«Кому війна, а кому мати рідна» — цей вислів найточніше описує життя бізнесмена Євгена Казьміна. Уродженець Луганщини ніколи не приховував своїх проросійських поглядів. Злочинна анексія Криму у 2014 році, вторгнення Росії до його рідних Луганської та Донецької областей ніяк не змінили ставлення бізнесмена до держави-агресора.
Казьмін — ідейний фанат «русского мира». Навіть після початку повномасштабної війни 24 лютого 2022 р. він не змінив своєї думки. Підприємець зник з радарів. Невідомо, чи очікує він на прихід «своїх», чи хвилюється через те, що у правоохоронців знову виникнуть питання до його проросійських поглядів. Попри те, що Казьмін потенційно небезпечний для держави, на його бізнес це не впливає. Він і далі продовжує отримувати кошти з державного бюджету як підтримку «Комерційного індустріального банку», а також розвивати свої компанії, які радше схожі на «одноденки».
Бізнес із присмаком сепаратизму
Війна розставила все на свої місця — ті, хто в душі вболівав за «русский мир», продемонстрували себе повною мірою. Багатьом публічним діячам, зокрема політикам і бізнесменам, вдалося вчасно перефарбуватися, проте суспільство пам'ятає все.
У Казьміна склалася дещо інша ситуація — ще у 2016 році проти нього було розпочато досудове розслідування за ч. 3 ст. 110-2 Кримінального кодексу України («Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України»).
Євген Казьмін
Питання у слідства до бізнесмена були дуже серйозними. Як встановили правоохоронці, Казьмін особисто керував будівництвом житла на території тимчасово окупованого півострова Крим. Ключове, що це житло призначалося не для звичайних кримчан, а для представників окупаційних структур — МВС РФ та ФСБ. Таким чином, він підтримав легалізацію агресора в захопленій частині України.
Одразу після анексії Казьмін, не довго думаючи, перереєстрував свій бізнес за законодавством Росії. Причому йдеться не про одну компанію, а одразу про 7 різних юридичних осіб. Гроші для їхнього функціонування він заробляв в Україні, а потім виводив через офшорні компанії до Росії. Злочинний бізнес проіснував протягом 2 років, але вдача відвернулася від Казьміна — у серпні 2016 року його затримали. Але тут почався справжній цирк.
У суді Казьмін повідомив про те, що до моменту вручення йому підозри він нібито повідомив слідству про те, що вчинив злочин, розкаявся, і в суді готовий визнати свою провину. Своєю чергою прокуратура не заперечувала проти звільнення зрадника від кримінальної відповідальності. Суд, заслухавши доводи сторін, вирішив все ж таки закрити провадження, звільнивши Казьміна від відповідальності.
Рішення суду про звільнення Казьміна від кримінальної відповідальності
Але тут у ситуації стався несподіваний поворот: Генеральна прокуратура раптово «прозріла», подавши апеляцію на рішення суду, однак Апеляційний суд Києва відмовив слідству, мотивуючи це тим, що вся інформація про звільнення Казьміна від відповідальності була відома представникам влади, і саме вони винні у звільненні підприємця від кримінальної відповідальності.
Рішення Апеляційного суду у справі про фінансування тероризму
Але й на цьому «дивна» кримінальна епопея не завершилася. Усі забули, що на майно Казьміна було накладено арешт. Всього за 2 місяці суд ухвалив зняти обмеження з 6 елітних автомобілів підприємця, серед яких 5 цінних Mercedes-Benz та 1 Audi A8L. Загальна вартість автопарку підприємця становить близько 1 мільйона доларів США.
Інформація про арештоване майно Казьміна
Попри те, що Казьмін людина дуже не бідна, офіційного прибуткового бізнесу у нього немає. На цей час, згідно з українським законодавством, на нього зареєстровані лише 2 підприємства, ще в одному він працює керівником. Ті компанії, якими Казьмін володіє, явно не функціонують, адже вони були засновані ще на початку 2000-х років у Севастополі. Їхній статутний капітал становить лише 400 грн, але це не заважало бізнесу світитися у кількох гучних кримінальних історіях.
Офіційний бізнес Євгена Казьміна
Приватне підприємство КВВМПУ фігурувало у кримінальних провадженнях. Проти бізнесу Казьміна були висунуті звинувачення у фіктивній підприємницькій діяльності, ухиленні від сплати податків у великих розмірах та підробці документів. Відомості про це містяться у кримінальному провадженні під № 12012000000000001 . Але й у цьому випадку, як і в історії про фінансування тероризму, немає жодного логічного фіналу — слідство триває, але, враховуючи строки давності, справу буде закрито.
КВВМПУ Казьміна має настільки багатий кримінальний бекграунд, що інформацію про злочини посадових осіб компанії можна знайти ще наприкінці 2000-х років. Як не дивно, усі провадження, що стосуються діяльності підприємства бізнесмена, залишилися не розкритими.
Приховати все
Раніше Євген Казьмін був власником великої трастової компанії «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ФЕУ ФІНАНС» (скорочена назва — «ЗНІКІФ «ФЕУ ФІНАНС»).
Після кримінального переслідування у справі про фінансування тероризму Казьмін зрозумів, що рано чи пізно його зможуть «притиснути». Тому фінансова компанія, що раніше належала йому, різко змінила власника. Засновницею бізнесу стала Валерія Євгенівна Казьміна (дочка підприємця), вона ж і керівник підприємства.
Інформація про власників «ЗНКІФ «ФЕУ ФІНАНС»
Попри те, що ФЕУ ФІНАНС виглядає досить солідною корпорацією, її фінансова звітність викликає безліч запитань. Згідно з офіційними даними, статутний капітал компанії становить 10 мільйонів гривень. Минулого року прибуток склав 30,5 мільйона, але при цьому підприємство не задекларувало жодних доходів. Це нонсенс, адже прибутку без доходів не може бути, тому все йде до того, що ФЕУ ФІНАНС, як і інші підприємства Казьміна, навмисно маніпулюють фінансовою звітністю для ухилення від сплати податків.
Фінансова звітність «ЗНКІФ «ФЕУ ФІНАНС»
«ФЕУ ФІНАНС» є засновником компанії «ФЕУ ДЕВЕЛОПМЕНТ». Попри свою назву та основний вид діяльності, підприємство займається зовсім іншим. У 2019 році поліція викрила конвертаційний центр, що діяв під прикриттям кількох компаній, а його центром був банк «Комерційний інвестиційний банк» (КомІнБанк), який через номінальних власників належить Казьміну.
Слідство встановило, що для реалізації злочинної схеми підлеглі Казьміна знайшли громадян, які за невеликі кошти погодилися стати номінальними керівниками фірм, через які проводився обнал. Як свідчать дані з судового реєстру, одному з чоловіків пообіцяли «закрити» борг у ПриватБанку в розмірі 15 тисяч гривень, однак і тут «кинули». На суді він повідомив, що йому одноразово виплатили 13 тисяч гривень, більше грошей він не бачив.
Витяг з кримінального провадження № 42017000000004228
Загалом діяла така схема: десятки фіктивних фірм скуповували брухт сотнями тисяч тонн, занижуючи його вартість, потім цей же метал реалізовувався вже за ринковою ціною. За 2 роки діяльність ОЗГ набула небачених масштабів. Розмір збитків, які Казьмін зі своїми спільниками завдав державі, склав понад 367 мільйонів гривень (за тодішнім курсом ~ 14 млн доларів США). Але ви не здивуєтеся, якщо ми скажемо, що і за цей злочин ніхто не відповів — справа загубилася в бюрократії.
Схема ухилення від сплати податків підприємств Євгена Казьміна
Ключову роль у нелегальному бізнесі відіграла корпорація «КВН». ТОВ «КВВ ГРУП» офіційно ніколи не належало Євгену Казьміну, але, як свідчать матеріали кримінальних проваджень, увесь час він працював на підприємстві виконавчим директором. Саме з офісу КВН на бульварі Тараса Шевченка у Києві Казьмін давав розпорядження будувати багатоквартирні будинки у Криму для представників російських спецслужб (оригінальні записи розмов містяться в матеріалах кримінального провадження щодо фінансування тероризму).
До 2021 року власницею та засновницею промислової групи була Олена Казьміна (підозрюємо, що це дружина Євгена). Окрім великої компанії, що займається вторинною переробкою відходів, Олена має ще один бізнес... як ФОП вона надає послуги перукарням та салонам краси. Виходить, що вона на всі руки майстер: і нігті нафарбувати, і великим промисловим підприємством може керувати.
Інформація про ФОП Олена Казьміна
Кишеньковий банк
Щодо «Комерційного індустріального банку» склалася взагалі цікава історія. Офіційно Казьмін отримав дозвіл на придбання 100% акцій банку в листопаді 2015 року (якраз у той момент проти нього почали досудове розслідування щодо фінансування тероризму). Однак, розуміючи, що справа пахне смаленим, Казьмін спробував приховати своє відношення до фінансової установи, попри те, що на той час він обіймав посаду голови наглядової ради «КІБ».
У квітні 2016 року Нацбанк визнав його власником істотної участі незалежно від формального володіння, що давало зелене світло на арешт фінансової установи. За чотири місяці, у серпні 2016 року, Казьміна затримали, але минуло лише три місяці, і раптом у банку з'являється новий власник — британець Степан Пол Пінтер. Згідно з інформацією НБУ, йому належать майже 95% акцій банку.
Інформація про власників «КомІнБанку»
Дивним чином ситуація залишилася незмінною: банк продовжив відмивати кошти холдингу «КВВ», який реально контролюється Казьміним. Це відображається не лише у кримінальних провадженнях, а й у штрафних санкціях НБУ. Найсвіжіший приклад: у серпні 2022 року регулятор наклав стягнення на «КІБ» у розмірі 7 млн гривень за «незабезпечення банком належної організації внутрішньобанківської системи запобігання, протидії та проведення первинного фінансового моніторингу». У лютому 2022 року «КомІнБанк» був помічений в ідентичній ситуації, але тоді на фінансову установу наклали символічний штраф — всього 200 тисяч гривень.
Але нещодавно «КІБ» перевершив сам себе. Виявляється, що банк брав участь у схемі розкрадання коштів державного «Укргазбанку». Слідство встановило, що в період з 2014 по 2019 рік 15 посадових осіб фінансової установи вивели 206 мільйонів гривень з банку. Ключовим підозрюваним є ексголова правління «Укргазбанку» (він же колишній керівник НБУ) Кирило Шевченко. Більшість фігурантів втекли з країни, проте є й ті, кого слідство затримало.
Карта розшуку колишнього керівництва «Укргазбанку»
Прізвища заарештованих осіб не повідомляються, але й це не головне. У березні 2022 року одному з членів злочинної групи банкірів обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою — застава у розмірі 6 441 600 грн. Надалі про хід справи офіційна влада не повідомляла, проте, як стало відомо з судового реєстру, фігурант провадження про привласнення коштів в особливо великому розмірі вийшов із СІЗО. За нього вніс заставу «КомІнБанк».
Минулого тижня фінансова установа, підконтрольна Казьміну, вирішила, що ці кошти все ж таки потрібно повернути. Тому вони звернулися до суду з вимогою про повернення внесеної застави за підозрюваного у розкраданні коштів «Укргазбанку», але Вищий антикорупційний суд відмовив у задоволенні клопотання.
Витяг із рішення ВАКС про відмову у поверненні застави «КІБ»
У результаті виходить дивна ситуація. Казьмін, визнаний винним у фінансуванні російських спецслужб, не тільки спокійно залишається на волі, а й через фіктивних осіб керує багатомільйонними бізнесами та звільняє чиновників-корупціонерів з-під варти.
Тим часом розпочинається 19-й місяць війни...









