Дослідники з Нанкінського медичного університету (Китай) виявили можливий прямий зв’язок між складом кишкової мікрофлори та ризиком розвитку безсоння.
Про це пише Daily Mail.
Результати дослідження, опубліковані в журналі General Psychiatry, ґрунтуються на аналізі даних понад 386 тисяч людей із безсонням та понад 26 тисяч учасників досліджень мікробіому. Вчені виявили 71 групу кишкових бактерій, з яких 14 підвищують ризик безсоння (на 1–4%), а 8 — знижують (на 1–3%).
Керівниця дослідження, Шанюнь Ши, підкреслює, що вплив двосторонній: безсоння також змінює баланс бактерій у кишечнику. Зокрема, зменшується кількість “корисних” одорібактерій, які підтримують здоров’я травної системи та знижують рівень запалення. Їх дефіцит пов’язаний із запальними захворюваннями кишківника, ожирінням та діабетом 2 типу.
За словами Ши, в майбутньому лікування безсоння може включати пробіотики, пребіотики або навіть трансплантацію фекальної мікробіоти. Водночас дослідження має обмеження — всі учасники були європейського походження, і не враховувалися такі фактори, як дієта чи спосіб життя, які теж впливають на мікробіом.
За оцінками медиків, близько третини британців та американців страждають від безсоння.
Що відбувається з організмом при тривалому недосипанні:
- Через 24 години без сну змінюється гормональний баланс, підвищується тиск.
- На другий день погіршується розщеплення глюкози, виникає тяга до солодкого, падає температура тіла та слабшає імунітет.
- У тварин, позбавлених сну понад 30 днів, спостерігали гіпотермію, сильне ослаблення імунної системи та смерть.
Відомі рекорди:
- Найдовше без сну — 11 днів і 25 хвилин (Ренді Гарднер, 1964 рік), після чого в нього з’явилися проблеми з пам’яттю, промовою та галюцинації.
- Один із найвідоміших випадків — музичний викладач Майкл Корк, який через рідкісне спадкове захворювання не спав близько пів року та помер у 42 роки.