"Темний" радник: Як керівник КЕР Антон Кучухідзе "консультує" державного регулятора

Чому такі люди щось радять державному регулятору КРАІЛ, ігноруючи суспільний інтерес?

6 вересня Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей звітувала про діяльність свого дорадчого органу – Консультаційно-експертної ради. Однак у КРАІЛ повідомили лише про те, що "КЕР продовжує роботу з допомоги комісії щодо реалізації держполітики у сфері грального бізнесу". Серед усього – це 15 засідань за 6 місяців з моменту обрання нового складу Ради та її голови – Антона Кучухідзе.

Дивно, що, окрім оприлюднення назв законопроєктів, до яких КЕР надала свої зауваження, невідомо нічого. То що ж радили експерти та консультанти КЕР державному регулятору? Питання потребує детального розбору.

Як відомо, рік тому, 12 серпня, КРАІЛ достроково розпустила свою Консультаційно-експертну раду, оскільки вона працювала безрезультатно і не виконувала своїх повноважень. Причиною цього став перший заступник голови Ради Борис Баум. Це він був лобістом видачі ліцензії проросійському букмекеру 1XBet для роботи в Україні.

Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну він втік і передав свої повноваження своєму вихованцю – Антону Кучухідзе.

Консультант

Варто зазначити, що КЕР створена при КРАІЛ як дорадчий орган і повинна надавати висновки та пропозиції до всіх нормативно-правових актів, автором яких є КРАІЛ. Звісно, Рада – дуже важливий орган, тим паче зараз, коли гральний бізнес після легалізації виглядає ще зовсім "сирим". До того ж в умовах війни. Тут необхідні професійні консультанти-експерти, які зможуть акумулювати свої знання та впроваджувати їх у процесі еволюції ринку гри. Найбільше – у регулюванні.

І уявіть собі, що на посаду в КЕР беруть, а точніше "ставлять" людину зовсім далеку від грального бізнесу – Антона Кучухідзе. З початку своєї діяльності він виступав експертом на каналах Медведчука, вірив у перемогу Росії над Україною, а з приходом війни – перевзувшись, став патріотом і в лютому 2023 року очолив КЕР при КРАІЛ.

Новоспечений голова КЕР подякував за довіру і зробив зі своїх сторінок у соцмережах перше офіційне звернення у новому статусі: "Щиро дякую, Комісіє з регулювання азартних ігор та лотерей, за таку високу довіру! Мене обрали головою Консультаційно-експертної ради. Радий працювати на розвиток галузі азартних ігор!".

Але працюючи в КЕР заступником, а згодом головою, Антон Кучухідзе відзначився феєричними заявами, що ставлять під сумнів усю його компетентність. То що він робить у КЕР і які поради дає державному регулятору?

Експерт

До початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Антон Кучухідзе із захопленням розповідав про туристів із Туреччини та Близького Сходу до Києва, які витрачали гроші в казино столиці. Але його математика була цілковито відірвана від реальності.

«За оцінками різних експертів, у середньому один турист із Близького Сходу щодня витрачає в Києві 800 євро, із них 300 євро припадає на готель. А за оцінками об'єднання Visit Ukraine, 500 євро може бути спрямовано на участь в азартних іграх», – запевняв Кучухідзе.

Тобто, за словами Кучухідзе, один арабський турист витрачав в Україні на добу 800 доларів. За його розрахунком, у туриста 500 доларів йшло на день на казино, а 300 – на оренду готелю.

Зазначимо, що, попри існування стереотипу, ніби туристи з Аравійського півострова їдуть в Україну розважатися в нічних клубах, більшість арабів – це сімейні люди, які приїжджають із дружинами, дітьми та батьками. Тоді, якщо вірити Кучухідзе, виникає логічне запитання: чим турист харчувався, за що він разом із сім'єю їздив на екскурсії? За які гроші він годував дітей і дружину? І який бюджет залишався дружині на шопінг в українських магазинах? Якось похід у казино в цю математику не вписується.

Антон Кучухідзе ще є автором цитати, що «легалізація грального ринку врятує країну від коронавірусу». Таким чином, він обіцяв, що гральний бізнес зможе приносити по 4 млрд грн до бюджету, щоб відновити економіку після пандемії. Але Уряд на боротьбу з пандемією COVID-19 виділяв окремий бюджет. За словами міністра фінансів Сергія Марченка, з початку пандемії Україна витратила 130 млрд грн. До того ж, згідно із законом, податки від грального бізнесу, що надходять до бюджету, розподіляються на всі соціальні сфери: освіту, науку, культуру, пенсії, зокрема і на медицину.

Водночас, якби не робота Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, то за його перебування в КВР узагалі не було б жодних надходжень. Ось останні дані щодо податкових надходжень із ринку азартних ігор від нардепа Ярослава Железняка, який і був ініціатором створення відповідної ТСК: «За серпень місяць 2023 року гральний бізнес заплатив +2,28 млрд грн. Це в 10 разів більше ніж за ВЕСЬ 2021 рік і майже в 3 рази більше ніж за ВЕСЬ 2022 рік». Якось не дуже схоже на «порятунок країни», правда?

Ще одна його відома заява про те, що: "Існує трикутник відповідальності: "Держава-Бізнес-Суспільство". Тут Кучухідзе своїми маніпуляціями та некомпетентністю посилює негатив навколо галузі та регулятора. Саме задля безпеки громадян і було створено державний регулятор та дорадчий орган, тобто щоб бізнес був відповідальним і дотримувався всіх правил гри ринку. Так, інша річ, відповідальність громадян, але дивно, що в інтерв'ю він перекладає обов'язки на громадянина. Пан Кучухідзе надійно спирається на той факт, що в Україні взагалі лудоманію не внесено до реєстру хвороб, а роботу психологів у цьому напрямку просто називає заробітком.

Але лудоманія в Україні існує, попри те, чи внесена вона до Переліку медичних протипоказань (захворювань і вад) чи ні. Люди з ігровою залежністю безконтрольно витрачають гроші, не чекаючи на приведення нормативної бази у відповідність до реєстрів Всесвітньої організації охорони здоров'я. Антон Кучухідзе, як представник КГР, уже давно мав порадити КРАІЛ почати над цим працювати і створювати обмеження для операторів ринку та впроваджувати певні правила роботи. Нагадаємо, що лудоманію включено до міжнародної статистичної класифікації хвороб МКХ-10 ще з 2019 року. А гральний ринок легалізували у 2020-му, тому це питання мало бути врегульоване та приведене до міжнародного стандарту чи не найпершим. Але Кучухідзе і тут вирішив піти простішим шляхом – звинуватити людей у безвідповідальності.

Ще одна його цитата: "Обмежити людину неможливо". Та невже? А для кого тоді існують вікові обмеження на ринку гри? Обмежувати можна і потрібно, і насамперед операторів, які мають нести відповідальність за те, кого вони допускають до гри. Це, насамперед, питання регуляторної політики, яке безпосередньо входить до компетенції роботи КГР.

(Не)Компетентність так званого консультанта-експерта Антона Кучухідзе викликає безліч запитань. Чому такі люди щось радять державному регулятору КРАІЛ, ігноруючи суспільний інтерес? Чому КГР не працює у відкритому форматі та не демонструє свої пропозиції громадянам? Бо з огляду на заяви голови КГР, є ризики, що ці "експертні пропозиції" можуть зруйнувати чиєсь життя або катастрофічно вплинути на все суспільство.

Обирайте перевірене — додайте Vesti-UA.net до обраного Google

Новини партнерів