Які бойові ракети розробляє Україна

На початку лютого Рада нацбезпеки України оголосила, що скоро армія отримає одразу кілька нових зразків потужного озброєння: ракетний комплекс "Вільха" та крилаті ракети "Нептун".

Обидві розробки, як означається, створені українськими конструкторами з ДКБ "Луч".

Військові експерти відзначають, що це не єдині проекти бойових ракет, які з різною мірою реалістичності можуть отримати ЗСУ від власного військово-промислового комплексу в короткій чи середній перспективі.

"Нептун"

Тема крилатої ракети українського виробництва сколихнула медіапростір після того, як РНБО опублікувала відео її тестових пусків.

"Після тотального роззброєння української армії відповідно до Будапештського Меморандуму, на озброєнні Збройних Сил України не залишилося жодної крилатої ракети", - заявив секретар Ради нацбезпеки Олександр Туричнов, обґрунтовуючи необхідність розробок, які проводить Державне конструкторське бюро (ДКБ) "Луч".

І хоча прямо назва нової крилатої ракети не називалася, однак військові експерти зробили висновок, що мова йде про проект протикорабельної ракети "Нептун", який протягом тривалого часу розроблявся згаданим КБ.

Його основою можна вважати радянську та російську протикорабельну ракету Х-35, утім, з суттєвими модифікаціями.

Директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець, який спілкувався з керівництвом ДКБ "Луч", відкрив ряд попередніх тактико-технічних характеристик (ТТХ) "Нептуна" (остаточні будуть відомі після всіх випробувань):

• це дозвукова ракета (тобто швидкість її польоту не перевищує швидкість звуку);
• на маршовій ділянці висота польоту: 10-30 м, на кінцевій: 4-5 м (такі порівняно низькі висоти є однією з сильних сторін крилатих ракет, адже ускладнюють можливість їх виявлення радіолокаційними системами);
• потенціал головок самонаведення дозволяє знищувати цілі і на морі, і на землі;
• бойова частина: уламкова-фугасна (може використовуватися проти різних видів цілей, окрім важкоброньованих, підземних чи підводних);
• дальність дії: до 300 км.

Утім, щодо дальності дії є варіанти.

"Ракета спроможна забезпечити дальність стрільби по морській цілі у 280 км; по береговій стаціонарній цілі - більшу дальність. Якщо сильно постаратися, то і до Москви достане)", - написав Сергій Згурець у Facebook.

На уточнення ВВС Україна про дистанції враження експерт пояснив: "Як і будь-яка крилата ракета, вона має маршовий двигун на авіаційному керосині. Якщо збільшити паливний бак удвічі чи тричі, то дальність польоту зросте до тисячі кілометрів і більше. Тобто тут питання масштабу проекту".

Сам проект є прикладом кооперації різних українських оборонних підприємств: маршеві двигуни ракети виробляє "Мотор Січ", головки самонаведення - "Радіонікс", корпус - ХАЗ (Харківський авіаційний завод, який свого часу робив крилаті ракети для Радянського Союзу), а пристрої орієнтування у повітрі - "Орізон-навігація".

ДКБ "Луч" виконало інтегральне поєднання всіх компонентів.

"Особливість цієї розробки КБ "Луч" у тому, що за рахунок відпрацьованих технічних рішень було створено зразок озброєнь, який у короткий проміжок часу та за незначні кошти може потрапити на оснащення армії", - відзначає Сергій Згурець.

РНБО показала випробування пуску з наземної установки, однак Олександр Турчинов оголосив і про плани морського та повітряного базування крилатих ракет.

А військовий експерт та публіцист Михайло Жирохов каже, що розробляються два варіанти "Нептуну": для наземних і морських цілей.

На "Українському мілітарному порталі" звертають увагу, що можливість враження морських цілей - наразі головна задача даної ракети, адже українські війська поки що мають дуже обмежені можливості протидії флоту можливого супротивника.

Після анексії Криму Україна втратила значну частину флоту та, наприклад, берегові протикорабельні комплекси "Рубіж".

Як наслідок, ЗСУ змушені були створити берегову артилерійську бригаду та реактивний артилерійський полк для захисту від загрози з моря.

"Це рішення було викликане відсутністю альтернативи. Використання артилерії для враження кораблів противника є анахронізмом, і має надзвичайно низьку ефективність", - пише автор "Українського мілітарного порталу".

"Берегова артилерія може протидіяти лише десанту противника, який вже висадився на берег. Але без ураження кораблів, що прикривають висадку десанту, артилерійські частини будуть швидко знищені", - додає він.

За інформацією Михайла Жирохова, "морський" варіант "Нептуну" - "Нептун-В" - розроблять для берегових ракетних комплексів, а також зможуть встановлювати на кораблях, зокрема на нових катерах "Лань", які планують спустити на воду вже цього року.

Експерт прогнозує, що у 2020-2021 роках "Нептун" вже стане на озброєння української армії.

Наступні ж випробування крилатої ракети мають відбутися наприкінці 2018 року та у 2019 році.

"Вільха" замість "Смерчу"

За кілька днів після демонстрації крилатої ракети той-таки Олександр Турчинов анонсував проведення у березні тестувань ракетного комплексу "Вільха" - іншої розробки ДКБ "Луч".

Це аналог радянської і російської системи залпового вогню "Смерч".

Вже відомо кілька її ТТХ:

• дальність дії: до 120 км (у "Смерчу" максимальна дальність - 90 км);
• пускова установка містить по 12 ракет;
• кожну ракету можна буде наводити на окрему ціль, а політ буде керованим;
• ракети можуть нести різні боєголовки - залежно від цілей.

Як відзначають профільні видання, корекція польоту відбуватиметься не за GPS, сигнали якої можуть бути придушені, а за допомогою імпульсних двигунів.

Саме керованість ракет вважається суттєвою перевагою "Вільхи" над "Смерчем", чия точність вогню є доволі низькою, і, як і у "Градів", компенсується значною площею ураження залпу.

Наразі і російські конструктори працюють над розробкою керованих ракет для "Смерчів".

Олександр Турчинов заявив, що на ракети "Вільхи" вже є "величезний запит і за кордоном... але насамперед маємо забезпечити цією потужною зброєю нашу армію".

У Раді нацбезпеки анонсують, що серійне виробництво ракетного комплексу має розпочатися уже у цьому році - після березневих випробувань.

"Гром-2" і "Коршун-2"

Окрім ДКБ "Луч" розробкою бойових ракет в Україні займається й інше конструкторське бюро - "Південне".

Його найвідомішим проектом наразі є оперативно-тактичний ракетний комплекс "Грім-2", відео випробування якого не так давно з'явилося у мережі.

"Грім-2" - це мобільний комплекс з ракетами, що здатні влучати у наземні цілі на відстані до 280 км.

Бойова частина осколково-фугасна чи проникаюча осколково-фугасна - для добре броньованих об'єктів.

На відміну від "Нептуна", комплекс має не крилаті, а балістичні, які вважаються менш керованими.

Утім на сайті КБ "Південне" наголошують, що ці ракети є високоточною зброєю.

Михайло Жирохов пояснює, що "Грім-2" є продовженням призупиненого раніше проекту "Сапсан", який розробляють для іноземного замовника - Саудівської Аравії.

Після всіх випробувань для експорту його, вочевидь, візьмуть на озброєння ЗСУ, однак з певними доопрацюваннями та під іншою назвою - ймовірно, "Сапсан".

Саме через те, що "Грім-2" створюється на продаж за кордон, у ці ракети й мають обмеження радіусу дії до 280-300 км - такі вимоги Договору про неросповсюдження ракетних технологій, пояснює Михайло Жирохов.

"Але там закладене все, щоб ракета могла летіти далі", - додає він.

Іншим проектом КБ "Південне" є дозвукова крилата ракета "Коршун-2" .

На "Українському мілітарному порталі" пояснюють, що ця розробка за схемою побудови та застосування має стати аналогом американських крилатих ракет "Томагавк" чи російських "Калібр".

Їхня дальність дії також може бути доведена до 1,5-2 тис. км, тобто "Коршун-2" може отримати статус стратегічної зброї.

Ракету планують розміщувати на самохідній пусковій установці, утім на виставках озброєнь вказувалося, що базуватися ракета зможе і на кораблях та авіації.

Востаннє на сайті КБ "Південне" про "Коршун-2", як і про "Грім-2", згадувалося рік тому, де говорилося, що вони розробляються "в рамках комерційних проектів" (тобто, на експорт), але "усі ці розробки можуть й повинні бути взяти на озброєння ЗСУ".

Коли це станеться, поки що невідомо.

Пропаганда і реальність

Останні демонстрації випробувань "Нептуна" мали, перш за все, піар-цілі, вважають військові експерти.

"Я здивований, що ці випробування були публічними. Адже ризик несподіваної поведінки виробів ("Виріб" - так зі ще радянських часів зашифровують назви військових розробок. - Ред.) завжди існує, особливо на перших етапах. Тому показ вирішував скоріше пропагандистське завдання демонстрації можливостей оборонно-промислового комплексу", - відзначає Сергій Згурець.

Інший військовий експерт Олександр Поліщук пише: "Важко назвати цілком новою ракету, яка виробляється ще за радянськими технічними проектами. Сумнівно також, чи можливо отримати достовірні результати при перевірці на 30-кілометровому полігоні заявлену дальність польоту ракети у 300 кілометрів".

Критики також звертають увагу на те, що створити саму ракету замало - вона повинна ще мати пускові установки та системи наведення і радіолокації.

Все це потребує дуже серйозних інвестицій та технологій.

Зрештою, щоб забезпечити берегову оборону на півдні України пускових установок того ж "Нептуна" має бути достатня кількість - щонаймнше два-три дивізіони, а це потребує часу і грошей, каже Михайло Жирохов.

Водночас він додає, що для берегового комплексу вже існує система наведення - харківський радіолокаційний комплекс виявлення та цілевказання "Мінерал-МЕ".

Робота ведеться і по інших напрямках, однак вона наразі залишається поза полем зору медіа, додає експерт.

Источник: bbc.com