Завдавши ударів по Ірану та приєднавшись до війни Ізраїлю проти Ісламської Республіки, президент США зробив найбільшу ставку за всі свої чотири з половиною роки президентства, пише Financial Times.
Головне, на що розраховує Трамп, - що Іран і його союзники на Близькому Сході настільки ослаблені, що президент США може вважати своє втручання одночасно обмеженим і успішним. Це також розрахунок на те, що наляканий Тегеран швидко прагнутиме домовленостей, а не помсти, йдеться у матеріалі.
"Якщо Трамп має рацію, він досягне мети зовнішньої політики США, яку поділяли кілька адміністрацій, - усунення іранської ядерної загрози - і зробить це відносно невеликими витратами", - пише видання.
Водночас, зазначається, цей крок несе в собі величезний ризик ще більшого загострення ситуації на Близькому Сході, що поставить під загрозу безпеку як США, так і Ізраїлю, і може обернутися проти очільника Білого дому, який раніше обіцяв не втягувати Америку в нові глобальні конфлікти.
"Усе залежить від того, як відреагує іранський режим - і наразі незрозуміло, які його можливості та воля. [Але] іранська мережа в регіоні все ще є смертельно небезпечною в оперативному плані, і вона здатна посіяти більше нестабільності та терору, якщо вирішить це зробити", - заявив старший науковий співробітник Вашингтонського інституту близькосхідної політики Браян Катуліс.
Видання зауважило, що під час своєї передвиборчої кампанії 2024 року Трамп стверджував, що у другому терміні стане миротворцем, який розв’язуватиме глобальні конфлікти, а не провокуватиме нові, але, опинившись під впливом прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху, він побачив в ударі по Ірану шанс стати лідером, здатним застосувати американську військову силу.
"У суботу Трамп, здавалося, насолоджувався своїм переходом від ізоляціоніста до розпалювача війни. Президент одягнув червону кепку з написом "Зробимо Америку знову великою" і зібрався з ключовими радниками в ситуаційній кімнаті Білого дому. Під час виступу після ударів він попередив, що готовий розширити військову кампанію проти Ірану, якщо це буде потрібно", - йдеться у матеріалі.
За словами колишньої заступниці помічника міністра оборони з питань Близького Сходу Дани Строул, яка зараз працює у Вашингтонському інституті близькосхідної політики, войовнича зміна Трампа щодо Ірану суперечить його попередній позиції у зовнішній політиці.
"Трамп неодноразово заявляв про своє прагнення до дипломатії, бажання укласти угоду і бажання, щоб його оцінювали за тими війнами, в які Сполучені Штати не вступили", - сказала вона.
Сенатор-демократ Кріс Ван Холлен засудив Трампа за вступ у війну, наголосивши, що президент у найближчі дні може очікувати критики всередині країні.
Водночас колишній представник Державного департаменту США на Близькому Сході Аарон Девід Міллер, який зараз працює у Фонді Карнегі за міжнародний мир, сказав, що у Трампа "є значний політичний простір" для продовження бойових дій, особливо якщо Іран завдасть удару у відповідь. Утім, він також застеріг, що це вікно можливостей може швидко закритися, особливо якщо війна розшириться або спричинить нову енергетичну кризу.
"Як це сприймуть американці, якщо почнуть гинути їхні співвітчизники, а ціна на нафту перевищить $100 за барель - це вже інше питання", - зазначив Міллер.
Тим часом провідний демократ у Комітеті Сенату з питань збройних сил Джек Рід назвав вступ США у війну з Іраном "колосальною авантюрою з боку президента Трампа". За його словами, "поки що ніхто не знає, чи вона себе виправдає".