Ринок роздрібної торгівлі, який генерує понад 12% ВВП України, демонструє одне з найшвидших відновлень серед економічних секторів після початку повномасштабного вторгнення. Особливо помітна позитивна динаміка у сегменті продовольчого рітейлу: у 2024 році мережі відкрили понад 800 нових торгових точок, переважно у форматі сучасних магазинів. Однак за видимим зростанням криється структурна проблема, яка спотворює конкурентне середовище і знижує податкові надходження. Йдеться про глибоку тінізацію ринку — від окремих гравців до цілих сегментів — та використання неформальних бізнес-моделей, які дають конкурентні переваги в обхід законодавства, пише delo.ua.
Заклики до детінізації ринку ритейлу дедалі частіше лунають не лише від представників легального бізнесу, а й з боку законодавців. Йдеться не просто про репутаційну прозорість галузі, а про необхідність встановлення рівних правил гри та активізацію одного з найбільш недовикористаних джерел бюджетних надходжень.
За оцінками експертів, загальний обсяг роздрібної торгівлі в Україні перевищує 2 трлн грн на рік. Водночас частка десяти найбільших мереж — серед яких «АТБ», «Сільпо», «Аврора», «Фора», Rozetka, Novus, Metro, «Руш» (EVA), «Омега» (Varus) і «Фудком» («Велика кишеня») — становить лише 529,2 млрд грн, або трохи більше чверті цього обсягу. Це свідчить про значну присутність малого й середнього рітейлу, частина якого працює в тіні.
За оцінками NAI Ukraine, у 2024 році частка тіньового сегменту ринку зросла — насамперед як відповідь бізнесу на підвищене податкове навантаження. Якщо до повномасштабної війни тінізація в ритейлі оцінювалась на рівні 30%, то у 2025 році вона може перевищити 45%.
Наслідки очевидні: майже трильйон гривень обороту проходить повз систему оподаткування, що призводить до значних втрат бюджету — як через пряме ухилення, так і через використання сірого інструментарію мінімізації податків.
Прозорі гравці ринку дедалі частіше стикаються з ціновим демпінгом і недобросовісною конкуренцією з боку компаній, які працюють в тіні: від схем з неофіційною зайнятістю до продажів без фіскалізації. В результаті бюджет втрачає, а легальний бізнес — витісняється.
Локальна експансія в тінь
Згідно з даними аналітичної агенції GT Partners Ukraine, 82% продовольчих ритейлерів в Україні — це локальні оператори, які працюють в межах одного регіону. Саме ці компанії демонструють найвищі темпи розвитку, відкривши у 2024 році 375 нових торгових точок, що складає 40% від загальної кількості нових магазинів.
Натомість саме у цій частині ринку спостерігається високий рівень порушень — починаючи з ухилення від використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) до практики дроблення великих мереж на фізичних осіб-підприємців для мінімізації податкового навантаження. Такі схеми дозволяють значно знизити операційні витрати, зокрема на фонд оплати праці, та уникати податкових зобов’язань. Це створює нечесну конкурентну перевагу для таких компаній над легальними ритейлерами, що працюють у рамках чинного законодавства.
Аналітики GT Partners Ukraine також зазначають, що зростаюче податкове навантаження сприяє подальшій міграції «білих» і «сірих» операцій у тіньовий сектор. «Виробники змушені переносити додаткові витрати на кінцевих споживачів. Однак цей ефект буде поступовим і триватиме протягом року, залежно від маржинальності окремих компаній», — зазначають експерти.
Структура тіньових практик
У структурі тіньових практик у продовольчому ритейлі ключове місце займає неофіційне працевлаштування. Це включає відмову від укладення трудових договорів, виплату заробітних плат «у конвертах», що дозволяє знижувати офіційні витрати на фонд оплати праці та ухилятися від сплати єдиного соціального внеску.
Ще одна поширена практика — це уникання застосування РРО. У ритейлі, де значна частина розрахунків здійснюється готівкою, це відкриває можливості для масштабного приховування реальної виручки та виведення її з-під оподаткування.
Особливою проблемою є формальне дроблення великих мереж на армію ФОПів, кожен з яких має пільгове оподаткування. Така практика дозволяє знижувати податкові зобов'язання в рази, що значно ускладнює боротьбу з ухиленням від оподаткування. При цьому більшість таких ФОПів не ведуть реальної господарської діяльності, а є лише інструментом для заниження податків.
До цих практик додаються ще два ключові явища. По-перше, торгівля «сірим» імпортом, що потрапляє в Україну як контрабанда або через умисно занижені інвойси. По-друге, реалізація контрафактної продукції або нелегальних підакцизних товарів — зокрема алкоголю та тютюнових виробів. Обидва ці явища не лише негативно впливають на податкову базу, а й створюють серйозні ризики для безпеки споживачів.
Тінь на мільярди
Тінізація у роздрібному ритейлі є не лише етичною проблемою, а й серйозним економічним викликом. За оцінками експертів, лише недоотримані податки від зарплат, що виплачуються «в конвертах», становлять десятки мільярдів гривень на рік. Крім того, втрати бюджету зумовлені несплаченим ПДВ, єдиним податком, митними платежами та акцизами. Ці ресурси могли б бути спрямовані на підтримку армії, розвитку інфраструктури або соціальних програм.
Однак вже є приклади успішної детінізації. У 2023-2024 роках деякі оператори ринків зробили серйозні кроки до відбілювання своїх діяльностей. Як свідчать дані, ефективна боротьба з тіньовими практиками забезпечила значне зростання податкових надходжень у різних секторах економіки. Так, сплата податків автозаправними станціями (АЗС) у 2024 році зросла з 4,7 до 9,8 млрд грн, що свідчить про ефективність заходів детінізації.
Збільшення податкових відрахувань відзначили й інтернет-провайдери — понад половина з них підвищила свої сплати на понад 50%, а деякі збільшили податкові внески в 3–4 рази. Це свідчить про позитивні тенденції у зростанні офіційних доходів.
Також посилення боротьби з тіньовими практиками на ринках тютюну та алкоголю, включаючи контрабанду, контрафакт та «сірий» продаж, сприяло збільшенню акцизних надходжень на 10-20%, що в еквіваленті становить сотні мільярдів гривень для бюджету.
Ефективна детінізація не лише збільшує надходження до державного бюджету, що особливо важливо в умовах війни, але й є більш ефективним способом розвитку економіки порівняно з подальшим посиленням податкового тягаря для підприємств, які працюють у правовому полі.
Не перший прецедент
Детінізація ритейл-сфери вимагає не лише законодавчих змін, таких як закриття лазівок для дроблення великих мереж на ФОПи, але й механізмів галузевого саморегулювання. Одним із прикладів такого саморегулювання є впровадження галузевих меморандумів, як це сталося у банківському секторі з боротьбою проти «грошових мулів». Коли учасники ринку проявили відповідальність і втручання законодавців не було потрібне.
Лідери ритейл-галузі можуть розробити власні стандарти, що передбачають офіційне працевлаштування, справедливі умови оплати праці, обов’язкове використання РРО/ПРРО, а також виключення сірого імпорту та контрафактної продукції.
Чесні гравці все частіше підкреслюють необхідність рівних умов для всіх учасників ринку. В умовах, коли частина бізнесу працює за правилами, а інша їх ігнорує, не може бути здорової конкуренції. У таких умовах виграють не ефективні «білі» підприємства, а «чорні» та «сірі» гравці. Держава ж зазнає втрат. Встановлення прозорих стандартів на рівні законодавства та галузі сприятиме збільшенню податкових надходжень, а також допоможе зменшити корупційні ризики, захистити інтереси споживачів і забезпечити прогнозованість для інвесторів.
Україна, як країна, що прагне стати частиною європейської економіки, не може дозволити собі толерувати тіньову економіку.