Війна в Україні негативно вплинула на здоров’я українців, серцево-судинні хвороби помолодшали. Підвищується тривожність, у декого зʼявляється посттравматичний стресовий синдром та інші стани. Це запускає каскад різних реакцій в організмі — підвищуються тиск і пульс. А це теж вагомий фактор ризику.
Про хвороби серця в Україні на тлі війни в інтерв’ю виданню «Новое время» розповіла кардіологиня Ольга Срібна.
З її слів, наразі в Україні зростає поширеність серцево-судинних захворювань.
«Наразі виразні порушення ритму, які можуть спричиняти так звану раптову серцеву смерть, зустрічаються у 20-, 30- і 40-річних пацієнтів. Або, наприклад, тепер ми значно частіше діагностуємо порушення провідності серця у людей від 20 до 30 років», — зазначила вона.
Однак наразі в Україні (через війну) немає офіційної статистики щодо смертності від серцево-судинних захворювань. Тому ми продовжуємо оперувати цифрою в 67%, хоча це дані за 2021 рік.
На які симптоми варто звертати увагу, щоб попередити серцево-судинні захворювання
Багато серцево-судинних захворювань не мають типових симптомів. У разі гіпертонічної хвороби кожен другий пацієнт не відчуває підвищення артеріального тиску.
«Коли стресові реакції досягають дуже високого рівня і трансформуються в тривожно-депресивні розлади, людина звертається до фахівця, а він їй призначає певні препарати для покращення стану (антидепресанти і протитривожні засоби). Але менталітет українців такий, що пацієнт не хоче приймати ліки такого типу. І це абсолютно неправильно в наших реаліях. Тривожно-депресивні розлади можуть значною мірою дестабілізувати перебіг багатьох захворювань, зокрема кардіоваскулярних, онкологічних, цукрового діабету тощо», — сказала вона.
Водночас в Україні є цікавий момент, повʼязаний з військово-лікарськими комісіями.
«Українцям, які проходять ВЛК — а це переважно чоловіки, — під час обстеження роблять, припустимо, ЕКГ і виявляють порушення серцевого ритму чи провідності. І тому, на мою думку, завдяки ВЛК стали частіше виявляти порушення серцево-судинної системи. Адже важко собі уявити 18−20-річну людину, яка пʼять років тому самостійно б прийшла зробити кардіограму, не маючи для того видимих підстав», — додала вона.
Лікування у прифронтових умовах
На прифронтових територіях, де часто відсутній доступ до кваліфікованих медичних послуг, ситуація із серцево-судинними захворюваннями є проблематичною. Пацієнти з вадами серця, особливо ті, що потребують постійного медичного нагляду та приймання специфічних медикаментів, не можуть регулярно отримувати допомогу через обмеженість ресурсів і нестабільну логістику постачання ліків.
«Серед цієї категорії якраз поширені серцево-судинні захворювання, тобто їм має надаватися спеціалізована допомога», — уточнила лікарка.