В американському Лос-Анджелесі тривають протести проти міграційних рейдів, які вже отримали яскравий політичний відтінок.
РБК-Україна розповідає про причини протестів, реакцію на них Дональда Трампа та про політичний підтекст подій.
Минулого тижня президент США Дональд Трамп зіштовхнувся з першим по-справжньому серйозним викликом всередині країни. В одному з найбільших міст країни — Лос-Анджелесі — спалахнули протести проти жорстких дій Міграційної та митної правоохоронної служби (ICE).
6 червня Служба розпочала серію рейдів, спрямованих на затримання нелегальних мігрантів. ICE затримала щонайменше 100 осіб, зокрема і тих, хто не був помічений у криміналі. Рейди проводили федеральні агенти у тактичному спорядженні, що викликало обурення місцевих громад, особливо в районах, де багато вихідців з Латинської Америки. Місцеві жителі та активісти сприйняли ці дії як агресивні та спрямовані на залякування іммігрантів.
Не випадково, що це сталося саме в Каліфорнії. Штат стабільно голосує за демократів, які є опонентами Трампа і водночас частка людей латиноамериканського походження у ньому вища, ніж будь-де.
Буквально на третій день протестів, які часто переходили в масові заворушення, у ситуацію втрутилась центральна влада. Дональд Трамп самовільно підпорядкував собі Національну гвардію штату Каліфорнія. В Лос-Анджелесі, хоч не одразу, але запровадили комендантську годину. Згодом протести перекинулися на інші міста по всіх США, хоч і не стали такими масовими як в Каліфорнії.
Крім того, Трамп відправив до Лос-Анджелеса 700 морських піхотинців. В адміністрації президента США рішення обгрунтували «посиленням погроз на адресу федеральних службовців і будівель».
А 14 червня, на день народження Трампа, по всій країні пройшли масштабні мітинги під гаслом «No Kings» (жодних королів), спрямовані загалом проти політики Трампа. Сотні тисяч американців вийшли на вулиці у 2 тисячах міст. До слова, на день народження Трампа також відбувся військовий парад.
Від протестів до політичного протистояння
Попри те, що протести тривають, головним у цій ситуації є політичний підтекст. Як правило, президент підпорядковує собі Національну гвардію за зверненням губернатора штату, коли на місцевому рівні не вдається подолати кризу. Це може відбуватися не лише у випадку заворушень, а й, приміром, стихійних лих та інших подібних ситуацій.
Однак цього разу Трамп взяв під контроль Нацгвардію самотужки, без звернення губернатора. Такий крок є безпрецедентним в сучасній історії США. Це відбулося уперше з 1965 року. Тоді президент Ліндон Джонсон підпорядкував собі Національну гвардію штату Алабама, щоб захистити учасників маршу за громадянські права від прихильників сегрегації та адептів «Ку-клус-клану».
Політичні опоненти Трампа, зокрема, губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом, називають дії Трампа «незаконними» та «навмисне провокаційними».
«Трамп хоче порушити Конституцію і втручатися у справи будь-якого штату, який йому не подобається. Це прямий крок до авторитаризму», — заявив Ньюсом.
Він наголосив, що місцева поліція була здатна впоратися з протестами, і розгортання Нацгвардії було непотрібним. Своєю чергою, Мер Лос-Анджелеса Карен Басс заявила, що присутність військових лише «провокує населення» і загострює ситуацію.
Трамп виправдав розгортання Нацгвардії необхідністю «відновлення закону та порядку», стверджуючи, що без військової присутності Лос-Анджелес «горів би». А приміром міністр внутрішньої безпеки США Крісті Ноем звинуватила демократів у «м’якій» політиці щодо імміграції та протестів. А розгортання військ, за її словами, було виправданим для забезпечення безпеки.
Наслідки для Трампа та демократів
Протести поступово переходять від локальних сутичок до більш скоординованих і масових акцій. Проте їх подальша динаміка залежить від надто великої кількості чинників. Ключовий — дії правоохоронних органів. Та поки що протести дають змогу обом таборам здобувати політичні бали.
Демократам та Ньюсому — здобувати прихильність лівоналаштованої молоді на критиці «незаконних» дій Трампа. Водночас губернатор Каліфорнії перебуває у складному становищі. Якщо протести затягнуться, він може здобути імідж «слабкого» і втратити підтримку поміркованих виборців середнього класу, яких він намагається відвернути від Трампа.
З іншого боку, президент США і республіканці використовують цю ситуацію, аби показати, що вміють наводити порядок. До того ж боротьба з нелегальною міграцією була головною темою Трампа на виборах.
Опитування YouGov/CBS News, проведене 4-6 червня — до протестів — засвідчило, що 54% американців підтримують програму депортації Трампа, спрямовану на іммігрантів без документів, крім того, 51% схвалює проведення обшуків агентами ICE.
Опитування YouGov, проведене 9-10 червня — вже після початку протестів –показало, що лише 34% американців підтримують відправку морських піхотинців до Лос-Анджелеса, тоді як 47% — не схвалюють. При цьому, 56% вважають, що ситуацію повинні вирішувати органи влади штатів та місцевого самоврядування, а не федеральний уряд.
Разом з тим, для команди Трампа важливо «не перегнути палицю», аби його дії не сприймалися як авторитарні поміркованим електоратом. Втім, поки що все виходить навпаки.