Мільйони українців втікли від жахів війни за кордон. Лише у Європі на сьогодні перебуває близько 5 мільйонів наших співвітчизників. У ЄС українські біженці отримують весь комплекс прав, які мають постійні мешканці країн Євросоюзу, але на них накладаються і обов'язки. Один з них пов'язаний з необхідністю перевести автомобілі на європейську реєстрацію. Проблема посилюється тим, що в цьому питанні немає повної ясності, що породжує різні чутки, при цьому вітчизняний МЗС не поспішає з роз'ясненнями ситуації. Про непросту ситуацію, в якій опинилися наші співвітчизники, читайте в матеріалі "Апострофу".
Незважаючи на те, що навіть зараз, більш ніж через рік після вторгнення російських окупантів, люди продовжують їхати, основна частина біженців залишила батьківщину у лютому-березні 2022 року.
"Воєнна" географія розселення наших громадян досить велика, проте найбільше українців сьогодні в Європі, що й зрозуміло – близькість до батьківщини, безвіз, а також досить комфортні умови перебування.
Приблизно 1,5 мільйона біженців влаштувалися у Польщі. Ще близько 1 мільйона – у Німеччині. В інших країнах Європи наших людей менше.
Щоправда, треба враховувати не лише кількість українців у тій чи іншій країні, а й чисельність населення приймаючої країни. Очевидно, що півмільйона біженців у 10-мільйонній Чехії – це набагато більше у відсотковому відношенні, ніж мільйон наших співвітчизників у 80-мільйонній Німеччині.
Реєстрація авто по-європейськи
Багато українців на самому початку війни виїжджали цілими сім'ями на власних автомобілях, а якщо в машинах залишалося вільне місце, брали із собою когось із друзів чи взагалі випадкових попутників.
Залежно від ситуації деякі наші громадяни періодично навідувалися до України, повертаючись потім до країни тимчасового проживання, - згідно з умовами програми тимчасового захисту, за якою оформлені українці в країнах ЄС, це не заборонено.
Незалежно від того, чи виїжджали українці за межі ЄС на своїх авто, чи постійно проживали в країнах, що їх притулили, нещодавно вони зіткнулися з проблемою, яка стала для багатьох досить несподіваною. Виявилось, що після року життя в ЄС машини потрібно переоформлювати з української реєстрації на європейську. Інакше власникам автомобілів загрожує штраф.
Питання перереєстрації авто не на жарт схвилювало біженців.
Як з'ясувалося, принаймні деякі країни Євросоюзу чітко вимагають через рік перереєструвати автомобілі, тоді як інші дозволяють залишати їх і далі на українських номерах.
"Митні режими ввезення транспортних засобів кожної країни ЄС є різними. Вони залежать від міграційного статусу суб'єкта, який ввозить автомобіль", - пояснив "Апострофу" адвокат громадської організації "Авто Євро Сила" Іван Казачук.
Українці, які зіткнулися з цією проблемою на практиці, підтверджують такий стан речей і діляться своїм досвідом у соціальних мережах.
"У Латвії, наприклад, через три місяці авто має стати на облік. Але перереєструвати не потрібно, тобто воно залишається з українською реєстрацією. А в Австрії дозволили (перебувати без реєстрації) на період дії тимчасового захисту", - написала в чаті одній із груп біженців Ольга С.
В "італійському" чаті українські біженці пишуть, що в Італії проблема реєстрації автомобілів вирішена - у всіх, хто оформлений на тимчасовий захист, є QR-код, який, якщо авто зупинили для перевірки, зчитує поліцейський, після чого питання знімається саме собою.
Українці у Польщі повідомляють, що у цій країні обов'язкову реєстрацію відклали до кінця 2023 року.
Німецький (без)порядок
Але є принаймні одна країна, де перереєстрація автомобілів, зокрема для українських біженців, є обов'язковою. Це – Німеччина. У якій, нагадаємо, зараз мешкає приблизно мільйон наших громадян. Не всі вони перебувають там із машинами, але очевидно, що таких чимало.
"Мені надіслали офіційного листа, в якому чітко написано, що після закінчення одного року (перебування в країні) необхідно перереєструвати авто", - розповіла в чаті вже згадана раніше Ольга С.
Українка Ганна В. у тому ж чаті вказує на те, що ця вимога – це норма відповідного німецького закону: "Поки людей не почнуть штрафувати та забирати у них машини на штрафмайданчики, вони так і думатимуть, що це чутки".
Справді, за німецьким законодавством, іноземний автомобіль через рік перебування у Німеччині має отримати місцеву реєстрацію. Для власників авто, які не зроблять цього вчасно, передбачена адміністративна відповідальність.
Рік перебування відраховується з дати в'їзду до Німеччини. Проте, як пишуть в одній із груп українських біженців у Facebook, оскільки в рамках Шенгенської зони встановити час перетину німецького кордону практично неможливо, відлік триває з часу реєстрації в Німеччині не автомобіля, а його власника. На цьому власники авта виграють кілька тижнів. Але саму проблему така відстрочка, звісно ж, не вирішує.
Є ще один нюанс, який може дуже не сподобатися деяким нашим співвітчизникам: ніхто не розбиратиметься, який час реально машина знаходилася на території Німеччини, - враховуватиметься час перебування в країні автовласника.
Наприклад, сім'я в'їхала до ЄС на самому початку війни автобусом чи потягом, дісталася Німеччини, де й осіла. Через три місяці хтось із членів родини з'їздив до України та забрав із собою автомобіль. Парадоксально, але факт – час знаходження авта буде рахуватися з моменту першої реєстрації біженців. Якщо, звичайно, вони не подбали про те, щоб поінформувати про фактичний час ввезення автомобіля.
Дещо інший, але схожий варіант – сім'я в'їхала до Німеччини автомобілем, але потім повернула його в Україну, не повідомивши про це владу. Результат буде аналогічним.
Утім, у чатах українських біженців можна зустріти пости, в яких стверджується, що, незважаючи на закон, який зобов'язує іноземців перереєструвати автомобіль через рік перебування в Німеччині, до українських біженців він не застосовується.
Цьому, насправді, є пояснення.
"Кожна земля може окремо вирішувати, чи дозволити українським автам й надалі їздити без реєстрації", - розповідає Ольга С. За її словами, на сьогодні таке рішення прийнято лише у німецькій землі Саксонія-Ангальт (Sachsen-Anhalt).
Крім того, обговорення про зупинення дії закону щодо українських біженців іде і на федеральному рівні.
"Обговорення ведеться про те, чи можна для українців зробити виняток, і замість повної перереєстрації запровадити проходження тільки обов'язкового техогляду машин з українською реєстрацією, - поділилася інформацією в одному з чатів Олена Х. - Але коли це питання вирішиться, поки невідомо".
У групі українських біженців у Німеччині Наталія Г. вказує на те, що зараз циркулює дуже багато непідтверджених чуток із цього приводу, але закон про звільнення українців від обов'язкової реєстрації поки що не прийнятий, хоч він і активно обговорюється у Бундестазі.
Продай дешевше - купуй дорожче
Невизначеність змушує людей нервувати і часто штовхає їх на радикальні кроки.
"Ситуація з необхідністю реєстрації машини загнала багатьох наших у глухий кут, - розповіла "Апострофу" українка Людмила, яка тимчасово мкшкає у Німеччині. - Адже реєстрація означає, що машина отримає номери країни, де перебуває людина. І потім, коли вона вирішить повернутися в Україну, є високий ризик, що її потрібно буде розмитнювати. Фактично, це "євробляха".
Тобто виходить, що власнику автомобіля після повернення в Україну доведеться розмитнити власне авто! Яке, швидше за все, вже проходило митне оформлення перед тим, як було продано у нашій країні.
Нагадаємо, невдовзі після вторгнення в Україні було введено пільгове розмитнення іноземних автомобілів, але з 1 липня 2022 року його скасували за винятком машин, що купуються на користь української армії.
Навіть ті, хто з цим не стикався безпосередньо, чудово знають, що розмитнити "євробляху" коштує кілька тисяч євро.
При цьому в Німеччині саме розмитнення безкоштовне. Але, з урахуванням податків і зборів, перереєстрація авта коштуватиме приблизно 300-500 євро.
Описані вище обставини підштовхують українців, які тимчасово опинилися в Європі, до того, щоб продати свої автомобілі в Німеччині. Багато за них виручити не вийде – європейський ринок машин і без того перенасичений. Тому, швидше за все, ціна продажу виявиться суттєво нижчою за ту, за якою автомобіль купувався, навіть якщо це було зовсім недавно.
Але часто іншого виходу просто нема.
Цими обставинами користуються перекупники, які потім завозять ці машини в Україну, де продають з великою маржою.
До речі, з необхідністю позбавитися транспортних засобів, щоправда, з іншої причини, зіткнулися і ті, хто знайшов притулок у Швейцарії. Ця країна, як відомо, не входить до ЄС, а тому має свої правила прийому біженців та умови їх перебування.
Про це навіть написала місцева газета 20 Minuten. У статті від 14 березня 2023 року йдеться про те, що автомобілі зараховуватимуться до загального доходу біженців, у зв'язку з чим їм уріжуть виплати, які на сьогодні становлять щедрі 4000 швейцарських франків (4062 євро) на людину або 10 тисяч франків (10 155 євро) на сім'ю на місяць.
Але "повернемося" до Німеччини.
Як зазначалося вище, українці, щоб не зіткнутися з неприємностями, пов'язаними як з можливими штрафами через відсутність німецької реєстрації, так і з необхідністю повторного розмитнення при поверненні на батьківщину, продають свої автівки за недорого.
"Через ситуацію з перереєстрацією, а також необхідністю проведення ТО наші здають свої машини дешево "перекупам", які наварюють чималі гроші в Україні", - розповідає нашому виданню вже згадана Людмила.
Тобто, продані українцями автомобілі через якийсь час знову ввезуть в Україну як "євробляхи" і, з урахуванням вартості розмитнення, продадуть суттєво дорожче. Теоретично, людина в майбутньому може купити власну ж машину, але за ціною вдвічі, а то й втричі вищу за ту, за якою вона її продала від безвиході.
МЗС уповноважений промовчати
У цій ситуації ясність могли б внести українські державні інстанції, зокрема Міністерство закордонних справ, але вони вважають за краще відмовчуватися.
Зрозуміло, що зараз у вітчизняних дипломатів вистачає турбот, але до них належить, зокрема, захист громадян за кордоном.
Заради справедливості, варто зазначити, що генеральне консульство України в Дюссельдорфі дало "роз'яснення" щодо необхідності перереєстрації автомобілів у Німеччині, але воно здебільшого цитує згаданий вище закон.
До того ж, окрім Німеччини, мабуть, є й інші країни, які вимагають від українців перереєстрацію автівок.
"Апостроф" у зв'язку з цим звернувся за роз'ясненнями в український МЗС. Але на момент опублікування матеріалу відомство не відповіло на інформаційний запит нашого видання. При цьому номери телефонів, що вказані на сайті МЗС, не відповідали.
Що ж, українцям до такого не звикати: ми давно вже зрозуміли, що в більшості подібних випадків можемо розраховувати тільки на себе.
Нагадаємо, "Змусимо капітулювати США": Іран анонсував найпотужнішу операцію помсти в історії.
Раніше Вєсті-ua.net писали,
Також Вєсті-ua.net повідомляли, Буданов назвав головний успіх росіян взимку: подробиці.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →