У Командуванні армії США в Європі та Африці повідомили, що йдеться про бойову групу 2-ї піхотної бригади 101-ї повітряно-десантної дивізії, яка повернеться на базу в Кентуккі до кінця листопада.
«Це не виведення американських військ з Європи й не сигнал зменшення зобов’язань (США — Ред.) перед НАТО за статтею 5. Швидше, це позитивний знак посилення європейських можливостей та відповідальності. Наші союзники по НАТО виконують заклик президента Трампа взяти на себе основну відповідальність за конвенційну оборону Європи», — пояснили в Командуванні.
Європейські ЗМІ зазначали, що деякі столиці ЄС були заздалегідь повідомлені про плани Пентагону. І йдеться саме про виведення американських військ з Європи: Болгарії, Угорщини, Словаччини та Румунії. Зокрема з румунської авіабази «Міхай Когелнічану» — центру НАТО в Чорному морі. Після модернізації і розширення вона може стати найбільшою європейською авіабазою, перевершивши навіть Рамштайн у Німеччині.
Заступник міністра оборони Румунії Сорін Молдован закликав США відмовитися від скорочення американської військової присутності в Європі. За його словами, політична символічність цього кроку саме зараз, коли для східного флангу НАТО існує реальна загроза, є дещо дивною. А єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс наголосив на необхідності досягнення чіткої угоди зі США, яка б визначала чіткі терміни виведення американських військ, щоб європейські сили змогли їх замінити.
Чому адміністрація Трампа вирішила почати виведення американських військ з Європи саме зараз в умовах надвисокого ризику нападу Росії на європейські країни східного флангу НАТО? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
Втретє після Другої світової: скасувати рішення Байдена
Не можна сказати, що Дональд Трамп — перший американський президент, який вирішив розпочати поступове скорочення військової присутності США в Європі. У 2012-2013 роках Барак Обама вперше після закінчення Другої світової і Холодної війни вивів дві бригади США з Німеччини — це близько 7 тис. військових — через скорочення чисельності американської армії і зміщення фокусу уваги США на Азійсько-Тихоокеанський регіон, зокрема Китай.
Після початку російської агресії проти України 2014 року Пентагон згорнув плани виведення військ США з Європи до 15 тис. солдатів і скорочення своєї військової присутності до близько 65 тис. військовослужбовців. Проте за першого президентського терміну Трампа США знову до цього повернулися, анонсувавши виведення від 9,5 тис. до 12 тис. американських військових із Німеччини через невиконання Берліном цільових показників витрат на оборону. Нагадаємо, що під тиском Трампа на саміті НАТО 2018 року союзники домовилися витрачати мінімум 2% ВВП.
Але через тодішній опір у Конгресі адміністрації Трампа не вдалося повністю реалізувати плани щодо виведення такого великого американського контингенту з ФРН, де загалом на різних базах дислокувалися близько 35 тис. військових США. Вже після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року Джо Байден оголосив про розширення американської військової присутності в Європі — США додали 20 тис. військовослужбовців у Польщі, Румунії, Британії, Іспанії та інших країнах. Зокрема кількість військ США в Німеччині сягнула 38,7 тис.
Експерти нагадують, що військові місії та операції на Близькому Сході та в Африці координуються переважно з американської авіабази Рамштайн — найбільшої за межами США. До того ж постійна та ротаційна американська військова присутність в Європі — це ще й вагомий стримувальний фактор для Росії та її поплічниці Білорусі. Можливо в адміністрації Трампа вважають, що після бомбардувань ядерних обʼєктів Ірану в червні 2025 року США більше не будуть проводити жодних операцій на Близькому Сході, принаймні до закінчення другого президентського терміну Трампа, тому європейські бази їм не дуже й потрібні. Особливо за умови дедалі більшого фокусу США на Китаї.
За словами міністра оборони Італії Гвідо Крозетто, це почалося ще за президентства Барака Обами. Й це дійсно правда. Проте днями заступник міністра закордонних справ Ірану Саїд Хатібзаде в інтервʼю CNN заявив, що удари США та Ізраїлю дійсно зруйнували ядерні обʼєкти Тегерана, але сама програма вціліла. До того ж і перед Європою постали нові виклики — поява дедалі більшої кількості «невідомих» дронів. Європейські армії вже потроху розгортають відповідні системи захисту, навчаючи свій персонал. Отриманий досвід вони могли б передати й американським військовим.
Звідки США виводять війська: під ударом не лише східний фланг НАТО
Зараз Пентагон фіналізує розроблення Стратегій національної безпеки та оборони, які, як очікується, не лише запропонують більше переорієнтувати США на Китай та внутрішні питання (нелегальна міграція, боротьба з наркокартелями тощо), а й передбачатимуть план скорочення американської військової присутності в Європі. Й оголошення про повернення до Кентуккі бойової групи 2-ї піхотної бригади 101-ї повітряно-десантної дивізії — це лише перший крок.
Різні американські ЗМІ та джерела дають доволі суперечливу інформацію щодо точної кількості американських військових, які залишать Європу вже до кінця листопада цього року. Politico зазначає, що з Румунії поїдуть 800 піхотинців США. CBS News повідомляє про 700 американських військових із повітряно-десантних військ, які дислокувалися в Німеччині, Румунії і Польщі на ротаційній основі.
Близько 1000 американських солдатів все ж залишаться в Румунії. Проте в Командуванні армії США в Європі та Африці сказали про виведення бойової групи 2-ї піхотної бригади 101-ї повітряно-десантної дивізії, яка налічує близько 4200 солдатів. Тож можна припустити, що їхнє повернення додому відбуватиметься в кілька етапів. До того ж міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк заявив, що оборону його країни забезпечує багатонаціональна бригада НАТО під керівництвом Іспанії. Естонії, за словами міністра оборони країни Ганно Певкура, рішення США про виведення своїх військових з Європи теж не торкнулося.
Ще в травні цього року, коли стало зрозуміло, що адміністрація Трампа взяла курс на скорочення військової присутності в Європі, експерти попереджали, що це треба робити поступово. Так, наприклад, дослідження Міжнародного інституту стратегічних досліджень засвідчило, що Європа могла б повністю обійтися без американської військової підтримки. Але на це б пішло 25 років і приблизно $1 трлн, без врахування додаткових витрат на розвідку, зокрема космічну, командування, координацію тощо.
Вже не кажучи про те, що вихід США з Європи підвищить ризик не лише російської агресії проти східного флангу НАТО. Зараз Дональд Трамп, судячи з планів його адміністрації, хоче по суті скасувати рішення свого попередника Джо Байдена, який збільшив військову присутність США в Європі до 100-105 тис. американських військових після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Мета, за словами експертів Hudson Institute, зрозуміла — це ризик війни проти Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні.
«Якщо подібні політичні уподобання щодо пріоритетності в Тихоокеанському регіоні призведуть до рекомендацій зменшити присутність США в Європі, особи, які ухвалюють рішення, повинні визнати спільну загрозу, яку становлять Росія та Китай. Угода, підписана Путіним та Сі в травні 2025 року щодо поглиблення їхнього всеосяжного стратегічного партнерства, свідчить про цю нову реальність», — попереджають експерти Hudson Institute.
Втім Стратегії національної безпеки та оборони, які розробляє Пентагон, ще має затвердити Конгрес, де вже висловили двопартійне невдоволення рішенням адміністрації Трампа вивести американські війська переважно з Румунії. Проте навіть якщо законодавці й затвердять розроблені Міністерством війни Стратегії, розклад сил у Конгресі, який зараз контролюють республіканці, після проміжних виборів у листопаді 2026 року може змінитися на користь демократів, принаймні в одній із палат.
Нагадаємо, Справа Міндіча: якими можуть бути наслідки для влади.
Раніше Вєсті-ua.net писали,
Також Вєсті-ua.net повідомляли, Трамп готовий підписати законопроект про санкції проти РФ, - Reuters.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →