» контролювали країну, в Україні залишилися величезні активи, що належать втікачам

Ім'я Паоло Урфера зацікавило польських журналістів після того, як минулого року футбольний клуб «Лехія» з Гданська був куплений дубайським інвестиційним фондом Mada Global.

На сайті клубу «Лехія» Паоло Урфер значиться як президент. Водночас «Вікіпедія» та інші джерела підтверджують, що власником «Лехії» є Mada Global. Журналісти видання Wirtualna Polska зацікавилися угодою та провели розслідування щодо нового президента і власників польського клубу і дійшли висновку, що за ними стоять представники російської та української організованої злочинності.

Чи стоїть за купівлею гданської «Лехії» (Lechia) біглий український олігарх Юрій Іванющенко, відомий також під кримінальним псевдонімом «Юра Єнакієвський», — достеменно невідомо. Але відомо, що Паоло Урфер представляв і представляє в Україні його інтереси, і інтереси ці футболом не обмежуються.

Як відомо, після втечі Януковича та верхівки донецької мафії, які під іменем «Партія регіонів» контролювали країну, в Україні залишилися величезні активи, що належали втікачам. Серед таких втікачів – Юрій Іванющенко, якого називали другою за впливовістю людиною після Януковича. Про його минуле достеменно нічого невідомо, але вперті чутки стверджують, що це – донецький бандит, який вибився на саму гору кримінального світу завдяки замовним вбивствам і рекету.

Як би там не було, але за часів правління донецького клану Юрій Іванющенко став дуже багатою людиною, яка підім'яла під себе значні державні активи. Після революції 2014 року Іванющенко зник разом з Януковичем, а українські правоохоронці оголосили його в розшук, наклавши арешт на виявлені активи.

Серед останніх був маєток Юрія Іванющенка під Києвом, в елітній Конча-Заспі, який він почав будувати з приходом до влади Віктора Януковича. Але, попри арешт, у 2016 році Паоло Урфер зміг викупити 15 гектарів маєтку з найціннішими будівлями, зокрема, з головною резиденцією, яку порівнюють з Версалем.
 

Згідно з документами, за 15 гектарів заповідної землі та все майно, що знаходиться на ній, Паоло Урфер заплатив 135 000 доларів. Що як мінімум у шість разів нижче за реальну ціну.

Як так сталося, що арештований актив був проданий, невідомо досі. Прокуратура намагається оскаржити угоду, але проблема полягає ще й у тому, що Паоло Урфер передав куплене майно своїй компанії «Орбіта холдінгс ЮА». Хоча формально засновником значиться Івков Сергій Іванович, він – явний номінал, якого підібрали люди Іванющенка десь у Луганську. У 2023 році компанія змінила власника – ним став кіпрський офшор. Але бенефіціаром, як і раніше, значиться Паоло Урфер.

 
Судячи з усього, відвоювати проданий актив Юрія Іванющенка українським правоохоронцям вже не вдасться: якщо навіть арештоване майно зумів купити швейцарський громадянин, то тепер, після передачі його в інші руки, шансів у влади України ще менше.

Паоло Урфер і захисник російської мафії Ральф Ізенеггер

У зв'язку з ім'ям Паоло Урфера спливає й інший представник організованої злочинності. Цього разу йдеться про представника Солнцевського ОЗУ (Росія) Сергія Михайлова на прізвисько «Михась».

Щоправда, «Михась» тут спливає вже не напряму, як «Юра Єнакієвський», а через друга та партнера Паоло Урфера – Ральфа Освальда Ізенеггера. Він, як і Паоло Урфер, є громадянином Швейцарії. Якщо Урфер – колишній футболіст, який перекваліфікувався після завершення кар'єри на футбольного функціонера, то Ізенеггер – адвокат, задіяний у тій самій спортивній сфері.

Судячи з усього, обоє познайомилися в Росії, де Паоло Урфер представляв інтереси чеченського бізнесмена Булата Чагаєва, який купив швейцарський футбольний клуб «Невшатель Ксамакс». Це було у 2011 році, проте невдовзі Урфер посварився з Чагаєвим і в наступні роки співпрацював як радник, зокрема, з російськими клубами «Зеніт» (Санкт-Петербург) та «Рубін» (Казань).

Ізенеггер розпочинав свою кар'єру юриста у Швейцарії, причому знання російської мови допомогло йому здобути клієнтуру з колишнього Радянського Союзу. Здебільшого це були представники мафії та влади, які активно ховали свої капітали у Швейцарії. Тут їм дуже сильно допомагав Ізенеггер. Десь на цьому шляху він перетнувся з Сергієм Михайловим, який якраз був заарештований у Швейцарії за звинуваченням в участі в організованій злочинній групі. Рік потому ключового свідка, який мав звинуватити Михайлова, застрелили в Нідерландах ще до надання свідчень. У 1998 році, через два роки після арешту, «Михася» було звільнено, а звинувачення проти нього знято.

Активну участь у цьому процесі взяв Ральф Ізенеггер, якого навіть заарештували на три місяці за те, що він виносив із камери «Михася» інструкції для його оточення щодо того, як розвалити справу. Втім, Ізенеггер відбувся легким переляком – лише трьома місяцями ув'язнення.

Зате він обзавівся клієнтами на самому верху російської злочинності та влади, які складно відрізнити одне від одного. Серед таких був колишній керівник Управління справами президента Єльцина Павло Бородін. Його заарештували у 2001 році в США і передали швейцарцям, які звинуватили його, зокрема, в отриманні хабаря в 30 мільйонів доларів за контракти на реконструкцію Кремля. Зрештою у 2002 році Бородіна визнали винним у відмиванні грошей. Однак його оштрафували лише на 300 000 франків і відпустили.

Серед клієнтів Ізенеггера був і Булат Чагаєв, власник клубу «Невшатель Ксамакс», у якому Урфер підробляв як директор. Ізенеггер теж посварився з Чагаєвим, але зате зустрів Урфера, з яким співпрацює і зараз.

Ральф Ізенеггер, Дональд Трамп та українські олігархи

Спливало ім'я Ізенеггера і в скандалі з приводу хабаря Дональду Трампу у 2019 році. Як стверджує прокуратура США, йдеться про мільйон доларів від українського олігарха Дмитра Фірташа, який за допомогою Ізенеггера переказав ці гроші Леву Парнасу, що був одним із організаторів тіньового фінансування виборчої кампанії Трампа. За які такі заслуги Фірташ переказав Трампу мільйон доларів – невідомо, але США вже кілька років безуспішно домагаються екстрадиції олігарха, який втік з України й переховується в Австрії.

Серед клієнтів Ізеннеггера є також і вже відомий нам Юрій Іванющенко. Певний час тому Ізеннеггер навіть похизувався на сайті своєї компанії, що йому вдалося виключити ім'я Іванющенка зі санкційного списку Євросоюзу. Сьогодні на сайті замість цього повідомлення відображається «помилка 404».

Чи звів Юрія Іванющенка та Паоло Урфера Ральф Ізеннеггер, чи вони познайомилися в інший спосіб – невідомо. Можливо, це сталося через посередництво інших одіозних українських олігархів – братів Суркісів, з якими співпрацював Іванющенко, а Урфер був радником у їхньому клубі «Динамо» (Київ). У січні 2023 року він навіть виступав посередником під час продажу футболіста Іллі Забарного англійському «Борнмуту».

Ізеннеггер також співпрацював з «Динамо» (Київ). Він представляв його інтереси у розглядах у Спортивному арбітражному суді в Лозанні. Власники клубу, Григорій та Ігор Суркіси, теж належать до пулу проросійських олігархів, що підтримували Януковича. У 2022 році вони втекли з України, вивізуши з собою кілька десятків мільйонів доларів готівкою. Що стосується навколофутбольних кримінальних історій, то Суркіси переховувалися від податків шляхом переказу грошей за трансфери гравців через компанії в офшорах. Йдеться про сотні мільйонів доларів. Чи брав участь у цьому Ізеннеггер – теж невідомо, але те, що він з’являвся в орбіті Суркісів – однозначний факт.

Урфер, Ізеннеггер і скуповування футбольних клубів Європи

Купівля гданської «Лехії» — не перша футбольна угода Урфера та його колеги Ізеннеггера.

У 2018 році вони намагалися купити бухарестське «Динамо», але походження грошей пояснити так і не змогли. У 2020 році Ізеннеггер став директором латвійського клубу «Валмієра». У документах зазначено, що швейцарський юрист є бенефіціаром компанії, в якій зареєстровано клуб, але на 95 відсотків акції належать компанії Sky Silver, зареєстрованій у Дубаї. У 2020 році в Польщі з’явився Паоло Урфер. Він представився представником компанії Innovation Business Development з Дубая і заявив, що хоче вкласти 100 мільйонів злотих в одну з польських команд.

Урфер намагався купити краківську «Віслу» та вроцлавський «Шльонськ». Угоди зірвалися, але під час цих спроб спливли зв’язки Урфера з Ізеннеггером та російсько-українським брудним капіталом. На запитання про зв’язки з Росією та походження коштів Урфер відповідати відмовився. Але заявив, що його інвестори не представляють російський капітал.

Походження грошей все одно викликає сумніви

Зрештою Урфер купив гданську «Лехію», але походження грошей, на які було здійснено цю купівлю, все одно дуже сумнівне. Спроба сховатися за дубайським інвестиційним фондом дуже незграбна.

Гданський клуб офіційно купила компанія Football Culture Polska, зареєстрована у Варшаві, що належить глобальному фонду Mada Global Fund for Income Opportunities з Дубая. Представники інвесторів запевняють, що фонд пов’язаний з Mada Capital та Mada Financial Services, які утворюють групу капіталу Mada Group.

Проблема в тому, що на сайті цієї групи немає згадки про Mada Global Fund. До того ж представники групи не відповіли, чи мають вони зв’язки з цим фондом і чи знайомі вони з Паоло Урфером та Ральфом Ізеннеггером.

Назву Mada Global, яка фігурувала в розмовах Урфера з клубами, можна знайти у списку місцевих фондів, зареєстрованих в Управлінні з цінних паперів та бірж Об'єднаних Арабських Еміратів. Але більше жодної інформації немає. Сайт Mada Global з'явився лише у червні 2023 року і не містить ні імен людей, пов'язаних із фондом, ні адреси фонду.

Висновок – російська мафія вкладає гроші в європейський футбол?

Звідси випливає висновок, що, судячи з усього, російська та українська мафія вкладають гроші, вкрадені у своїх країнах, у європейський футбол. Втім, мова, скоріше, йде про російську злочинність – адже і Юрій Іванющенко, і інші персони, які мають українське громадянство і згадані в матеріалі, належать до проросійських сил, що тісно співпрацюють з росіянами. І, по суті, є відгалуженням російської злочинності, а не самостійними силами.

Але, кому б не належали гроші, на які Паоло Урфер і Ральф Ізенеггер придбали польський та латвійський футбольні клуби, їхнє походження викликає як мінімум питання. Особливо в контексті зв'язків нових власників клубів із вельми одіозними особистостями з Росії та України.

Обирайте перевірене — додайте Vesti-UA.net до обраного Google

Новини партнерів