У червні 2025 року кількість українців, які перебувають під тимчасовим захистом у Польщі, зросла ще на 5,6 тисячі осіб — до 992,5 тис., що є найбільшим місячним приростом серед усіх країн Європейського Союзу. Про це повідомляє аналітичний центр міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal.
За даними центру, хоча темпи зростання уповільнилися порівняно з червнем 2024 року, коли українська громада збільшилася на 12,5 тис. осіб, Польща зберігає друге місце в ЄС за кількістю українців під цим статусом після Німеччини (біля 1,2 млн осіб) та залишається домівкою для 23% усіх українців, які отримали тимчасовий захист у Європі. Загалом, за даними Євростату, станом на 30 червня у ЄС під тимчасовим захистом перебувало понад 4,3 млн громадян України.
"За рік кількість українців на тисячу поляків збільшилася з 26 до 27. Ці дані свідчить про те, що Польща зберігає привабливість для українців як місце тимчасового або навіть довгострокового проживання. Крім того, рішення Європейської Ради про продовження дії тимчасового захисту до 4 березня 2027 року дає українцям у Польщі більше впевненості у завтрашньому дні, а також можливість планувати навчання, роботу чи інтеграцію у місцеві громади", — зазначає директор аналітичного центру Gremi Personal Юрій Григоренко.
Аналітики центру також звертають увагу, що зростання кількість українців, які перебувають під тимчасовим захистом у країнах ЄС, супроводжується змінами у демографічному складі. Так, частка жінок у структурі біженців знизилася з 45,6% до 44,7%, а чоловіків, навпаки, зросла – з 22% до 24,1%.
Григоренко зазначив, що зростання частки чоловіків у країнах Євросоюзу може бути пов’язане з тим, що після перших років війни українські чоловіки, які мали право на виїзд (багатодітні батьки, люди з інвалідністю, літні чоловіки), частіше приєднуються до своїх сімей у ЄС.
"Крім того, якщо перші хвилі виїзду були переважно вимушеними та мали захисний характер (жінки з дітьми тікали від небезпеки), то тепер більше українців виїжджають через економічні причини — пошук роботи чи стабільніших умов життя. Проте фактор обстрілів мирних міст росією теж не можна виключати — збільшення їх інтенсивності знову змушує українців виїздити за межі України", — сказав директор центру Gremi Personal.
Він також звернув увагу, що у структурі тимчасових біженців зберігається висока доля дітей (понад 31%), що у довгостроковій перспективі може створювати ризики неповернення частини сімей в Україну після завершення війни.
"Тривала присутність значної кількості жінок і дітей за кордоном створює ризики депопуляції та "втрати покоління". А поступове збільшення частки чоловіків може свідчити про закріплення сімей у ЄС і потенційне зниження шансів на їхнє повернення до України після війни", — резюмує аналітик.