У 2014-му, коли української армії практично не існувало, а московська орда проривалася до України, тисячі добровольців попрямували обороняти східний кордон. Минуло кілька років — і ще недавні Герої стали кісткою поперек горла правлячому режимові. На 5-му році війни їм не дали ані статусу учасника бойових дій, ані найменших державних гарантій. Людей, які боронили Українську державу, просто не визнали. І не тому, що про них забули, а через те, що вони дуже невигідні нинішній владі...
«Протягом останніх років депутати подавали і відкликали багато законопроектів про визнання добровольців учасниками бойових дій, - розповідає «Вголосу» керівник «Об’єднання добровольців» Олена Живко, - але усі вони були мертвонародженими, бо не містили механізму практичного застосування. Врешті, люди, які постійно займалися питаннями бійців, написали гідний законопроект.
Цю законодавчу ініціативу спершу погодили самі добровольці, зокрема батальйон «Карпатська Січ», Добровольчий український корпус, Національний корпус, батальйон ОУН (документи додаються, - ред.), а тоді через нардепа Юрія Левченка 10 жовтня 2017 року зареєстрували його у Верховній Раді під номером 7190. Проте там патріотичну ініціативу зустріли із відвертим спротивом...».
«Олігархічна більшість у Верховній Раді заблокувала цей законопроект, - пояснює «Вголосу» співавтор ініціативи Юрій Левченко. - Комітет відмовляється його розглядати, Голова ВРУ відмовляється ставити його на голосування. Більше того, кілька днів тому один з найбільших олігархів країни зареєстрував у Раді інший варіант законопроекту по добровольцях, який на противагу нашому консервує усі проблеми, з якими зіштовхуються герої АТО».
«Один з найбільших олігархів країни планує законсервувати проблеми, з якими зіштовхуються Герої АТО»
Йдеться про законопроект №8227 і його «особливих» авторів. Перший в списку — згаданий Левченком один з найбільших олігархів країни, заступник голови фракції партії «Блок Петра Порошенка» у Верховній Раді, а за сумісництвом голова Комітету ВРУ у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю Олександр Третьяков. Із відкритих джерел в мережі Інтернет відомо, що цей чоловік з 1995 по 2002 рік був президентом фірми АТЕК-95 – однієї з найбільших нафтотрейдерних компаній України. У сферу бізнес-інтересів Третьякова входили нерухомість та медіа. У 2006 році він створив медіа-холдинг «Главред-медіа», до якого належали багато відомих українських ЗМІ. А згодом бізнес-партнером Третьякова став знаний олігарх Ігор Коломойський.
Не так давно Третьяков став фігурантом кількох журналістських розслідувань. Так, медійникам вдалося з’ясувати, що у власності помічника Третьякова із доходом у 68 тисяч гривень на рік записана яхта за 21 мільйон. І, може, помічник нардепа знайшов би можливість для виправдання, якби кількома роками раніше у інтерв’ю газеті «Сьогодні», екс-капітан яхти Третьякова не розповів, що сам нардеп придбав таке судно.
«Третьяков зробив головою Держслужби у справах ветеранів людину, яка викрадала і грабувала патріотів на Донбасі»
Не одне ЗМІ писало й про те, що пан Третьяков просунув на посаду голови Державної служби у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції Валентина Манько, який, за словами журналістів, під час конкурсу на посаду двох слів до купи скласти не міг, але таки переміг. Більше того, відразу після завершення конкурсу розгорівся гучний скандал: ветерани АТО збунтувалися і розповіли про розбої, пограбування та створення злочинного угруповання, якими займався Манько на Донбасі. Повідомлялося про те, що бійці Манька і він особисто викрадали патріотів і грабували їхні помешкання. Сам Манько запевняв журналістів: «це брєд», але «цікаві» факти діяльності новоспеченого посадовця виринали знову і знову із різних джерел.
Варто згадати про те, що у списку авторів цього законопроекту є ще один «борець за права добровольців» - Михайло Гаврилюк. Саме той нардеп, якого днями спіймали за кермом автівки, яку волонтери ще 2 роки тому передавали через нього захисникам на Донбас. Передавали – і не передали.
Але більше за персоналії уваги вартує сам законопроект і його уміле лобіювання.
Законопроект №7190, попередньо погоджений добровольцями, зареєстрували у Верховній Раді ще 10 жовтня 2017 року. Однак, стараннями вже згаданого Олександра Третьякова він завис до сьогодні.
На засіданні Комітету ВРУ у справах добровольців у грудні 2017-го Третьяков розглянув багато різних документів, а коли справа дійшла до №7190 – не читаючи закон просто взяв і відклав його вбік. Крім того, він навіть не вважав за необхідне покликати на засідання автора законопроекту Юрія Левченка.
«Я переслуховую аудіограму з засідання Комітету і це просто жах. Три з половиною роки добровольці чекають, поки держава визнає їх учасниками бойових дій, але схоже на те, що їхню справу знову відкладають у довгий ящик, а законопроект, який так ретельно розробляли бійці, команда Порошенка хоче замінити своїм, кишеньковим. Крім того, видно, що Третьяков взагалі не розуміє про що йдеться, адже говорить на засіданні про якусь міфічну легалізацію добровольчих батальйонів, а не визнання бійців, як подаємо це ми… Уся ця клоунада проходила з явним порушенням закону, адже Комітет не може одноосібно вирішувати долю нашого законопроекту, це прерогатива винятково Верховної Ради і депутатів. Натомість, Олександр Третьяков дав висновок, що законопроект до Верховної Ради не піде і крапка. Як так? » — обурювалася Олена Живко після того засідання.
Минув час, а справа так і не зрушила з місця. Зате 4 квітня 2018 року Третьяков зареєстрував у ВРУ свій законопроект по добровольцях - №8227. Ця законодавча ініціатива на словах задекларувала відстоювання прав добровольців, але варто лише зазирнути до тексту закону – і відкривається зовсім інша картина.
Так, у законопроекті Третьякова прописано, що підставою для надання статусу учасника бойових дій добровольцям є: а) довідка суб’єкта, який безпосередньо здійснює боротьбу з тероризмом, про період безпосередньої участі особи в антитерористичній операції в районах її проведення у взаємодії з Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України та іншими суб’єктами, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом; б) витяг з наказу Антитерористичного центру при Службі безпеки України про залучення особи до проведення антитерористичної операції.
«Законопроект Третьякова вимагає від добровольців довідки, які вони ніколи не зможуть отримати»
«Отому цей законопроект і жахливий, - коментує Олена Живко. – Він вимагає від добровольців довідки, яких ті ніколи не зможуть отримати. Ці документи хлопці мали б просити заднім числом - за 2014-2015 рік, що вже нереально, бо командири змінювалися, а багато хто узагалі загинув. Більше того, якщо б зараз добровольці могли отримати ті довідки, вони здобули б статус УБД без жодних законів. Тому ця ініціатива Третьякова – просто фейкова картинка, яка має на меті заблокувати дієвий законопроект Левченка і не дозволити змінити ситуацію із добровольцями».
«Мені складно зрозуміти, чому блокують законопроект №7190, - каже Юрій Левченко. - Чи це нелюбов до активної частини суспільства – добровольців, які не надто прихильно ставляться до цієї олігархічної влади?…Може, це ставлення до мене, як до основного автора…але я публічно заявив, що не тримаюся за авторство і вимагаю лише, аби закон був прийнятий.
Наш законопроект пропонує реальне вирішення проблеми: як добровольцям, які не мають можливості отримати офіційні довідки, розібратися з цим. А от їхній законопроект консервує цю проблему і не дозволяє добровольцям отримати статус учасника бойових дій. Тепер вони зіграють на тому, що більшість людей не читають закону і дивляться тільки на назву чи слухають основного доповідача. Але будь-хто, хто відкриє цей законопроект, побачить, що це відверта маніпуляція».
«Порошенко просто мріє, аби всі добровольці не повернулися з фронту»
«Закон №7190 зрівнює добровольців, які 2014-го стали на захист нашої країни, загинули, отримали поранення чи залишились живими, із учасниками бойових дій зі ЗСУ, Нацгвардії чи інших формувань, - додає Олена Живко. – Люди відвоювали, вони не мали там заробітної плати, а сьогодні заслуговують хоча б на посвідчення і мінімальні пільги, визнання. А зараз виходить так, що ми маємо ветеранів другого сорту...
Хоча, це й не дивно. Для цієї влади добровольці завжди були поперек горла. Вони висловлюють свою думку, вони готові її відстоювати і готові боротися з цим олігархічним режимом. Хлопці відвоювали, повернулися сюди, і бачать, який безлад Порошенко зробив у державі за час свого президентства. Тому це просто його щира мрія – аби всі добровольці не повернулися з фронту».
Джерело: Яна Федюра, «Вголос»