Литва розпочала активну фазу зміцнення своїх кордонів із Росією та Білоруссю. Місцеві жителі помітили, що на мостах у прикордонних зонах одночасно розпочалися будівельні роботи. Збройні сили країни підтвердили: це підготовка до створення «Балтійської лінії оборони».
Про це пише LRT.
Військові повідомили, що ключові переправи оснащують спеціальними інженерними конструкціями, які дозволять швидко закріпити вибухові речовини. Основна мета таких заходів — у разі збройного конфлікту оперативно зруйнувати мости та зупинити або суттєво сповільнити просування важкої техніки противника.
Об’єкти для мінування обираються не випадково. У Збройних силах Литви наголосили, що враховують розташування природних перешкод (річок, боліт) та стратегічну важливість доріг для національної системи оборони.
Окрім підготовки мостів, Литва розгорнула масштабні роботи зі створення ешелонованої оборони:
- Створено десятки пунктів зберігання протитанкових їжаків та інших загороджень поблизу кордону.
- Поглиблюються іригаційні канали, які виконуватимуть функцію протитанкових ровів.
- Висаджуються смуги дерев для маскування та захисту ключових автошляхів.
Ці заходи є частиною домовленостей, досягнутих країнами Балтії ще в липні минулого року, щодо створення спільної лінії захисту.
Політика Литви перегукується з підходом Фінляндії, яка має понад 1300 км спільного кордону з РФ. Президент Фінляндії Олександр Стубб раніше закликав європейські країни менше говорити та більше діяти.
«Ми повинні підготуватися до перевірки 5-ї статті НАТО Росією, хоча це вкрай малоймовірно. Потрібно готуватися до гіршого, щоб його уникнути», — зазначив Стубб.
Водночас військові експерти застерігають від зайвої паніки. Командувач Збройних сил Естонії Андрус Меріло назвав «військову істерію» контрпродуктивною, наголосивши, що раціональна підготовка діє краще за страх.
У Литві визнають складність комунікації теми війни. Представники Департаменту цивільного захисту зазначають, що говорити про небезпеку в мирний час складно, але необхідно.
«Загроза з боку Росії залишається незмінною в довгостроковій перспективі. Постійна готовність має важливе значення: чим вона інтенсивніша, тим вища ймовірність ефективного стримування», — підсумував майор Гінтаутас Чуніс, представник Збройних сил Литви.