У Польщі та Німеччині зростає напруга через різке збільшення кількості молодих чоловіків з України, які прибувають після послаблення правил виїзду з країни. Політики у двох державах уже заговорили про можливе обмеження їхньої присутності.
Про це повідомляє Politico.
Напруження у Німеччині
Представники консервативної партії канцлера Фрідріха Мерца заявили, що громадська підтримка України може зменшитися, якщо в країні зростатиме кількість чоловіків, які уникають військової служби.
"Ми не зацікавлені в тому, щоб молоді українські чоловіки проводили час у Німеччині замість того, щоб захищати свою країну", - сказав у коментарі Politico депутат Юрген Хардт.
Він наголосив, що Берлін продовжить підтримувати Україну, але еміграційні тенденції слід контролювати.
Польща
У Польщі з критикою виступила ультраправа партія "Конфедерація", заявивши, що держава не може "бути притулком для чоловіків, які мають боронити Україну".
Політики наголосили, що присутність таких біженців є фінансовим тягарем для польських платників податків.
Статистика перетину кордонів
Після послаблення правил виїзду з України кількість чоловіків, які виїжджають до сусідніх країн, різко зросла. За даними польської прикордонної служби, лише за два місяці після зміни законодавства кордон з Польщею перетнули 98,5 тисячі українців віком 18-22 роки - майже удвічі більше, ніж раніше.
У Німеччині ситуація схожа: кількість молодих чоловіків, які прибули до країни, зросла з 19 на тиждень у серпні до понад 1,5 тисячі на тиждень у жовтні.
Перед зимою - нова хвиля суперечок
Як пише видання, аналітики очікують, що з наближенням зими та можливими енергетичними проблемами в Україні дискусії в ЄС лише загострюватимуться. На цьому тлі ультраправі сили в обох країнах намагаються використати тему українських біженців для посилення свого впливу.
Дебати щодо соціальних виплат
Німеччина та Польща приймають найбільше українських біженців у Європейському Союзі. Близько 1,2 мільйона людей, які втекли з України після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, проживають у Німеччині. А майже мільйон - у Польщі.
Попри те, що українці становлять понад 6 відсотків польської робочої сили та роблять значний внесок в економічне зростання, ультраправі політики стверджують, що вони отримують забагато соціальних виплат. Президент Польщі Кароль Навроцький нещодавно наклав вето на закон про допомогу українцям, заявивши, що виплати повинні отримувати лише ті, хто працює та сплачує податки в Польщі.
Подібні вимоги неодноразово висувала ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини", яка зараз лідирує в опитуваннях. Окрім вимоги припинити виплату соціальної допомоги українцям, партія відома своїм скептицизмом щодо військової допомоги Україні.
Згідно з даними агентства зайнятості країни, близько 490 000 громадян України працездатного віку отримують допомогу по довгостроковому безробіттю в Німеччині .
Коаліція Мерца, яка перебуває під зростаючим бюджетним тиском і загалом хоче скоротити витрати на соціальне забезпечення, працює над законопроектом, який позбавлятиме права на такі виплати.
"Багато людей мають неоднозначні почуття щодо того, як нам слід поводитися з молодими українськими чоловіками призовного віку, які втекли до нас і, можливо, отримують соціальні виплати. Це зрозуміло", - сказав Politico депутат від Соціал-демократичної партії Себастьян Фідлер.
Він додав, що його фракція не бачить потреби діяти негайно, на відміну від консерваторів Мерца.
"Парламентська група СДПН у Бундестазі, як і раніше, віддана підтримці України в міру наших можливостей. Частина наших відносин з Україною також означає, що ми не диктуємо їй, коли її власні громадяни можуть в’їжджати та виїжджати з країни. Принципово не є роботою Німеччини вирішувати, яких молодих людей Україна відправляє на війну, а яких ні", - сказав він.