В Україні стартує новий етап медичної реформи – інфраструктурний.
Нещодавно Кабмін прийняв ухвалу №174, в якій прописав принципи роботи госпітальних округів і те, як під них змінюватимуть систему охорони здоров'я, пише strana.news.
Усі лікарні поділять на кілька типів – загальні, кластерні, надкластерні, причому їх кількість суворо прив'яжуть до кількості населення.
У ухвалі прописали також мінімальний перелік послуг, який мають надавати медустанови різних типів. За загальним лікарням (яких буде більшість) список, м'яко кажучи, невеликий — анестезіологія, неврологія, інфекційні хвороби, ортопедія та травматологія, терапія та хірургія. За рештою послуг українцям доведеться їхати в інші клініки, які можуть розміщуватись у сусідніх містах.
Тобто першими витрати реформи відчують мешканці сіл та райцентрів, яким можуть залишити лише базові лікарні. А за більш спеціалізованою допомогою доведеться їхати до обласних центрів.
Але будуть інші наслідки.
Оскільки йде прив'язка кількості лікарень до населення, є ризик "оптимізації" мережі медустанов і в обласних центрах, і навіть у Києві.
"Ми переживаємо, щоб не було скорочення мережі. Не виключено, що й у великих містах проходитимуть укрупнення та об'єднання медустанов. Може бути також скорочення медперсоналу", - каже виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан.
Плюс — реформувати медицину місцевій владі доведеться здебільшого власним коштом, а гроші є далеко не у всіх. "50% медустанов збанкрутують у перший же рік. Тарифи (на лікування, за якими НСЗУ платять лікарням за кожен пролікований випадок - Ред.) не відповідають дійсності, а стан доріг та транспортного сполучення встановлює обмеження на отримання послуг", - вважає керівник Лука- Мелешевського Центру первинної медико-санітарної допомоги (Вінницька область) Юрій Шеремета.
Голова МОЗ Віктор Ляшко навпаки, впевнений, що якість медичної допомоги покращиться. "Я чекаю на три слова щодо медичної допомоги: доступна, якісна і безкоштовна", — заявив міністр в одному з недавніх інтерв'ю.
Розбиралися, як проходитиме черговий етап медреформи, і як це позначиться на лікуванні українців.
Що таке госпітальні кластери і як вони працюватимуть
Перегляд мережі медустанов планувався вже давно. Принцип госпітальних округів та кластерів прописано у змінах до закону "Основи законодавства про охорону здоров'я України", які затвердив парламент.
Але як саме проходитиме інфраструктурний етап медреформи, мав би прописати окремою постановою Кабмін. Уряд ухвалив порядок функціонування госпітальних округів та госпітальних кластерів 28 лютого. Тепер обласні адміністрації мають два місяці, щоб внести свої пропозиції щодо формування медмережі, і передати їх до МОЗ на затвердження. Тобто з травня лікарні почнуть працювати по-новому.
У чому суть чергового етапу медреформ?
Кожна область стане окремим шпитальним округом. Будуть також госпітальні кластери – теоретично в рамках районів, але, як зазначено у постанові, оптимальною є територія обслуговування з населенням не менше 40 тисяч осіб. "Це суперечить принципам медичної реформи, за якими медустанови конкурують між собою за пацієнтів, що й має забезпечувати якість медичних послуг", - йдеться у зауваженнях Асоціації міст до проекту. В АМУ пропонували взагалі прибрати "кількісний критерій" для формування госпітального кластера. Але цю пропозицію не врахували.
У госпітальних округах будуть створені так звані "спроможні мережі" медустанов.
Вони включатимуть:
Загальні заклади охорони здоров'я
Кластерні лікарні
Надкластерні лікарні
Первинну медичну допомогу
Центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф із пунктами постійного базування бригад "Швидкої допомоги".
До кожного типу клінік прописали мінімальний перелік послуг (він може бути розширений за рішенням власника медустанови).
Наприклад, у загальних закладах охорони здоров'я мінімальний набір послуг наступний:
Анестезіологія
Неврологія
Інфекційні захворювання
Ортопедія та травматологія
Терапія
Хірургія
Кластерні лікарні надаватимуть такі послуги:
акушерство та гінекологія
Алергологія
Анестезіологія
Дерматовенерологія
Ендокринологія (крім хірургічних втручань)
Лікування інфекційних хвороб
Кардіологія
Неврологія та нейрохірургія
Педіатрія
Отоларингологія
Реабілітація
Урологія
Офтальмологія
Психіатрія
Паліативна допомога
Терапія та ін.
У цьому списку є практично все, що сьогодні пропонують звичайні багатопрофільні лікарні, за винятком хіба що паліативної допомоги, акушерства та педіатрії. Ці послуги надають окремі медустанови, зокрема пологові будинки, дитячі лікарні, тобто їх можуть включити до складу кластерних медустанов.
У надкластерних медустановах, крім перерахованих вище послуг додаються гематологія, гастроентерологія, неонатологія, пульмонологія, торакальна, щелепно-лицьова, дитяча хірургія. Також вони займатимуться медичною допомогою з онкології, фтизіології.
У госпітальних кластерах (тих, що функціонуватимуть у межах районів), буде кілька лікарень загальної практики (кожна розрахована на обслуговування понад 40 тисяч населення). Ще один критерій – щоб можна було дістатися лікарні протягом години, а це радіус 60 кілометрів за наявності доріг із твердим покриттям. Якщо в окрузі бездоріжжя, зона обслуговування може бути зменшена.
У госпітальному кластері передбачено також одну кластерну медустанову, розташовану в адміністративному райцентрі. Більше таких лікарень може бути, якщо кількість населення перевищує розрахункові нормативи – 120 тисяч осіб на одну лікарню. Але надкластерних клінік у райцентрах не буде. Тобто, щоб, наприклад, потрапити до гастроентероголу, доведеться їхати до обласного центру.
В обласних центрах та Києві одна кластерна лікарня буде на кожні 150 тисяч населення.
"Тобто навіть по великих обласних центрах і по Києву, можливо, доведеться укрупнювати та оптимізувати мережу", - говорить Слобожан. Ще на етапі обговорення проекту Асоціація міст вносила пропозицію, щоб скоротити норматив із навантаження на кластерні лікарні до 100 тисяч осіб. "Це дозволить реально покращити доступ та зручність отримання медпослуг для громадян, які проживають на території з низькою щільністю населення, але його не врахували.
"Скорочення лікарень та медиків"
Але головне – реформа має піти за кошти місцевих бюджетів.
За словами представників місцевої влади, медицина на сьогодні недофінансована на 20-30%, тож платити за все доведеться на місцях.
"Зараз збираємо аналітику від місцевих громад. Переживаємо, що буже скорочення кількості медустанов та медиків", - кажи нам Слобожан.
На думку Юрія Шеремета, "вже в перший рік реформи збанкрутує 50% лікарень". "Тарифи (НСЗУ - за пролікований випадок - Ред.) не відповідаю дійсності", - каже він.
"Насправді, йдеться не стільки про "здатність" самих медустанов надавати послуги громадянам, стільки про не здатність держави адекватно фінансувати ці послуги. Щодо кількості населення, яка потребує допомоги, то тут теж - невідомість. Частина українців виїхала за кордон" , частина – на фронті, частина – травмовані фізично та психічно, моніторинг захворюваності не ведеться”, – каже представник Української медичної спільноти Костянтин Надутий. На його думку, місцевій владі зараз почнуть писати "плани оптимізації" медустанов, від яких ті не зможуть відмовитися.
При цьому голова МОЗ Віктор Ляшко в одному з інтерв'ю зазначив, що "питання збитковості лікарень = це питання менеджменту та стратегії його роботи. Якщо установа збиткова, і туди не йдуть люди, керівник має подивитися, чому так відбувається, і переформатувати свою роботу".
Тобто на місцях кажуть, що не вистачає грошей на фінансування медицини, а у МОЗ відповідають, що, мовляв, самі працюють неефективно.
Чим це загрожує пацієнтам? На думку Слобожана, через брак фінансування є ризики скорочення лікарень та медиків. Ухвалою Кабміну, в районах працюватимуть лікарні з мінімальним переліком послуг - терапія, інфекційка, хірургія. Щоб отримати консультацію вузьких фахівців, доведеться їхати в область. Теоретично, цей перелік можна розширювати, але не факт, що на місцях на це знайдуться гроші. Тому для багатьох українців це різко звузить доступність медпослуг, - констатує Надутий.
Нагадаємо, РФ пошкодила вокзал у П'ятихатках: в УЗ показали наслідки удару.
Раніше Вєсті-ua.net писали,
Також Вєсті-ua.net повідомляли, Українець на мотоциклі намагався прорватися до Румунії.
Важливо! Матеріал підготовлений на підставі останніх, науково перевірених та актуальних досліджень у сфері медицини. Матеріал, підготовлений vesti-ua.net, має виключно інформаційний характер і не є закликом до дії чи основою для встановлення медичного діагнозу. Всі рішення щодо здоров'я повинні бути обов'язково узгоджені з Вашим лікарем, закликаємо обов'язково звертатися до фахівців.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →