У понеділок, 21 квітня 2025 року, у віці 88 років помер Папа Римський Франциск. Його смерть стала завершенням 12-річного понтифікату, відомого прагненням до реформ, відкритості та захисту знедолених.
РБК-Україна розповідає, що відбувається після смерті Папи Римського та хто може стати наступним понтифіком.
Після смерті Папи Римського в Католицькій церкві настає період sede vacante — вакантного престолу. У цей час Колегія кардиналів бере на себе керування справами Ватикану й скликає конклав — спеціальні збори, на яких обирають нового понтифіка.
У 2025 році право голосу мають 138 кардиналів віком до 80 років. Хоча за канонічним правом Папою може стати будь-який охрещений та неодружений католик-чоловік, на практиці з 1378 року понтифіками обирають лише кардиналів.
Кардинали — це римські єпископи, які є найближчими радниками Папи та займають ключові посади в римській курії — вищому виконавчому органі Католицької церкви. Вони також формують Колегію кардиналів, яка керує Церквою в перехідний період і безпосередньо бере участь у виборах нового Папи.
Загалом у світі нараховується 253 римських єпископи-кардинали. Проте лише 138 з них мають право голосу на конклаві, що обумовлено віковим обмеженням — до 80 років.
Можливі наступники Папи Франциска
Серед потенційних кандидатів на папський престол зараз виділяють:
Кардинал П'єтро Паролін (Італія, 70 років). Державний секретар Ватикану з 2013 року, відомий своєю дипломатичною діяльністю, зокрема в переговорах з Китаєм. Вважається поміркованим кандидатом, здатним продовжити курс Папи Франциска. У 2024 році він відвідував Україну та обговорював із президентом Володимиром Зеленським обмін військовополоненими та повернення тіл загиблих українських захисників.
Кардинал Луїс Антоніо Таґле (Філіппіни, 67 років). Прогресивний голос у Церкві, відомий своєю підтримкою інклюзивності, зокрема щодо ЛГБТ-спільноти та розлучених католиків. Може стати першим Папою з Азії.
Кардинал Маттео Дзуппі (Італія, 69 років). Президент Італійської єпископської конференції, відомий своїми миротворчими зусиллями, зокрема в Україні. Вважається близьким до Папи Франциска.
Кардинал Фрідолін Амбонго Бесунгу (ДР Конго, 65 років). Відомий своєю активною позицією щодо соціальної справедливості та прав людини. Став відомим завдяки позиції щодо доктрини Ватикану про благословення неодружених та одностатевих пар. Його обрання могло б підкреслити зростаючу роль Африки в Католицькій Церкві.
Кардинал Петер Ерде (Угорщина, 72 роки). Консервативний кандидат, відомий своїми традиційними поглядами на церковні вчення та імміграційну політику.
Кардинал Вім Ейк (Нідерланди, 71 рік). Отримав титул кардинала у 2012 році від Папи Бенедикта XVI. Відомий своїми критичними поглядами щодо рішень Папи Франциска, зокрема щодо сімейних питань та таїнства причастя для розлучених осіб. Він підтримує традиційні цінності і виступає проти благословення одностатевих пар.
Кардинал Реймонд Берк (США, 76 років). Відомий як провідний архіконсерватор у Церкві, прихильник латинської меси та публічний критик ліберальних тенденцій Папи Франциска. Виступав проти дозволу розлученим і повторно одруженим парам приймати Євхаристію та критикував нову позицію Ватикану щодо контрацепції та цивільних шлюбів.
Кардинал Маріо Грех (Мальта, 67 років). Кардинал з 2020 року, якого вважають потенційним поміркованим наступником Папи Франциска. Він виступає за інклюзивність та важливість підтримки тих, хто відсторонений від Церкви через свою сексуальність чи сімейний стан.
Смерть Папи Римського Франциска стала результатом тяжкої хвороби, яка почалася ще в лютому цього року. Понтифіка госпіталізували 14 лютого через труднощі з диханням, а пізніше виявили двосторонню пневмонію та респіраторний криз. Для лікування йому проводили переливання крові та кисневу терапію.
Протягом 12 років на папському престолі Франциск неодноразово стикався з проблемами зі здоров’ям, зокрема через легеневі захворювання, адже в молодості переніс плеврит і частково втратив легеню. За інформацією джерел у Ватикані, Папа висловлював побоювання, що цього разу не зможе видужати.
Напередодні Великодня, 16 квітня, у Ватикані оголосили, що Папа Римський Франциск не зможе провести головні великодні богослужіння через стан здоров’я. На Великдень, 20 квітня, Франциск уперше після хвороби вийшов перед вірянами, де закликав до миру в Україні та Газі. Того ж дня він зустрівся з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом, обмінявшись великодніми вітаннями.
Нагадаємо, Путін заявив про створення буферної зони на кордоні з Україною.
Раніше Вєсті-ua.net писали,
Також Вєсті-ua.net повідомляли, Путін заявив про створення буферної зони на кордоні з Україною.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →