Останнім часом чи не щодня у Києві фіксують погіршення якості повітря. Влада пояснює це високим атмосферним тиском та вологістю, а також відсутністю вітру. Крім того, очевидно, що через морози, що затягнулися, столичні ТЕС працюють на повну, викидаючи в атмосферу шкідливі речовини, свій внесок також вносять автомобілі, більшість яких – не електричні. "Апостроф" з'ясовував, як кияни справляються із ситуацією, чи вживають вони профілактичних заходів за рекомендацією міської влади, і наскільки насправді небезпечно перебувати на вулиці в періоди погіршення стану повітря в столиці.
Якість повітря в українській столиці залишає бажати кращого. Чи не кожного дня мерія поширює інформацію приблизно такого змісту: "У Києві спостерігається тимчасове погіршення стану повітря: фіксується підвищення концентрації завислих речовин. Ймовірною причиною погіршення стану повітря є накопичення завислих речовин (пилу), оскільки маловітряна погода за підвищеного атмосферного тиску не сприяє розсіюванню домішок".
Саме таке повідомлення Київської міської державної адміністрації (КМДА) з'явилося 26 лютого. Аналогічні повідомлення були 25 лютого, 24 лютого, 23 лютого, 22 лютого… Формулювання у різні дні можуть трохи відрізнятися, але зміст їх залишається незмінним: якість повітря в Києві дуже часто не відповідає стандартам.
У такі періоди, які, повторимо, у столиці досить часті, міська влада рекомендує киянам (і, очевидно, також гостям Києва) "зачинити вікна, обмежити перебування на вулиці, пити багато води". Тим, у кого в квартирі (а, можливо, і в офісі) є очищувач повітря, рекомендується включити його на максимум.
Рекомендація не зобов'язує
Після початку російського вторгнення багатьох киян перевели на віддалений режим роботи та навчання. Згодом людей стали по можливості повертати в офіси та на інші робочі місця, а також у навчальні класи і аудиторії. Крім того, навіть у найдраматичніші моменти великої війни були ті, кому доводилося фізично перебувати на місці роботи – в магазинах, медустановах, транспортних засобах.
Однак очевидно, що навіть ті громадяни, яким з тих чи інших причин необов'язково залишати приміщення, далеко не завжди дотримуються тих простих правил, які ініційовані міською владою у випадках погіршення стану повітря.
Але як дізнатися, як мешканці міста реагують на такі рекомендації? Чи відстежується кимось відповідна поведінка громадян, чи ведеться якась статистика?
"Апостроф" із цими запитаннями звернувся до столичної адміністрації. І отримав наступну відповідь: " КМДА не має повноважень на те, щоб відстежувати такі речі" .
Там також рекомендували адресувати ці запитання самим киянам. Що наше видання й зробило.
При цьому наше опитування жодною мірою не повинно сприйматися як репрезентативне, хоч воно більш-менш дозволяє зрозуміти поведінкові моделі мешканців української столиці.
Звичайно, деякі люди виконують усі рекомендації КМДА або принаймні кажуть, що чітко їх дотримуються. Але таких не так вже й багато. Більшість громадян реагують на ситуацію, швидше, несистемно.
"Якщо запах сильний, я вікна закриваю, якщо запаху нема, то не закриваю", - розповідає 50-річна киянка Наталія.
За її словами, у дні, коли у місті суттєво погіршується якість повітря, вона намагається не виходити на вулицю: "Спеціально гуляти не піду, але якщо треба до магазину, то вийду".
Щодо рекомендації пити більше води, то Наталія їй взагалі не слідує. "Чесно кажучи, напевно, забуваю, просто навіть не думаю про це", - каже жінка, додаючи, що ймовірно все ж таки прислухається до цієї поради - якщо знову не забуде.
Киянин Сергій, якому 55 років, також діє, виходячи із власних відчуттів.
"За повідомленнями міської адміністрації не стежу. Але іноді на вулиці такий, вибачте, сморід, що по-любому вікно закриєш. На вулицю виходити? А навіщо? Якщо, звичайно, не потрібно по роботі, там, або ще для чогось, - розповідає Сергій. - Щодо води, то я її п'ю завжди багато – це корисно для здоров'я. Щоправда, не ту, що з-під крана, навіть кип'ячену. Тож навіть не знаю, наскільки така рекомендація (пити більше води при погіршенні якості повітря – "Апостроф") правильна".
Специфіка роботи 35-річної Марійки не дозволяє їй залишатися довго у приміщенні. Вона скаржиться, що у неї часто болить голова, першить у горлі, нерідко трапляється безсоння.
"Не знаю, чи через погане повітря це, чи ні. У мене такі симптоми вже три роки – з початку війни", - додає вона.
Слідкуємо за здоров'ям
Втім, на головний біль, а також запаморочення та слабкість зараз скаржаться багато жителів столиці, і пов'язують вони це саме з погіршенням стану повітря.
А у киянина Юрія (34 роки) ще виникають проблеми із диханням.
"Іноді просто не можу дихати. Я, взагалі-то астматик, може тому", - сказав чоловік нашому виданню.
До речі, а що буде, якщо не дотримуватися рекомендацій міської влади, і хто, як то кажуть, у групі ризику?
"Насамперед необхідно звернути увагу на маленьких дітей і менше бути з ними на повітрі, коли воно забруднене, а також на людей, які мають хронічні захворювання дихальної системи, тому що може відбутися загострення та ускладнення цих захворювань", - розповідає "Апострофу" головний державний санітарний лікар Києва Сергій Чумак.
За його словами, КМДА проводить постійний моніторинг стану повітря у різних частинах міста, при цьому контрольні точки для вимірів розташовані поблизу автомагістралей, тобто там, де спостерігається значне скупчення автомобілів.
"Перевищення концентрації різних речовин у повітрі незначне, і тому, думаю, це не сильно впливатиме на стан здоров'я людей", - заспокоює Сергій Чумак.
Що стосується згаданих вище симптомів (головний біль, запаморочення, слабкість, труднощі з диханням), то він рекомендує встановити їх першопричину: "Може бути це підвищений тиск або якесь інше захворювання, початок грипу. Тому, якщо ви погано почуваєтесь, наша порада - звернутися до свого сімейного лікаря".
Таким чином, сподіватимемося, що крім певного дискомфорту та деякого нездужання столичне повітря не створить нам особливих проблем.
Але й розслаблятися не будемо – раптом країна-агресорка завдасть чергового удару по Чорнобильській АЕС чи іншому екологічно небезпечному об'єкту.